Точки Вектена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зовнішня і внутрішня точки Вектена

У планіметрії зовнішня і внутрішня точки Вектена — точки, які будуються на основі даного трикутника аналогічно першій і другій точкам Наполеона. Однак для побудови вибираються центри не рівносторонніх трикутників, а квадратів, побудованих на сторонах даного трикутника (див. рис.).

Зовнішня точка Вектена[ред. | ред. код]

Нехай ABC — довільний трикутник. На його сторонах BC, CA, AB назовні побудуємо три квадрати відповідно з центрами . Тоді лінії , і перетинаються в одній точці, званій зовнішньою точкою Вектена трикутника ABC.

В Енциклопедії центрів трикутника зовнішня точка Вектена позначається як X (485)[1].

Історія[ред. | ред. код]

Зовнішню точку Вектена названо так на початку XIX століття на честь французького математика Вектена, який вивчав математику в один час з Жергоном[ru] в Німі й опублікував своє дослідження про фігуру у вигляді трьох квадратів, побудованих на трьох сторонах трикутника 1817 року[2]. За іншими даними, це сталося в 1812/1813 роках. При цьому посилаються на роботу[3].

Внутрішня точка Вектена[ред. | ред. код]

Нехай ABC — довільний трикутник. На його сторонах BC, CA, AB назовні побудуємо три квадрати відповідно з центрами . Тоді лінії і перетинаються в одній точці, званій внутрішньою точкою Вектена трикутника ABC.

В Енциклопедії центрів трикутника внутрішня точка Вектена позначається як X(486)[1].

Пряма перетинає пряму Ейлера в центрі дев'яти точок трикутника . Точки Вектена лежать на гіперболі Кіперта.

Положення на гіперболі Кіперта[ред. | ред. код]

Координата зовнішньої і внутрішньої точок Вектена можна отримати з рівняння гіперболи Кіперта за значень кута при основах трикутників відповідно π/4 і -π/4.

Асоціації[ред. | ред. код]

Малюнок вище для побудови зовнішньої точки Вектена у разі, якщо вона проводиться для прямокутного трикутника, збігається з малюнком одного з доведень теореми Піфагора (див. на рис. нижче так звані піфагорові штани).

Піфагорові штани. Сума площ квадратів, побудованих на катетах і , дорівнює площі квадрата, побудованого на гіпотенузі
Піфагорові штани. Креслення до доведення Евкліда. Основний напрямок доведення — встановлення конгруентності , площа яких становить половину площі прямокутників і відповідно.

Див. також[ред. | ред. код]

  • Точки Наполеона — пара центрів трикутника, побудованих аналогічним способом з використанням замість квадратів рівносторонніх трикутників

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Kimberling, Clark. Encyclopedia of Triangle Centers.
  2. Ayme, Jean-Louis, La Figure de Vecten (PDF), процитовано 4 листопада 2014
  3. Peter Ladislaw Hammer[de], Ellis Lane Johnson[de], Bernhard H. Korte[de]. Discrete Optimization II. — Amsterdam : Elsevier, 2000. — ISBN 978-0-08-086767-0.

Посилання[ред. | ред. код]