Перейти до вмісту

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Скородинці, ПЦУ)

Координати: 49°04′46.9″ пн. ш. 25°45′09.6″ сх. д. / 49.079694° пн. ш. 25.752667° сх. д. / 49.079694; 25.752667
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Скородинці)

49°04′46.9″ пн. ш. 25°45′09.6″ сх. д. / 49.079694° пн. ш. 25.752667° сх. д. / 49.079694; 25.752667
Статусдіюча
Країна Україна
РозташуванняСкородинці, Тернопільська область, Чортківський район
КонфесіяПравославна церква України
ЄпархіяТернопільсько-Теребовлянська єпархія ПЦУ
Тип будівліцерква
Матеріалцегла
Побудовано на коштигромади
Будівництво1728
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Скородинці, ПЦУ). Карта розташування: Україна
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Скородинці, ПЦУ)
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Скородинці, ПЦУ) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Скородинцях — парафія і храм православної громади Чортківського деканату Тернопільсько-Теребовлянської єпархії Православної церкви України в селі Скородинці Чортківського району Тернопільської области.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1728 році в Скородинцях була збудована дерев'яна церква святого Архістратига Михаїла. Після спорудження нового храму Успіння Пресвятої Богородиці у 1913 році стару церкву продали до села Майдан.

Новий кам'яний храм освятили в 1914 році. У 1976 році місцевий художник розписав святиню та створив Хресну Дорогу, а в 1983–1984 роках бучацькі майстри пофарбували церкву ззовні. У 1994 році розписи було оновлено, а у 1996 році храм поповнився іконою Почаївської Матері Божої.

У 2006–2007 роках збудували нову дзвіницю. У 2006 році було знайдено найбільший дзвін «Нестор», який зберігся з часів війни. На престольне свято парафію відвідав єпископ Тернопільський і Теребовлянський Павло.

15 грудня 2018 року храм і парафія перейшли до ПЦУ[1].

Парохи

[ред. | ред. код]
  • о. Дмитерко
  • о. Теодор Лопушинський
  • о. Володимир Чижевський
  • о. Василь Мельник
  • о. Нестор Погорецький (11 квітня 1927 — 15 березня 1935)[джерело?]
  • о. Володимир Переволоцький (1930—1940)
  • о. Іван Гайдукевич (служив 25 років)
  • о. Богданець
  • о. Валігура
  • о. Михайло Онук
  • о. Деонізій Швигар
  • о. Роман Левенець
  • о. Михайло Симець (1981—1987)
  • о. Богдан Заяць (1987—1999)
  • о. Мирон Заяць (від 1999 донині)

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]