Ґаладріель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ґаладріель[1] — персонаж, створений Дж. Р. Р. Толкіном в легендаріумі Сильмариліон. Ґаладріель була донькою Фінарфіна, сестра Фінрода Фелаґунда. Одна з провідниць повстання нолдорів проти валарів. Одружилася з Келеборном із Доріату й зосталася з ним у Середзем'ї після закінчення Першої Епохи. Хранителька Неньї — Персня Води — і Лотлоріені.[2] Вона була королевою лісових ельфів, але сама походила з нолдорів і пам'ятала Час до часів у Валінорі, тож була наймогутнішою та найпрекраснішою у усіх ельфів, котрі залишилися у Середзем'ї.[3]

Опис[ред. | ред. код]

Ґаладріель була найпрекраснішою ельфійкою з дому Фінве; волосся її так виблискувало золотом, наче в його тенета спіймалося сяйво Лауреліни.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Толкін, Джон Рональд Руел. Сильмариліон/Перекл. з англ. Катерина Оніщук. — Львів: Астролябія, 2008. — с.51
  2. Толкін, Джон Рональд Руел. Сильмариліон/Перекл. з англ. Катерина Оніщук. — Львів: Астролябія, 2008. — с.340
  3. Толкін, Джон Рональд Руел. Сильмариліон/Перекл. з англ. Катерина Оніщук. — Львів: Астролябія, 2008. — с.311