Тролі (Середзем'я)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раси Середзем'я
Айнури
Валар

Майар
Ельфи
Люди
Люди Півдня і Сходу
Гноми
Гобіти
Енти
Хуорни
Орки
Уруки
Тролі
Орли
Дракони
Велетні
Річні Діви
Балроги
Варги
Вовки-перевертні
Гобліни
Вампіри
Мертві
Назгули
Нежить з Могильників
Павуки
Том Бомбадил


Тролі (англ. trolls) — раса у легендаріумі Джона Роналда Руела Толкіна. Тролі — злісні істоти, виведені Морготом в Першу епоху Середзем'я, можливо — на подобу або ж в насмішку над ентами. Тролі відрізнялися величезним зростом і силою, а ще вони були потворні і розуміли, про що йде мова, надзвичайно туго. Шкура у них була товстою і грубою, кров мала чорний колір; будь-який троль, окрім олог-хая, на сонячному світлі перетворювався на камінь. Вони вживали в їжу м'ясо, вбивали заради забави і збирали в своїх лігвищах награбоване добро (так, саме в печері тролів були знайдені мечі Оркрист і Гламдрінг). На Сіндаріні тролів називають торогами. Однозначно можна сказати, що ніяких соціальних утворень у тролів не було — жили поодинці або невеликими групами. Промишляли полюванням, збиранням або розбоєм. Тролі не займалися будівництвом, хоча певні навички з ремесел у них були.

Походження[ред. | ред. код]

Про походження тролів достеменно не відомо. Відповідно до поглядів самого Толкіна, створити самостійно Морґот їх не міг, але з чого або яким чином вони були створені — не ясно. В «Гобіті» сказано, що сонце перетворює тролів в камінь, з якого вони походять. Однак в листі № 153 Толкін пише, що «крім цих досить безглуздих, хоча і лютих, Кам'яних тролів, існують і інші різновиди, імовірно іншого походження.» У «Володарі Перснів» старійшина ентів Фангорн каже, що тролі були створені в Предковічні дні в наслідування ентам, так само, як орки в наслідування ельфам. В «Преображених міфах» сказано: «Ельфи, напевно, відносили тролів (в „Гобіті“ і „Володарі Перснів“) до орків за характером і походженням, але більших і повільніших. Має бути очевидним, що вони — спотворення роду людей.»[1]

Зовнішність[ред. | ред. код]

Детального опису тролів не наводиться, але виходячи з епізодів за участю тролів, можна зробити висновок, що зріст тролів (у всякому разі тих, хто фігурує в книгах) навряд чи був вище 14-16 футів. Наприклад рохірими порівняли зріст побачених ними ентів з ростом тролів, при тому, що приводиться в тій же частині книги зростання ентів позначений як «не нижче 14 футів»[2]. Варто відзначити, що різні види тролів відрізнялися один від одного: кам'яні, описувані в «Гобіті», мабуть, найбільше були схожі на людей — носили одяг, використовували предмети повсякденного побуту; печерні, зустрінуті в Морії, не мали пальців на ногах і були покриті лускою; гірські, що згадуються в битві біля воріт Мордора, так само покриті лускою, мали ікла і руки з пазурами.

Мова[ред. | ред. код]

Спочатку мова тролів мало чим відрізнявся від мови тварин. Пізніше тролі перейняли мову орків, деякі спілкувалися спільною мовою. Олог-хай розмовляли тільки на Чорному діалекті.

Види тролів[ред. | ред. код]

У Толкіна описуються сім видів тролів:

  • кам'яні (з якими зустрілися гноми і Більбо Бегінс під час їх походу в Еребор)
  • печерні (жили в Морії)
  • гірські (використовувалися Сауроном під час атаки на Мінас Тіріт)
  • олог-хай (ніде не називаються, але описуються в «додатку F» до «Володора перснів»)
  • тролі пагорбів (вбили діда Арагорна (Арадора)
  • снігові (як порівняння з королем Рохана Хельмом)
  • багатоголові (як відповідь на жахливу поведінку кам'яного троля Вільяма Хаггінса)

До того ж в окрему групу виділяються напівтролі з Далекого Гараду, що приймали участь у Пеленнорській битві.

Історія появи в книгах[ред. | ред. код]

Толкін вперше згадав тролів в 1937 році, випустивши книгу «Гобіт або Туди і Звідти». Професор використовував цих монстрів для посилення комічного ефекту. Тролі носили нормальні імена: Том, Берт і Вільям Хаггінс, були відверто дурні, розмовляли на кокні (варварський жаргон одного з районів Лондона), постійно пиячили і жерли все, що підвернеться під руку. Потрапивши під сонячне світло, вони перетворювалися в камінь, чим не забув скористатися Гендальф — чарівник змусив впертих тролів сперечатися один з одним до тих пір, поки не настав ранок.[3] Однак в подальшому Толкін ввів нові види тролів, які були жорстокими і мали більш тваринні повадки (не розмовляли нормальною мовою, а використовували рик і т. д., були відносно дурні і без команд орків, навряд чи представляли особливу загрозу).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Толкін, Дж. Р. Р. (1996-2016). "Преображенніе мифы". http://www.kulichki.com/tolkien/index.html (Російська). 
  2. Толкін, Дж. Р. Р. (2003). Володар Перснів: Дві Вежі (Українська). Харків: Фоліо. с. 320. 
  3. Джон Роналд Руел Толкін. Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори. ae-lib.org.ua. Процитовано 2016-11-13.