Дві вежі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дві вежі
англ. The Two Towers
TwoTowers.JPG
Обкладинка першого видання
Жанр фентезі[1][2][3], роман, фантастика, наукова фантастика[4][5][6], Дитяча література[7] і Художня література
Автор Джон Рональд Руел Толкін
Мова англійська мова
Видавництво Allen & Unwin[d]
Опубліковано 11 листопада 1954
Опубліковано українською 2002
Переклад О. Мокровольський (2002),
А. Немірова (2003),
О. Фешовець (2004),
К. Оніщук (2013)
Попередній твір Братство Персня
Наступний твір Повернення короля

«Дві вежі», варіант перекладу «Дві твердині» (англ. The Two Towers) — друга частина трилогії Дж. Р. Р. Толкієна «Володар Перснів», що складається з двох частин. Опублікований роман у 1954 році у Лондоні. Попередня книжка — «Братерство Персня», наступна — «Повернення короля». За твором Пітером Джексоном у 2002 році знятий фільм Володар Перснів: Дві вежі.

Головні герої[ред.ред. код]

Зміст[ред.ред. код]

У творі описується продовження подій Третьої Епохи Середзем'я.

Книга 3[ред.ред. код]

Шолом Рохірріма

Арагорн, шукаючи Фродо, раптом чує бойовий ріг Боромира і поспішає на допомогу. Він знаходить того помираючим, всього в стрілах. Боромир повідомляє, що намагався забрати у Фродо Перстень, але той втік; як несподівано напали орки та викрали Піппіна і Меррі. Боромир просить Арагорна захистити Мінас Тіріт та помирає, а його тіло відправляють по річці до рідного міста на човні. Тепер починається триденне переслідування орків Арагорном, Гімлі та Леголасом. Тим часом на Урук-Хай нападають вершники Рохану Рохірріми та вбивають їх усіх, а гобітам вдається втекти. Вони потрапляють у ліс Фангорн, де зустрічають ентів — велетнів схожих на дерева. Їх голова Деревобород скликає раду, щоб вирішити, чи друзі гобіти, чи ні. Отож, енти вирішують йти війною на Сарумана, що почав винищення лісу. Арагорн, Гімлі та Леголас зустрічають вершників Еомера і ті розповідають їм, що знищили всіх орків Углука. Слідопит Арагорн знаходить сліди, що ведуть до лісу, де гобітів вже неможливо буде відшукати. Проте тут вони зустрічають білого мага. Вони спершу вирішують, що це Саруман, але той виявляється Гендальфом. Вони кажуть, що він загинув у битві з Балрогом, та Гендальф відповідає, що відродився, як Гендальф Білий. Разом вони вирушають до столиці Рохану — Едорасу. Там Гендальф позбавлює короля Теодена впливу Сарумана через магію та Гріми Солодкоязикого, того виганяють з Рохану. Війська Рохану вирушають у Гельмову Западину, до фортеці Хорнбург. Там проходить жорстока битва з орками Сарумана, що змушує останніх тікати, та їх добивають союзники ентів хуорни. Армія Теодена вирушає до Ізенгарду, фортеці Сарумана. Там з'ясовується, що її вже захопили енти, Саруман та Гріма всередині вежі. Гобіти приєднуються до друзів, адже вони теж тут. Гріма викидає з вікна палантір і його вирішує роздивитись Піппін, але через камінь його допитує Око Саурона. Після цього Гендальф з гобітом вирушають до Мінас-Тіріту. Наближається війна.

Книга 4[ред.ред. код]

Вершник Рохану — Рохіррім

Фродо і Сем продовжують шлях до Вогняної гори, щоб знищити Перстень. Вони захоплюють у полон Горлума і той обіцяє їм провести їх до Брами Мордору, тому що таємно сподівається повернути собі Кільце. Фродо не каже навіщо їм у Мордор. Сем не довіряє Горлуму, а от Фродо співчуває. Вони долають шлях через болота і потрапляють до мети — Брами, але Горлум не дає їм пройти у неї. Він обіцяє показати їм таємний шлях на плато Горгорот. І вони повертають до Ітілієну, де зустрічають південних найманців Саурона зі слонами. На тих нападає загін гондорців на чолі з братом Боромира Фараміром. Він бере у полон гобітів і довідується про Перстень та їх мету. Фарамір повідомляє про смерть брата і відпускає їх, але він схвильований через те, що Горлум хоче провести їх по проходу Кіріт-Унгол. Горлум же сподівається, що там гобітів вб'є павучиха Шелоб, а Перстень залишиться йому. Група потрапляє у гори, де Шелоб нападає на них і жалить Фродо. Сем вважає, що той мертвий, забирає Перстень і йде до Мордору, але раптом чує розмову орків, що знайшли Фродо. Вони кажуть, що він лише паралізований, і забирають його в свою вежу, а Сем залишається ззовні.

Розділи[ред.ред. код]

Книга 3

1 — Загибель Боромира
2 — Вершники Рогану
3 — Урук-Гаї
4 — Деревобородий
5 — Білий вершник
6 — Король зі Золотих хоромів
7 — Гельмів Яр
8 — Дорога на Ісенґард
9 — Тріски і друзки
10 — Саруманів голос
11 — Палантір

Книга 4

1 — Приборкання Смеаґола
2 — Перехід через болота
3 — Чорну Браму зачинено
4 — Про трави і про тушкованого кролика
5 — Вікно на заході
6 — Таємниче озеро
7 — Мандри до Роздоріжжя
8 — Східці Кіріт Унгол
9 — Лігво Шелоб
10 — Вибір пана Семвайса

Українські переклади[ред.ред. код]

Перший український переклад вийшов у 2002 році: спрощений переказ для дітей (під назвою «Дві твердині»), зроблений О. М. Мокровольським. У 2003 році опубліковано першу повну українську версію роману («Дві вежі») Аліни Немірової, але вона являла собою адаптацію російського перекладу, що вийшов роком раніше. У 2004 році в львівському видавництві «Астролябія» опубліковано переклад («Дві вежі») Олени Фешовець, у 2013 році в тім же видавництві — новий переклад («Дві вежі»), виконаний Катериною Оніщук.

Примітки[ред.ред. код]