225088 Гунгун
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | Меган Швамб, Майкл E. Браун, Девід Рабіновіц |
Місце відкриття | Паломарська обсерваторія |
Дата відкриття | 17 липня 2007 |
Позначення | |
Позначення | 225088 Гунгун |
Названа на честь | Китайського бога води Гунгуна |
Категорія малої планети | ТНО, SDO |
Орбітальні характеристики[3] | |
Епоха 16 лютого 2017 (2457800.5 JD) | |
Велика піввісь | 67,059 а. о. |
Перицентр | 33,05 а. о. |
Апоцентр | 100,93 а. о. |
Ексцентриситет | 0,50636 |
Орбітальний період | 200579,35 ± 27,764 діб (549,16 ± 0,076 р) |
Середня аномалія | 104,43 ± 0,02° |
Нахил орбіти | 30,903° |
Довгота висхідного вузла | 336,82 ± 8,02° |
Аргумент перицентру | 207,04 ± 0,01° |
Супутники | Сянлю |
Фізичні характеристики | |
Розміри | 1535+75 −225 км[1][2] |
Маса | 1,75×1021 кг |
Період обертання | 44.81±0.37 год[1][2] |
Сонячна доба | 44,81 год |
Альбедо | 0.089+0.031 −0.009[1][2] |
Температура | 31 K[4] |
Видима зоряна величина | 21,4m[5] |
Стандартна зоряна величина | 1,8m[6] |
(225088) Гунгун у Вікісховищі |
225088 Гунгун, раніше (225088) 2007 OR10 — один із найбільших транснептунових об'єктів, відкритий 17 липня 2007 року групою Майкла Брауна (Megan Schwamb, Michael Brown, David Rabinowitz) з Паломарської обсерваторії (Каліфорнія). Кандидат у карликові планети.
Офіційно про відкриття було повідомлено 7 січня 2009 року. В архівах було знайдено 35 зображень Гунгуна, починаючи з 1985 року.
Яскравість цього об'єкта була настільки великою, що астрономи спочатку припустили, що він має високу відбивну здатність, через що Браун назвав тіло «Білосніжка». Тоді вчені вважали, що це крижане тіло, що відкололося від іншої карликової планети — Гаумея. Проте згодом виявилося, що «Білосніжка» — найчервоніший об'єкт Сонячної системи. Це наштовхнуло Брауна на думку, що червоного забарвлення льоду надає метан, оскільки серед транснептунових об'єктів існує ще один червоного кольору і вкритий льодом — Квавар, у відкритті якого Браун брав участь 2002 року. З плином часу вплив космічної радіації перетворює метан на довгі вуглеводневі молекулярні ланцюжки червоного кольору. Подібно інею, цей трансформований метан осідає на крижаній поверхні Квавара, надаючи їй рожевого відтінку.
Обидва об'єкти — і Квавар, і «Білосніжка» — не такі великі, як карликові планети Плутон або Ерида, тому не можуть надовго утримати леткі компоненти атмосфери, такі як метан, і поступово його втрачають. На думку Брауна, зараз ми спостерігаємо останній подих «Білосніжки» — 4,5 млрд років вона поволі втрачала свою атмосферу, і тепер її лишилося зовсім небагато.
Проте метанова гіпотеза ще потребує додаткової перевірки, яку можна провести за допомогою великих телескопів, наприклад обсерваторії Кека.
З початку фіксації небесного тіла до 2015 року астрономи припускали, що діаметр об'єкта не перевищує 1280 км. Позаяк таких тіл у Сонячній системі понад 200, фахівцям такий об'єкт був малоцікавим.
Станом на осінь 2015 року групою учених шляхом об'єднання даних спостережень Herschel Space Observatory та Kepler Space Telescope–K2 були обраховані та у квітні 2016 року опубліковані уточнені характеристики[7]: 1535+75-225 км.
Такі розміри роблять об'єкт не набагато меншим від Плутона та Ериди.
- Альбедо — 0,089 +0,031-0,009
- Оберт навколо осі — 44,81+0,37+0,37 години
У планетоїда виявлено невеликий супутник діаметром 250—350 кілометрів[9][10].
Наявність супутника, що обертається навколо Гунгуна на відстані близько 15 тис. км[11], було виявлено в 2016 році при обробці знімків, зроблених космічним телескопом «Габбл» у вересні 2010 року[12].
5 лютого 2020 року супутник Гунгуна отримав назву Сянлю на честь чудовиська з китайської міфології[13].
Спочатку планету неофіційно називали Білосніжкою (англ. Snow White)[14] за яскравий блиск. Після того, як стало зрозуміло, що планета більша, ніж вважалося спочатку, вона стала найбільшим відомим об'єктом Сонячної системи, який ще не мав власної назви[15]. Майкл Браян оголосив конкурс що назви, на якому перемогла назва Гунгун (англ. Gonggong) — бог води в китайській міфології[16]. Запропоновану назву затвердив Міжнародний астрономічний союз у 2020 році[13].
- ↑ а б в (англ.)
Pál, A. та ін. (2016). Large size and slow rotation of the trans-Neptunian object (225088) 2007 OR10 discovered from Herschel and K2 observations. The Astronomical Journal. 151 (5): 117. arXiv:1603.03090. Bibcode:2016AJ....151..117P. doi:10.3847/0004-6256/151/5/117.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ а б в (англ.) Pushing the Limits of K2:Observing Trans-Neptunian Objects S3K2: Solar System Studies with K2 (PDF). 4 листопада 2015. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016.
- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 225088 Гунгун (англ.) . Процитовано 11 січня 2017.
- ↑ (англ.) HEC: Exoplanets Calculator. Planetary Habitability Laboratory. Пуерториканський університет в Аресібо. Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 17 жовтня 2014.
- ↑ (англ.) AstDys 2007OR10 Ephemerides. Математичний департамент, Пізанський університет, Італія. Архів оригіналу за 26 травня 2011. Процитовано 16 березня 2009.
- ↑ (англ.)
JPL Small-Body Database Browser: 225088 (2007 OR10) (2011-10-24). Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 7 квітня 2016.
last obs; arc: 26.18 years
- ↑ (англ.) LARGE SIZE AND SLOW ROTATION OF THE TRANS-NEPTUNIAN OBJECT (225088) 2007 OR10 DISCOVERED FROM HERSCHEL AND K2 OBSERVATIONS / András Pál, Csaba Kiss, Thomas G. Müller, László Molnár, Róbert Szabó, Gyula M. Szabó, Krisztián Sárneczky, László L. Kiss // The Astronomical Journal. — The American Astronomical Society, 2016. — Vol. 151, iss. 5 (квітень, 19). — DOI: . Архівовано з джерела 12 січня 2019. Процитовано.
- ↑ Moon Around the Dwarf Planet 2007 OR10. www.spacetelescope.org (англ.). Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 22 травня 2017.
- ↑ У Сонячній системі вчені виявили новий місяць. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 19 травня 2017.
- ↑ Discovery of a Satellite of the Large Trans-Neptunian Object (225088) 2007 OR10 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 серпня 2017. Процитовано 19 травня 2017.
- ↑ Gabor Marton, Csaba Kiss, Thomas G. Mueller. The moon of the large Kuiper-belt object 2007 OR10 // DIVISION FOR PLANETARY SCIENCES : pdf. — 16-21 жовтня 2016. — No. 120.22. Архівовано з джерела 18 жовтня 2016. Процитовано 7 січня 2021.
- ↑ Hubble Spots Moon Around Third Largest Dwarf Planet [Архівовано 9 червня 2017 у Wayback Machine.], May 18, 2017
- ↑ а б The MINOR PLANET CIRCULARS/MINOR PLANETS AND COMETS are published, on behalf ofDivision F of the International Astronomical Union, usually in batcheson or near the date of each full moon [Архівовано 25 жовтня 2021 у Wayback Machine.], by:Minor Planet Center, Smithsonian Astrophysical Observatory, Cambridge, MA 02138, U.S. 2020 FEB. 5M.P.C. 120071
- ↑ Карликова Білосніжка — яскраво-червона й крижана. 23 серпня 2011 р. Архів оригіналу за 5 березня 2016.
- ↑ 2007 OR10 стала самой крупной безымянной карликовой планетой Солнечной системы. ASTRONEWS.ru. 13 мая 2016. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 8 серпня 2019. (рос.)
- ↑ Нова планета Сонячної системи отримала ім'я. Аспекти. 05.06.2019. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 8 серпня 2019.
{{cite web}}
: Cite має пустий невідомий параметр:|3=
(довідка)
- Астрономічні об'єкти, відкриті 2007
- Можливі карликові планети
- Об'єкти розсіяного диска й відокремлені об'єкти
- Липень 2007
- Астрономічні об'єкти, відкриті з Паломарської обсерваторії
- Подвійні транснептунові об'єкти
- Астрономічні об'єкти, відкриті Майклом Брауном
- Астрономічні об'єкти, відкриті Меган Швамб
- Астрономічні об'єкти, відкриті Девідом Рабіновіцем