1397 в Україні
| |||||
| Десятиліття: |
| ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Див. також: | Інші події 1397 Список років в Україні | ||||
- Хаджи I (Хаджи Ґерай) — засновник незалежної Кримської держави і династії Ґераїв; перший хан Криму в 1441—1466 роках; (пом. 1466).
- Кімбурга Мазовецька (Цимбарка Мазовецька) — польсько-литовсько-українська княжна з династії П'ястів та Романовичів, була правителькою Австрійського князівства з 1412 до 1424 р., як дружина правителя Австрії Ернста Залізного з династії Габсбурґів. Була нащадком королів Русі Данила Романовича та Юрія І; (пом. 28 вересня 1429)
- 16 серпня — Альбрехт II, король Німеччини (з 18 березня 1438), король Угорщини і Чехії (з 27 грудня 1437), герцог Австрії (з 1404, під ім'ям Альбрехт V), маркграф Моравії (з 1423) з Альбертинської лінії династії Габсбургів, титулярний король Галичини й Володимерії. Перший Габсбург, що об'єднав під своєю владою Австрію, Чехію, Угорщину та Німеччину; (пом. 1439).
- 11 січня — Скиргайло Ольгердович — князь Троцький (1382—1395), Полоцький (1387—1397), Великий князь Київський (1395—1397). Великий князь Литовський (1386—1392); (нар. бл. 1354).
- 575 років з часу (822 рік):
- входження західноукраїнських земель до держави Велика Моравія, яку заснував Моймир I.
- 425 років з часу (972 рік):
- смерті Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів Святослава Ігоровича (Хороброго).
- початку правління князя Київської Русі Ярополка Святославовича.
- 375 років з часу (1022 рік):
- перемога тмутороканського князя (990/1010—1023) Мстислава Володимировича над Редедею, ватажком абхазо-адигзькому племені касогів.
- 325 років з часу (1072 рік):
- Прийняття «Правди Ярославичів» — збірника руських законів у Вишгороді на з'їзді трьома старшими Ярославичами — Ізяславом Ярославовичем, Святославом Ярославичем та Всеволодом Ярославовичем, що разом правили Руссю[1].
- 300 років з часу (1097 рік):
- У м. Любечі відбувся Любецький з'їзд князів (київський Святополк Ізяславич, переяславський Володимир Мономах, смоленський Давид Ігорович, теребовлянський Василько Ростиславич), на якому прийнято постанову «кождо да держить отчину свою»[2].
- 250 років з часу (1147 рік):
- 19 вересня — кияни у церкві Святої Софії схопили постриженого у ченці колишнього великого київського князя Ігора Ольговича (князював у серпні 1146 року) із династії Рюриковичів, роду Ольговичів та вбили його. Потім оголене тіло кинули на торговій площі міста[3].
- 175 років з часу (1222 рік):
- у Києві відбувся з'їзд князів з приводу надання допомоги половцям у боротьбі з монголо-татарами.
- 150 років з часу (1247 рік):
- укладення князем Данилом Галицьким миру з угорським королем Белою IV.
- ймовірного року заснування Львова галицьким князем Данилом Романовичем. Близько 1397 року місто стало столицею Галицько-Волинського князівства, надалі також було столицею Королівства Русь, Королівства Галичини і Лодомерії, Західно-Української Народної Республіки, Української держави.
- 125 років з часу (1272 рік):
- проголошення князем Левом Даниловичем міста Львова столицею Галицько-Волинського князівства[4].
- 75 років з часу (1322 рік):
- захоплення литовським князем Гедиміном Києва. Він посадив у ньому намісником Міндовга Гольшанського.
- 375 років з часу (1022 рік):
- народження Єлизавети Ярославни — найстаршої доньки Ярослава Мудрого, видана 1045 року за норвезького конунга Гаральда Суворого; пом. 1066).
- 350 років з часу (1047 рік):
- народження Вишеслави — української княжни, з 1067 року дружини польського князя, пізніше короля Болеслава II Сміливого.
- 300 років з часу (1097 рік):
- народження Ізяслава Мстиславича — Великого князя київського (1146—1149, 1151—1154 рр.), князя волинського (1135—1142, 1146—1151 рр.), переяславського (1132—1133, 1142—1146 рр.), полоцького (1130—1132 рр.), курського (1127—1130 рр.) з династії Рюриковичів; старшого сина Мстислава Великого, онука Володимира Мономаха, родоначальника волинської династії Ізяславичів, прадіда Данила Галицького; (пом. 13 листопада 1154).
- 225 років з часу (1172 рік):
- 5 квітня — Ростислав Рюрикович (у хрещенні Михайло) — Великий князь Київський у 1204—1205 роках, син Рюрика Ростиславича; (пом. 1218)[5].
- 525 років з часу (872 рік):
- 425 років з часу (972 рік):
- смерті Святослава Ігоровича (Хороброго) — Великого князя київського (945—1022 рр.) з династії Рюриковичів; син княгині Ольги та князя Ігора Старого, батько Володимира Великого, дід Ярослава Мудрого. (нар.. 930 р.).
- 300 років з часу (1097 рік):
- смерті Євстратія Постника — давньоруського святого, ченця Печерського монастиря. Преподобномученика.
- 275 років з часу (1122 рік):
- 9 вересня — Даниїла (Данила) Паломника — руського православного монаха. Ігумена, клірика Чернігівської землі[7].
- 250 років з часу (1147 рік):
- 19 вересня — колишнього великого київського князя Ігора Ольговича.
- 225 років з часу (1172 рік):
- Євпраксія Мстиславівна (Зоя, Добродія) — дочка київського великого князя Мстислава Володимировича, онука Володимира Мономаха; (нар. 1108), дружина візантійського співімператора Олексія Комніна (Alexios Komnenos)[8].
- ↑ Правда Руська. Руська Правда. Тексти на основі 7-ми списків та 5 редакцій / Склав та підготував до друку С. Юшков. — К., 1935
- ↑ М. Ф. Котляр. Любецький з'їзд 1147 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 375. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- ↑ Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- ↑ https://spadok.org.ua/galychyna/istoriya-lvova-vid-pershoyi-zgadky-i-do-sogodni-chto-keruvav-u-lvovi-ta-komu-vin-nalezhav [Архівовано 7 січня 2021 у Wayback Machine.] Культурно-історичний портал Спадщина предків
- ↑ Рюриковичі. Мономаховичі. Смоленська гілка. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 29 грудня 2020.
- ↑ Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания, былины, летописи / Б. А. Рыбаков. — М., 1963. — С. 162—173
- ↑ Ричка, В. М. Даниїл Паломник [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 284. — ISBN 966-00-0405-2.
- ↑ Іоанна II Комніна. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 29 жовтня 2021.
