15-та повітряна армія (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
15-та повітряна армія СРСР
На службі29 липня 1942 — 1 травня 1945
Країна СРСР
НалежністьБрянський фронт
Прибалтійський фронт
2-й Прибалтійський фронт
Ленінградський фронт
Вид ВПС
Тип Червона армія
Роль повітряна
Чисельністьармія
Війни/битвиНімецько-радянська війна
Воронезько-Касторненська операція
Ленінградсько-Новгородська операція
Орловська операція
Брянська операція
Режицько-Двінська операція
Ризька операція
Почесні найменуванняОрден Червоного Прапора
Командування
Визначні
командувачі
генерал-лейтенант авіації Журавльов І.П.

П'ятна́дцята пові́тряна а́рмія (15 ПА) — авіаційне об'єднання, повітряна армія військово-повітряних сил СРСР під час Німецько-радянської війни.

Історія

[ред. | ред. код]

Сформована 29 липня 1942 на підставі наказу НКО СРСР від 27 липня 1942 на базі управління та частин ВПС Брянського фронту у складі 286-ї винищувальної, 225-ї штурмової і 284-ї бомбардувальної авіадивізій і трьох окремих авіаполків.

Бойове хрещення отримала восени 1942, беручи участь в оборонних битвах під Воронежем і в ліквідації плацдарму противника на лівому березі р. Дон. Зимою 1943 підтримувала війська фронту у Воронезько-Касторненськой наступальної операції.

У липні-серпні 1943 брала участь в Орловській стратегічній наступальній операції.

У вересні підтримувала війська фронту в Брянській наступальній операції.

У жовтні армія передана до складу Прибалтійського20 жовтня 2-й Прибалтійський) фронту. Підтримувала наступ його військ на вітебсько-полоцькому напрямі, потім брала участь у розгромі з'єднань південного крила групи армій «Північ», сприяла успішному форсуванню р. Велика.

У літніх наступальних операціях 1944 армія сприяла військам фронту при прориві сильно укріпленої оборони противника в районі Ідриця, Себеж, Дриса, брала участь у Режицько-Двінській операції, у вересні-жовтні брала участь у боях за звільнення Латвії, її столиці м. Рига.

У 1945 р. у складі 2-го Прибалтійського, з 1 квітня Ленінградського фронтів армія брала участь у ліквідації курляндськой угрупування противника.

Всього за роки війни льотний склад повітряної армії здійснив 170 593 літако-вильоти, брав участь у чотирьох повітряних операціях, та в 1520 повітряних боях, в яких знищив 1824 літаки противника.

За успішне виконання завдань командування ряд з'єднань і частин армії отримали почесні найменування і нагороджений орденами. 19 975 воїнів було нагороджено орденами і медалями, 72 льотчикам і штурманам присвоєно звання Героя Радянського Союзу, а О. К. Рязанов і І. Н. Степаненко удостоєні цього звання двічі.

В січні 1949 р. у ВПС і ППО відбулась масова зміна номерів всіх існуючих повітряних армій. З 20 лютого 1949 року носить назву 30-та повітряна армія.

Склад

[ред. | ред. код]
  • 1 гвак (05 — 10.1943 та сер.02. — сер.04.1945);
  • 2 вак (01 — 03.43);
  • 3 бак (01.02.43 — 21.02.43);
  • 5 гбак (02.45 — 05.45);
  • 3 шак (05.43 — ?);
  • 7 шак (02.45 — 05.45);
  • 11 зак, пізніше 14 вак (07.43 — 28.09.44);
  • 11 вак
  • 286 винищувальна авіаційна дивізія (вад) (07.42 — ?)
  • 315 вад (04.43 — ?);
  • 336 вад (02.45 — 05.45);
  • 284 нбад (07.42 — ?);
  • 313 нбад (06.43 — ?);
  • 113 бад (06.43 — ?);
  • 188 бад (08.44 — ?);
  • 224 шад (13.08.43 — 20.09.43);
  • 214 шад (07.44 — ?);
  • 305 шад (02.45 — 05.45);
  • 32 орап (23.11.42 — ?);
  • 50 орап (05.43 — ?);
  • 13 оап ГВФ (08.43 — 09.43);
  • 187 окрап (07.42 — ?);
  • 15 одрае (15.08.42 — 03.11.43);
  • 13 окрае (08.06.42 — 23.05.44).

Командування

[ред. | ред. код]

Командувачі:

Члени військової ради:

Начальники штабів:

  • полковник Семенов І. С. (22 липня 1942 — 23 серпня 1942);
  • генерал-майор авіації Саковнин А. А. (24 серпня 1942 — до кінця війни).

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • «Советские Военно-Воздушные Силы в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.», Москва, 1968.
  • «Пятнадцатая Краснознаменная» (военно-исторический очерк о боевом пути 15-й воздушной армии), КВАТУ, 1985
  • «Советские Военно — Воздушные Силы в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.», Москва, 1968
  • Чечельницкий Г. А., «Лётчики на войне», Москва, 1974.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]