28978 Іксіон
Дані про відкриття | |
---|---|
Дата відкриття | 22 травня 2001 року |
Відкривач(і) | Міжамериканська обсерваторія Серро-Тололо (807) |
Планета | плутино |
Номер | |
Орбітальні характеристики | |
Велика піввісь | 39,680 а.о. км |
Перицентр | 30,091 а.о. км |
Апоцентр | 49,269 а.о. км |
Орбітальний період | 249,95 р. діб |
Ексцентриситет орбіти | 0,242 |
Фізичні характеристики | |
Видима зоряна величина | {{{видима зоряна величина}}} |
Діаметр | 650 км |
Площа поверхні | <2,24×106 км² |
Маса | ~3×1020 кг |
Густина | 2,0? г/см³ |
Прискорення вільного падіння | <0,434 6? м/с² |
Друга космічна швидкість | ~4,64 км/с |
Альбедо | ~0,12 |
Атмосферний тиск | <0,229 7? Па |
Атмосфера | відсутня |
Інші позначення | |
28978 Іксіон у Вікісховищі |
28978 Іксіон — транснептуновий об'єкт у поясі Койпера, відомий також під назвою 2001 KX76.
Відкритий 22 травня 2001 року Міжамериканською обсерваторією Серро-Тололо під час Глибокого огляду екліптики.
Іксіон включено до списку[en] небесних тіл, які можуть виявитися карликовими планетами після отримання додаткових даних.[1][2]
Отримав назву «Іксіон» на честь одного з персонажів давньогрецької міфології — Іксіон був сином Флегія (або Ареса), царем лапітів, батьком Пейрітоя, чоловіком Дії[3].
Афелій розташований на відстані 49,269 а. о. (бл. 7 370 503 000 км) від Сонця, перигелій — на відстані 30,091 а.о. (бл. 4 501 495 000 км)[4]. Іксіон і Плутон рухаються схожими, але протилежно нахиленими орбітами (афелій Плутона становить 48,871 а.о., перигелій — 29,657 а. о.): перигелій Іксіона лежить нижче екліптики, а Плутона — вище.
Обертання відбувається в резонансі 2 : 3 з Нептуном — поки Іксіон робить два оберти своєю орбітою, Нептун робить три, отже, Іксіон — це плутино. Однак, що нехарактерно для інших плутино (наприклад, 90482 Орк), Іксіон наближається до Плутона менш ніж на 20 % кутової відстані[джерело?].
На початку XXI ст. Іксіон перебуває нижче екліптики та досягне перигелію в 2070 році. Плутон пройшов перигелій 1989 року й зараз спускається до екліптики.
Сидеричний період обертання становить 91 295,847 земних діб або 249,95 земних років, що на 0,5 % довше, ніж у Плутона. Орбіта має ексцентриситет ~0,242[джерело?].
В Іксіона трапляються періоди зміни яскравості, які вважають пов'язаними з його обертанням, однак станом на 2010 рік його період обертання не визначено[5].
- Діаметр об'єкта — ~650 кілометрів;
- Альбедо ~0,12;
- Маса ~3×1020;
- Оціночна густина ~2,0 г/см³;
- Стандартна зоряна величина — 3,84.
- AstDys [Архівовано 25 вересня 2019 у Wayback Machine.] орбітальні елементи (англ.)
- Orbital simulation [Архівовано 25 вересня 2019 у Wayback Machine.] орбітальна симуляція (англ.)
- Ephemeris [Архівовано 20 лютого 2012 у Wayback Machine.] Горайзонс база даних (англ.)
- «AstDys (28978) Ixion Ephemerides». Department of Mathematics, University of Pisa, Italy. Retrieved 2009-08-13.
- «JPL Small-Body Database Browser: 28978 Ixion (2001 KX76)». 2007-07-12 last obs. Retrieved 2008-10-04.
- Marsden, Brian G. (2001-07-01). «MPEC 2001-N01: 2001 FT185, 2001 KW76, 2001 KX76, 2001 KY76, 2001 KZ76, 2001 KA77». IAU Minor Planet Center. Harvard-Smithsonian Center for Astrophysics. Retrieved 2010-01-06.
- Marc W. Buie (2007-07-12). «Orbit Fit and Astrometric record for 28978». SwRI (Space Science Department). Retrieved 2008-09-29.
- John Stansberry, Will Grundy, Mike Brown, Dale Cruikshank, John Spencer, David Trilling, Jean-Luc Margot (2007). «Physical Properties of Kuiper Belt and Centaur Objects: Constraints from Spitzer Space Telescope». University of Arizona, Lowell Observatory, California Institute of Technology, NASA Ames Research Center, Southwest Research Institute, Cornell University. Retrieved 2008-11-17.
- Wm. Robert Johnston (17 September 2008). «TNO/Centaur diameters and albedos». Retrieved 28 July 2010.
- Doressoundiram, A.; Peixinho, N.; Moullet, A. et al (2007). «The Meudon Multicolor Survey (2MS) of Centaurs and Trans-Neptunian Objects: From Visible to Infrared Colors» (pdf). The Astronomical Journal 134: 2186—2199. doi:10.1086/522783.
- Richard Stenger (2001-08-24). «New object deemed largest minor planet». CNN (space). Retrieved 2008-02-29.
- Altenhoff, Bertoldi, Junkes (October 7, 2002). «Beyond Pluto: Max-Planck radioastronomers measure the sizes of distant minor planets». Spaceref.com. Retrieved 2010-01-06.
- Altenhoff, W.J.; Bertoldi, F.; Menten, K.M. (2004). «Size estimates of some optically bright KBOs». Astronomy and Astrophysics 415 (2): 771—775. doi:10.1051/0004-6361:20035603.
- Marchi, S.; Lazzarin, M.; Magrin, S. and C. Barbieri (2003). «Visible spectroscopy of the two largest known trans-Neptunian objects: Ixion and Quaoar». Astronomy and Astrophysics 408: L17-L19. doi:10.1051/0004-6361:20031142.
- Licandro, J.; Ghinassi, F.; Testi, L. (2002). «Infrared spectroscopy of the largest known trans-Neptunian object 2001 KX76». Astronomy and Astrophysics 388: L9-L12. doi:10.1051/0004-6361:20020533.
- O. Lorin and P. Rousselot (2007). «Search for cometary activity in three Centaurs (60558) Echeclus, 2000 FZ53 and 2000 GM137 and two trans-Neptunian objects (29981) 1999 TD10 and (28978) Ixion». Royal Astronomical Society 376 (2): 881—889.doi:10.1111/j.1365-2966.2007.11487.x. Retrieved 2008-10-04.
- Steve Preston (2010 May 26). «(28978) Ixion / UCAC2 22032118 event on 2010 Jul 19, 01:48 UT». Retrieved 2010-07-05.
- ↑ Mike Brown, How many dwarf planets are there in the outer solar system? [Архівовано 18 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Tancredi, G. (2010). Physical and dynamical characteristics of icy "dwarf planets" (plutoids). Icy Bodies of the Solar System: Proceedings IAU Symposium No. 263, 2009. Архів оригіналу за 25 березня 2020. Процитовано 20 листопада 2014.
- ↑ Словник античної міфології. — Київ, 1985. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 17 листопада 2014.
- ↑ JPL Small-Body Database Browser: 28978 Ixion (2001 KX76). JPL/NASA. 12 липня 2007-07-12. Архів оригіналу за 5 листопада 2015. Процитовано 4 жовтня 2008.
- ↑ H. Boehnhardt та ін. (2004). Surface characterization of 28978 Ixion (2001 KX76). Astronomy and Astrophysics Letters. 415 (2): L21—L25. Bibcode:2004A&A...415L..21B. doi:10.1051/0004-6361:20040005.
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |