Очікує на перевірку

Вітри в давньогрецькій міфології

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Вітри (дав.-гр. Ἄνεμοι ) — в давньогрецької міфології персоніфікації вітрів; діти Астрея і Еос[1]: Борей, Нот і Зефір[2]. У Гесіода згадано три вітри, у Гомера до них доданий Евр.

У мікенських текстах згадується a-ne-mo-i-je-re-ja «жриця вітрів» (богиня?).[3]

Перелік вітрів

[ред. | ред. код]

Основні вітри

[ред. | ред. код]
  • Борей — північний.
  • Нот[4] — південний. Гесіод називає його «жахливим».[5] Згаданий в «Іліаді» (II 145) й в «Одіссеї» (III 296; XII 325). Йому присвячений LXXXII орфічний гімн.
  • Зефір — західний.
  • Евр (Євр) — східний.[6][7] В «Іліаді» згадується один раз.

Проміжні вітри

[ред. | ред. код]

Чотири проміжних вітри, зображені на афінській Вежі вітрів:

  • Ліпс (також Ліб або Лів). Вітер, що дме з південного заходу (сторони зимового заходу сонця).[8]
  • Скірон (у Афінах.[9]) або Аргест. Вітер, що дме з північного заходу (зі сторони літнього заходу сонця).[10]
  • Кекій. Вітер, що дме з північного сходу (сторони літнього сходу сонця).[11]
  • Апеліот. Вітер, що дме з південного сходу (зі сторони зимового сходу сонця).[12] У часи Арістотеля назви східного і південно-східного вітрів помінялись: Евр став означати південно-східний вітер, а Апеліот — східний.

Інші вітри

[ред. | ред. код]

Інші назви вітрів у греків і римлян (як правило, не персоніфікуються):

  • Авра («Вітерець»). У перекладі «Струминка» (див.[13] Прокріда).
  • Аури. Персоніфікації легких вітрів. Їх зображення в мистецтві.[14]
  • Апарктіас. Один з вітрів.[15]
  • Африк (лат.). Південно-західний вітер.[16] Відповідає Ліпсу.[17]
  • Іапіг. Назва північно-західного вітру.[18]
  • Киркій. Назва північно-західного вітру.[19]
  • Аквилон — північно-східний вітер (у древньому Римі)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека I 2, 4
  2. Гесиод. Теогония 380
  3. Предметно-понятийный словарь греческого языка. Микенский период. Л., 1986. С.140
  4. Мифы народов мира. М., 1991-92. В 2 т. Т.2. С.226-227
  5. Гесиод. Труды и дни 675
  6. Мифы народов мира. М., 1991-92. В 2 т. Т.2. С.656
  7. Гомер. Илиада II 145; Гомер. Одиссея V 295; XII 326; XIX 206
  8. Страбон. География I 2, 21 (стр.29); Нонн. Деяния Диониса I 228.
  9. Страбон. География IX 1, 4 (стр.391)
  10. Страбон. География I 2, 21 (стр.29), з посиланням на Гомер. Илиада XI 306; Аполлоний Родосский. Аргонавтика II 954
  11. Страбон. География I 2, 21 (стр.29)
  12. Страбон. География I 2, 21 (стр.29); Див. Псевдо-Гиппократ. О седмицах 3.
  13. Овидий. Метаморфозы VII 813
  14. Плиний Старший. Естественная история XXXVI 29
  15. Див. Псевдо-Гиппократ. О седмицах 3.
  16. Вергилий. Энеида I 86
  17. Первый Ватиканский мифограф II 81, 4
  18. Гораций. Оды I 3, 4; III 27, 19; Лукан. Фарсалия VI 339
  19. Лукан. Фарсалия I 407