Бадарійська культура

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бадарійська культура
РозташуванняЄгипет
ДобаНеоліт
Час існуваннябл. 5 000 до н. е.[1] — бл. 4 000 до н. е.
Типова пам’яткаЕль-Бадарі
Попередня культураКультура Фаюм А
Наступна культураАмратська культура
CMNS: Бадарійська культура у Вікісховищі
Частина серії статей на тему:
Історія Стародавнього Єгипту[2]
Великий Сфінкс і піраміди Гізи
Категорія Категорія • Портал

Бадарійська культура (названа за селищем Ель-Бадарі в провінції Асьют (Єгипет), біля якого вона була відкрита на початку XX ст.) — найдавніша сільськогосподарська культура на території Верхнього Єгипту. Існувала з 4500 по 3250 до н. е., згідно з найсміливішим датуваннями — з 5000 до н. е..

Особливості

Виявлено близько 40 поселень і 600 могил. Економіка ґрунтувалася на сільському господарстві, рибальстві і тваринництві. Серед знарядь праці були односторонні скребки, пробійники, сокири, двосторонні серпи і наконечники стріл. У похованнях виявлені останки великої худоби, собак і овець. У їжу вживалися такі злаки, як пшениця, ячмінь, сочевиця і бульби.

Найхарактернішою ознакою культури є бадарійська кераміка — яскраво-червона, з чорною окантовкою зверху. За стилем кераміка нагадує ранню мінойську кераміку Криту, проте між бадарійською і мінойською культурами відсутня хронологічна і територіальна спадкоємність.

Мабуть, бадарійская культура існувала далеко за межами околиць Ель-Бадар, оскільки подібні археологічні знахідки виявлені на південь від населених пунктів Дендера, Армант, Ель-Каб та Нехен («Ієраконполіс» в грецьких джерелах), а також на схід від Ваді-Хаммамат.

Антропологічні дослідження численних і добре збережених бадарійських черепів показали, що у расовому відношенні бадарійці були гібридною расою, проте зі значним переважанням негроїдних елементів, характерних для Східно- або Центральноафриканської підрас (із подовженою формою черепів)[3].

Зникнення

Бадарійську культуру поступово замінила амратська культура, артефакти якої археологи датують другою половиною 5-го — початком 4 тисячоліття до н. е.. Вона була по Верхньому Єгипті, і її межі простягались до Нубії.

Поступово бадарійская культура переходить в культуру Накада (Нагада, Naqada), що існувала на північ від сучасного Луксору приблизно до 3000 до н. е., причому ряд дослідників об'єднують культури Бадар і Накада в одну, зважаючи на їх високу схожість між собою. Ще одним наступником бадарійской культури, можливо, стала культура Маадія-Буто.

Художня література

У гумористичній фантастичній повісті П'єра Буля «Нескінченна ніч» Бадар зображується як надзвичайно розвинена культура, жителі якої нібито винайшли машину часу, проте пізніше деградували, змішавшись з прибульцями з майбутнього, і дали початок сучасним людям.

Галерея

  • Поховання з Ієраконполя
    Поховання з Ієраконполя
  • Бадарійська кераміка, Лейпциг, Німеччина
    Бадарійська кераміка, Лейпциг, Німеччина
  • Дерев'яна статуетка жінки з поховання Бадарійської культури, Лувр
    Дерев'яна статуетка жінки з поховання Бадарійської культури, Лувр
  • Дерев'яна статуетка жінки з поховання Бадарійської культури, Британський музей
    Дерев'яна статуетка жінки з поховання Бадарійської культури, Британський музей
  • Дерев'яна статуетка жінки з поховання Бадарійської культури, Британський музей
    Дерев'яна статуетка жінки з поховання Бадарійської культури, Британський музей

Примітки

  1. ↑ Watterson, Barbara (1998). The Egyptians. Wiley-Blackwell. с. 31. ISBN 0-631-21195-0.
  2. ↑ Усі роки подані до нашої ери.
  3. ↑ http://www.homestead.com/wysinger/badari.pdf

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бадарійська_культура&oldid=33130522