Координати: 49°24′6.0120001000103″ пн. ш. 24°39′51.012000099995″ сх. д. / 49.40167° пн. ш. 24.66417° сх. д. / 49.40167; 24.66417

Чортова Гора

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чортова Гора
(пам'ятка природи)
Чортова Гора (вигляд із заходу)
Чортова Гора (вигляд із заходу)
Чортова Гора (вигляд із заходу)
49°24′6.0120001000103″ пн. ш. 24°39′51.012000099995″ сх. д. / 49.40167° пн. ш. 24.66417° сх. д. / 49.40167; 24.66417
Країна Україна
РозташуванняІвано-Франківська область,
Івано-Франківський район,
на схід від м. Рогатин
Найближче містоРогатин
Площа13 га
Засновано1975 р.
ОператорПідвинянська сільська рада,
Пуківська сільська рада
Чортова Гора. Карта розташування: Івано-Франківська область
Чортова Гора
Чортова Гора (Івано-Франківська область)
Мапа

CMNS: Чортова Гора у Вікісховищі

Чо́ртова Гора́ — ботанічна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Україні. Розташована в межах Рогатинської міської громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, на схід від міста Рогатин.

Площа природоохоронної території 13 га. Статус з 1975 року. Перебуває у віданні Підвинянської сільської ради і Пуківської сільської ради.

Пам'ятка природи охоплює територію схилів та вершини пагорба за назвою Чортова Гора (350 м), розташованого в межах Рогатинського Опілля, при автошляху М 12, між Рогатином і селом Пуковом.

Охороняється унікальний для Прикарпаття природний осередок лучно-степової рослинності. У трав'яному покриві зростають костриця блідувата, гадючник звичайний, шавлія лучна, конвалія звичайна, горицвіт весняний, а також ковила волосиста і любка дволиста, занесені до Червоної книги України.

Археологія

На вершині видніються залишки городища сакрального типу: символічний вал із внутрішнім ровом, капище, ями та заглиблення від споруд.

Історія

Завдяки активній підтримці митрополита Андрея унікальна ділянка степової реліктової рослинності — урочище «Чортова гора» біля міста Рогатина — була виділена на землях Церкви як природний заповідник.

Місцевий парох о. Теодосій Кудрик виявив у 1935 році ділянку степової реліктової рослинності. Згодом науковці-ботаніки, вивчаючи флору цього об’єкта, підтвердили її унікальність, і за згоди та підтримки митрополита Андрея він був оформлений як заповідник «Чортова гора».

7 липня 1936 році греко-католицький Митрополичий Ординат у Львові надіслав на адресу воєводського уряду в Станиславів листа з повідомленням про створення на землях греко-католицької парафії в Рогатині заповідника «Чортова гора» і віддачу його «під опіку НТШ у Львові для наукових дослідів»[1].

Фотографії

Примітки

Джерела