Тур

? † Тур
Картина із зображенням тура. Копія Ч. Г. Сміта з незбереженого оригіналу XVII ст., купленого в Аугсбурзі
Охоронний статус
Вимерлий  (1627) (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Інфратип: Хребетні (Vertebrata) Клас: Ссавці (Mammalia) Надряд: Китопарнокопитні (Cetartiodactyla) Ряд: Оленеподібні (Cerviformes) Родина: Бикові (Bovidae) Підродина: Бики (Bovinae) Рід: Бик (Bos) Вид: † Тур
Біноміальна назва
† Bos primigenius (Bojanus, 1827)
Ареал поширення трьох підвидів тура    Bos primigenius primigenius    Bos primigenius africanus = Bos primigenius opisthonomous = Bos primigenius mauretanicus    Bos primigenius namadicus
Підвиди
† Bos primigenius primigenius † Bos primigenius namadicus † Bos primigenius mauretanicus
Посилання
Вікісховище: Bos primigenius Віківиди: Bos primigenius ITIS: 183845 МСОП: 136721 NCBI: 9909 Fossilworks: 367674

Ту́р, або Би́к перві́сний (лат. Bos primigenius; англ. aurochs, також відомий як лат. urus, ure) — вид вимерлих диких представників роду бик (Bos). Безпосередній пращур свійського бика (великої рогатої худоби). Був поширений в Європі, Центральній і Південно-західній Азії, північній Африці. Мешкав у лісах, лісостепу, степах.

Синоніми

• Bosurus minutus (1911)
• Bos. namadicus (1859)
• Bos taurus
• Bos indicus
• Bos urus

Підвиди

• †Bos primigenius primigenius (Bojanus, 1827) — євразійський тур.
• †Bos primigenius namadicus (Falconer, 1859) — індійський тур.
• †Bos primigenius africanus або mauretanicus (Thomas, 1881) — північноафриканський тур.

Етимологія

Українське слово «тур» походить від прасл. *turъ. Аналогічно звучать назви цієї тварини в інших слов'янських мовах: біл. і рос. тур, дав.-рус. і староцерк.-слов. туръ, словен. tȗr, чеськ., словац., хорв., пол. і луж. tur, полаб. täur, серб. тур/tur. Назва села Туряк (Tureac) у Румунії того ж походження. Праслов'янське *turъ, судячи з всього, має праіндоєвропейське походження, існують схожі слова у споріднених мовах: лит. taũras («буйвіл», «тур»), дав.-прусськ. tauris («зубр»), лат. taurus («бик»), грец. ταῦρος, ірл. tarb, авест. staōra- («велика рогата худоба»), гот. stiur («бик», «теля»), давн-англ. stēor («бичок»), нім. Stier («бик», «Телець»). Спільним джерелом для всіх слів вважають пра-і.є. *táwros («дикий бик»). Це слово порівнюють з прасемітським *θawr- («бик», «віл»), але не виключено, що до праіндоєвропейської і прасемітської мов слово «тур» могло бути запозичене з якоїсь третьої, невідомої мови.

Загальний опис

Тур — велика тварина (жива маса до 1200 кг, висота в холці — до 200 см), з важкою головою, довгими розвиненими рогами, високими, міцними кінцівками, чорної, чорно-бурої й червоної мастей. Тур відзначався великою силою, швидкістю, злим норовом. Самка тура за період лактації давала 500—700 кг молока.
Сучасна велика рогата худоба походить від кількох різновидів дикого тура, серед яких виділяють такі: європейський, азійський та африканський. О. О. Браунер довів близьку подібність тура і сірої степової худоби не тільки за будовою черепа, а й скелета.

Найвідоміший тур європейський (Bos primigenius primigenius Bojanus), предок бика свійського. В Україні населяв степи, лісостепи, мішані ліси і був мисливською твариною; вимер у XVII столітті (у середині того століття турів спостерігав в Україні Боплан). Остання туриця загинула у Біловезькій Пущі (Польща) в 1627 році. Про поширення турів в Україні свідчать численні географічні назви (Турка, Турійськ, Турівка,Турія), також є згадки у пам'ятках народної творчості.

• 
  Скелет тура
• 
  Череп тура
• 
  Реконструкція євразійського підвиду туру (B. p. primigenius) по рештках, знайдених у Брауншвейзі
• 
  Порівняння розмірів тура, бика свійського та людини
• 
  Відтворення індійського підвиду (B. p. namadicus) та умов його проживання
• 
  Наскельні доісторичні зображення турів у печері Ласко

Символіка

• Тур — один із українських народних символів. Згаданий в ряді художніх творів, народних казках, переказах та бувальщинах.
• Голова тура — старий символ і герб Молдови, Молдавського князівства і Буковини. Гербова легенда, в якій полювання на тура пов'язане із заснування Молдовської державності, описана у Слов'яно-молдавському літописі 1359—1504 років.

• 
  Тур (срібна монета)
  аверс
• 
  Тур (срібна монета)
  реверс
• 
  Герб Молдови
• 
  Герб Буковини
• 
  Каліш
• 
  Герб Більська Підляського

‎

Археологічні знахідки в Україні

Кістки тура (Bos primigenius Bojanus) були знайдені в обох шарах Занівського-1 та на Підгорівці-2

Див. також

• Ватуссі
• 6043 Аврокс — астероїд, названий на честь цих тварин (англійська назва).

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Підпала Т. В. Скотарство та технологія виробництва молока і яловичини: Навч. посібник, — Миколаїв: Видавничий відділ МДАУ, 2007 ISBN 978-966-8205-40-8 с.22-24

Посилання

• Тур // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Тур // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1940-1941. — 1000 екз.