Богуміла Бердиховська
| Богуміла Бердиховська | |
|---|---|
| Bogumiła Berdychowska-Szostakowska | |
,_Dr._Franciszek_Sowa_(PWSZ),_Dr._Stanis%C5%82aw_St%C4%99pie%C5%84_(PWST),_Bogumi%C5%82a_Berdychowska_(NCK),_Roman_Adamski_(PR_Rz.).JPG) | |
| Народилася |
10 січня 1963 (61 рік) Новий Санч, Малопольське воєводство, Республіка Польща |
| Країна | Польща |
| Діяльність | журналістка |
| Alma mater | Люблінський католицький університет |
| Галузь | українознавство |
| Заклад |
Центр cхідних дослідженьd Міністерство культури та національної спадщини Польщі Польське Радіо |
| Членство | Γромадянький Комітет Солідарністі з Україною |
| Брати, сестри | Zygmunt Berdychowskid |
| Нагороди | |
 Висловлювання у Вікіцитатах Богуміла Бердиховська у Вікісховищі | |
Богуміла Бердиховська (пол. Bogumiła Berdychowska-Szostakowska[1]; нар. 10 січня 1963) — польська публіцистка, яка спеціалізується на історії України XX ст. та на польсько-українських стосунках. Секретар польсько-українського форуму, керівник стипендійних програм Національного центру культури у Варшаві, координує польсько-українські молодіжні обміни. В 1989—1994 рр. була директором Відділу національних меншин в Міністерстві мистецтва та культури Польщі. В 1994—2002 рр. заступник директора Польського радіо. Член редакційної колегії часопису Критика. Сестра політика Зигмунта Бердиховського.
Нагороди
- Офіцер Ордена Відродження Польщі (2012)[1];
- орден княгині Ольги ІІІ ступеня (Україна, 2009) — за вагомий особистий внесок у зміцнення міжнародного авторитету України, популяризацію її історичної спадщини і сучасних досягнень та з нагоди 18-ї річниці незалежності України[2][3];
Примітки
- ↑ а б Prezydent odznaczył kobiety zasłużone dla demokracji / Ordery i odzna…. archive.is (пол.). 6 вересня 2012. Процитовано 6 липня 2019.
- ↑ Відбулося урочисте вручення високої державної нагороди України Боґумілі Бердиховській. poland.mfa.gov.ua (ua) . Процитовано 23 січня 2021.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №623/2009. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 23 січня 2021.
Публікації
- О. Гнатюк, Б. Бердиховська, Бунт покоління. Розмови з українськими інтелектуалами — К.: Дух і Літера 2004.
- Боґуміла Бердиховська Україна: люди і книжки / Пер. з пол. — К: «К. І. С.», 2009. — 232 с.
Посилання
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Богуміла Бердиховська |
- Зустріч над могилами?
- Bogumiła Berdychowska. Stosunki polsko — ukraińskie po pomarańczowej rewolucji. Propozycje dla polskiej polityki zagraniczne. Dyskusja.
- КОЗАЧЕНКО Б. БОГУМІЛА БЕРДИХОВСЬКА: ОБРАЗ УКРАЇНИ В ПОЛЬЩІ НЕОДНОЗНАЧНИЙ // Дзеркало тижня № 11 (486) 20 — 26 березня 2004
- Оля Гнатюк. Український портрет в інтер'єрі XX ст. // Дух і літера. № 20. (рец. на: Bogumiła Berdychowska. Ukraina: ludzie i ksiżki, Wrocław: Kolegium Europy Wschodniej, 2006, 192 s.)
- Войцєх Кононьчук. Ґедройць і Осадчук: пів століття у листах
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Категорії:
- Жінки-науковці
- Народились 10 січня
- Народились 1963
- Уродженці Нового Сонча
- Випускники Люблінського католицького університету
- Кавалери ордена княгині Ольги III ступеня
- Кавалери Золотого Хреста Заслуг
- Кавалери Офіцерського хреста ордена Відродження Польщі
- Лауреати премії Антоновичів
- Польські літературознавці
- Українсько-польські взаємини
- Українознавці