Орест Субтельний
Орест Субтельний | |
---|---|
Народився |
7 травня 1941 Краків, тепер Польща |
Помер |
24 липня 2016 (75 років) Торонто, Канада |
Поховання | Торонто |
Країна |
![]() |
Національність | українець |
Діяльність | історик |
Alma mater | Темпльський університет, Гарвардський університет |
Галузь | історик |
Заклад | Гарвардський університет, Гамільтонський університет, Йоркський університет |
Звання | професор, академік |
Ступінь | Доктор філософії та історії |
Науковий керівник | Олександр Оглоблин |
Членство | НАН України |
Відомий завдяки: | історик, автор книги «Україна: Історія» |
Нагороди | |
член НАН України, почесний доктор Дипломатичної академії України при МЗС України | |
![]() |
О́рест Миросла́вович Субте́льний (англ. Orest Subtelny; 7 травня 1941, Краків, Генеральна губернія, Третій Райх — 24 липня 2016, Торонто, Канада) — канадський історик українського походження. Доктор філософії, з 1982 року — професор кафедри історії та політичних наук Йоркського університету, Торонто, Онтаріо.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 7 травня 1941[1] у Кракові (теперішня Польща).
Ще студентом у 60-х роках відвідав Україну, про яку з любов'ю розповідав на пластових ватрах, зокрема в таборі «Вовча тропа» (США). Був пластуном (курінь Ватага Бурлаків).[джерело?]
1965-го закінчив Темпльський університет у Філадельфії. Також навчався у Віденському та Гамбурзькому університетах. Ступінь доктора філософії здобув 1973 року у Гарвардському університеті, захистивши дисертацію «Неохочі союзники: Пилип Орлик та його стосунки з Кримським ханством і Османською імперією. 1708—1742». Викладацьку кар'єру розпочав на історичному факультеті Гарвардського університету (1973—1975), продовжив у Гамільтонському університеті в Нью-Йорку (1976—1981) й у Йоркському університеті (Канада, з 1982 р. професор історії та політології), де викладав[2].
1975-го за допомогою Української вільної академії наук (УВАН) опублікував працю «Листи Івана Мазепи». У видавництві Колумбійського університету 1981 надрукував монографію «Мазепинці: український сепаратизм XVIII ст.». 1985-го вийшла друком монографія «Проблема панування у Східній Європі: місцева знать та іноземний абсолютизм. 1500—1715».
1992-го Ореста Субтельного було обрано закордонним членом НАН України[1], 22 грудня 2006 присвоєно звання Почесного доктора Дипломатичної академії України при МЗС України[2].
Найбільше визнання Орестові Субтельному принесла праця «Україна: Історія», (1988). Українською мовою книгу було перекладено українським мовознавцем, який працював у Гарвардському університеті, Юрієм Шевчуком і опубліковано 1991; вона витримала кількаразове перевидання.
Орест Субтельний пішов із життя 24 липня 2016 року в 75-річному віці[3]. Похований у Торонто у Канаді[4].
Ukraine: A History. (Україна: Історія)[ред. | ред. код]
У 1988 році видавництвом Торонтського університету вперше була опублікована книга вченого «Ukraine: A History» (Україна: Історія), яку досі вважають одним із кращих посібників з історії України. «Ukraine: A History» була визнана однією з найбільш впливових і важливих книг, які були опубліковані Університетом Торонто за 100 років його існування.[5] Ще більший вплив книга справила в Україні. Наприкінці існування Радянського Союзу праця викликала величезний ажіотаж і стала настільною для багатьох українців. Вона висвітлювала саме ті моменти української історії, які навмисно приховували радянські історики. Це спричинило ефект національного піднесення. Ідея об'єктивності історії та національного відродження стали одним з важливих каталізаторів, які рухали українцями на шляху до здобуття незалежності.[6] Таким чином книга «Україна: Історія» відіграла роль головного підручника історії для покоління, яке пережило падіння комуністичної системи і розпад СРСР.[7]
Книгу перекладено німецькою, російською, китайською, болгарською і словацькою мовами.[8]
Підготовка книги[ред. | ред. код]
Задум написати синтезу історії України виник в Ореста Субтельного в 1985 році, коли він ще навчався в аспірантурі. За словами історика, головним стимулом до реалізації цього задуму стало народження сина вченого Олександра. Свою працю вчений вирішив присвятити українцям, які виїхали з Батьківщини, але ніколи її не забували.[9]
Попри те що дослідник працював передовсім у бібліотеках і архівах за океаном, його важко звинуватити в обмеженості використаної джерельної бази. У ті роки емігрантським історикам була доступна майже вся література, що видавали в СРСР: журнали, книжки, газети. Крім того, у розпорядженні заокеанських істориків був великий архів спогадів людей, що виростали в Радянському Союзі, а потім емігрували, а також архів української діаспори. Тому джерел було достатньо. Крім того, Орест Субтельний неодноразово приїжджав в Україну. Пощастило молодому досліднику також і з вчителями, і наставниками. Серед них були першокласні українські історики: Олександр Оглоблин, Іван Лисяк-Рудницький та Омелян Пріцак.[10]
Поява книги в Україні[ред. | ред. код]
Влітку 1991 році Орест Субтельний планував опублікувати свою книгу українською, проте в СРСР почався серпневий путч, і видавці сказали: «Тікайте зі своєю книгою назад до Канади». Проте історик вирішив залишитись. За три дні видавці прийшли і сказали: «Давайте вашу книжку, ми її надрукуємо». Таким чином у перші місяці своєї незалежності Україна побачила нову «Історію України» написану Орестом Субтельним.[11]
Інші важливі праці[ред. | ред. код]
Мазепинці. Український сепаратизм на початку XVIII ст.[ред. | ред. код]
Праця під назвою «The Mazepists: Ukrainian separatism in the early eighteenth century» вийшла в 1981 і була перекладена українською в 1994 році. В ній автор спробував проаналізувати явище появи сепаратистських настроїв у підмосковській частині України. Особливу увагу звернено на дослідженні умов, у яких опинилася перша українська політична еміграція. Композиційно праця складається із трьох частин: перша описує передумови і перебіг повстання Мазепи, друга — бендерський період еміграції та спроби пошуку союзу із Туреччиною і Кримським Ханатом, третя — період важких і безуспішних пошуків союзників Пилипом Орликом і його прибічниками.
У праці автор наводить цікаві паралелі між сепаратизмом початку ХVIII i початком ХХ ст. на підросійській частині українських земель. Але разом із тим наголошує, що на відміну від українських націоналістів ХХ ст., які у своїй діяльності опиралися на високий рівень національної свідомості і ставили за мету створення незалежної національної держави, мазепинці не мислили такими модерними поняттями, як національна держава. Для них політичні відносини означали насамперед відносини між сувереном і знаттю, що панувала в певній країні.[12]
Оцінка спадщини[ред. | ред. код]
Марта Дичок, професор університету Західного Онтаріо: «Орест Субтельний зробив вплив на два світи: на молоду державу українську, але так само важливо, що він зробив вплив і на англомовний світ. Бо він написав першу англомовну читабельну історію України. І це стало підручником одразу, і по сьогоднішній день це залишається вагомою книжкою.»[13]
Цитати вченого[ред. | ред. код]
«В Росії дуже сильне імперське мислення. Вони 10 років були у прострації, і на якийсь час у мене склалося враження, що вони від того відійдуть. Тепер, із Путіним і нафтою, вони повертаються до старого».[14]
Спогади про Ореста Субтельного[ред. | ред. код]
Михайло Слабошпицький: «Це був милий та інтелігентний чоловік. Виглядав молодшим за свій вік. Статура — легкоатлета, адже любив грати у футбол, Орест ніколи нікого не перебивав. Не сперечався. Якщо був не згодний, промовчував або говорив: „Я дивлюся трішки інакше“ чи „Можна на це подивитися з іншого боку“. Про свої особисті проблеми не розповідав. Не любив чаркування, посиденьки.
Завжди був зі смаком вбраний — ніби на прийом до королеви йде. Фулярову хустку мав на шиї, чи серветку в нагрудній кишені під колір краватки»[15].
Літературознавець Микола Жулинський: «Орест турбувався, щоб насамперед праця („Україна: Історія“) вийшла англійською. Хотів донести правду до іноземного читача. Бо тоді, напередодні незалежності, світу відкривалася Україна. В Україні про книжку Субтельного говорили всі. Він став символом історичної правди.»[16].
Відзнаки[ред. | ред. код]
- 1982 — отримав Премію фундації Антоновичів за неоціненний внесок у розвиток українських студій (за монографію «Мазепинці: український сепаратизм XVIII ст.»).
- 2001 — нагороджений Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.[17]
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
У Києві існує вулиця Ореста Субтельного[18].
Твори[ред. | ред. код]
- The Mazepists: Ukrainian Separatism in the Early Eighteenth Century (1981).
- The Domination of Eastern Europe, Foreign Absolutism and Native Nobilities (1986).
- Ukraine: A History (1988).
- Ukrainians in North America (1991).
- «Ukraine: The Imperial Heritage», Briefing Papers of the Canadian Bureau of International Studies (1996).
- «Cossacks», in The World Book Encyclopedia (1997).
- «Ukraine», в енциклопедії Encarta (1997).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Субтельний Орест (Subtelny Orest). Архів оригіналу за 7 вересень 2014. Процитовано 13 листопад 2011.
- ↑ а б Орест Субтельний — Дипломатична академія України. Архів оригіналу за 24 лютий 2011. Процитовано 23 грудень 2008.
- ↑ Помер український історик Орест Субтельний. ukranews.com. Українські новини. 2016-07-26.
- ↑ Пішов з життя видатний історик Орест Субтельний. Громадське радіо. 2016-07-25. Процитовано 2017-03-02.
- ↑ Помер видатний історик Орест Субтельний. Біографія.
- ↑ Владислав Мальчевский. Орест Субтельный – легенда украинской истории.
- ↑ In Memoriam: ОРЕСТ СУБТЕЛЬНИЙ.
- ↑ Катерина Котвіцька. Історії Ореста Субтельного.
- ↑ Орест Субтельний: «В Україні дуже привабливі люди і природа. Чого не скажеш про владу». Архів оригіналу за 2018-04-02.
- ↑ Орест Субтельний: «В Україні дуже привабливі люди і природа. Чого не скажеш про владу». Архів оригіналу за 2018-04-02.
- ↑ Орест Субтельний: «В Україні дуже привабливі люди і природа. Чого не скажеш про владу». Архів оригіналу за 2018-04-02.
- ↑ Субтельний, Орест. Мазепинці. Український сепаратизм на початку XVIII ст. / Пер. з англ. В. Кулика.— К.: Либідь, 1994.— 240 с.
- ↑ Тетяна Трощинська. До появи книжки Субтельного історію України викладали з російських підручників.
- ↑ За що українцям варто подякувати Субтельному.
- ↑ Вікторія ТОПАЛА. Історію України Ореста Субтельного переклали китайською мовою.
- ↑ Вікторія ТОПАЛА. Історію України Ореста Субтельного переклали китайською мовою.
- ↑ Указ Президента України від 15 серпня 2001 № 639/2001 «Про відзначення державними нагородами України іноземних громадян українського походження»
- ↑ Рішення Київської міської ради від 19 квітня 2018 року № 489/4553 «Про найменування нових вулиць в Оболонському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2018. — № 55 (5106). — 23 травня. — С. 3–4.
Джерела[ред. | ред. код]
![]() |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Орест Субтельний |
- Орест Субтельний I Пишемо історію
- Orest Subtelny — York University
- Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Почесні доктори Дипломатичної академії України при МЗС України — Орест Субтельний
- Орест Субтельний: Я щасливий, що Україна нарешті стала легітимним предметом вивчення // День. — 1999. — 5 січ.
- Орест Субтельний: Ющенко наробив помилок, але в історію ввійде // Газета по-українськи. — 2006. — 12 груд.
- Ясь О. В. Субтельний Орест Мирославович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 879. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
Посилання[ред. | ред. код]
- Субтельний Орест Мирославович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.223-225
|
|
- Народились 7 травня
- Народились 1941
- Померли 24 липня
- Померли 2016
- Поховані в Торонто
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Лауреати премії Антоновичів
- Українські історики
- Дослідники історії України
- Пластуни
- Іноземні члени Національної академії наук України
- Українці Канади
- Українці Польщі
- Уродженці Кракова
- Науковці Йоркського університету
- Померли в Торонто
- Випускники Темпльського університету
- Випускники Віденського університету
- Випускники Гамбурзького університету
- Випускники Гарвардського університету
- Доктори філософії
- Люди, на честь яких названі вулиці