Богдан Прах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Богдан Прах
Богдан Прах
о. д-р Богдан Прах
Ректор Українського католицького університету
з вересня 2013
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Попередник: Ґудзяк Борис
Ректор Львівської Духовної Семінарії Святого Духа
1998 — 2007
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Попередник: Степан Меньок
Наступник: Святослав Шевчук
 
Освіта: Люблінський католицький університет, Державний університтет ім. Марії Кюрі-Склодовської в Любліні
Народження: 23 серпня 1960(1960-08-23) (60 років)
Лісько, Підкарпатського воєводства
 
Нагороди:
Державна премія України в галузі архітектури
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Олександрівська премія родини Ґудзяків «Ad fontes» (2016)
Премія фундації Антоновичів (2016)

Богдан Прах (нар. 23 серпня 1960, Лісько, Підкарпатське воєводство, Польща) — пресвітер Української греко-католицької церкви, доктор наук, громадський діяч, провідний науковець у галузі церковної історії, ректор Українського католицького університету, ректор Львівської Духовної Семінарії Святого Духа (1998—2007), засновник фонду ім. Митрополита Андрея Шептицького.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився 23 серпня 1960 року в місті Лісько, Підкарпатського воєводства, Польща.

Освіта

1979—1986 — Люблінський католицький університет, богословський факультет, магістр богослов'я.

1986—1990 — Люблінський католицький університет, історичний факультет.

1992—1994 — Державний університет ім. Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, історичний факультет, докторантура. В 1994 році здобув науковий ступінь доктора гуманітарних наук, тема дисертації «Апостольська адміністрація Лемківщини, 1934—1947».

Душпастирська діяльність

7 липня 1985 — отримав єрейські свячення з рук архиєп. Мирослава Марусина, Перемишль.

1985—1987 — парох на Лемківщині (Горлиці, Кобильниця Волоська і Хотинець, Сенява і Ветлин).

1987—1990 — душпастир у США (Бінгемтон, Гартфорд, Глен Спей).

1990—1997 — парох у Ярославі та перемиський декан (1992—1996).

Адміністративна, педагогічна діяльність

У 1997 році прийнявши запрошення віце-ректора Львівської богословської академії Бориса Ґудзяка був призначений проректором з адміністративних і господарських справ відновленої академії. У цьому ж році розпочав викладацьку діяльність по курсу «Історія християнства».

У 1998 році призначений ректором Львівської духовної семінарії Святого Духа, яка на той час знаходилась в смт. Рудне Львівської області на відстані 12 км від м. Львів. З 1999 року розпочалась праця над проектуванням та будівництвом нового комплексу Духовно-освітнього центру УГКЦ безпосередньо у м. Львові. Міська влада виділила під це будівництво територію площею близько 17 га на вул. Хуторівка у Львові. Протягом 2001—2005 р.р. за проектом групи архітекторів проектної фірми «Сенс-ПП» було збудовано новий комплекс споруд у складі корпусу Львівської Духовної семінарії, Філософсько-богословського факультету Українського католицького університету, господарського корпусу семінарії та будівлі студентату оо. Редемптористів на території, відведеній містом на вул. Хуторівка у Львові. Посвячення новозбудованого комплексу Львівської Духовної Семінарії УГКЦ відбулося в серпні 2005 року у Львові за участі Патріярха Любомира (Гузара) та членів Синоду єпископів УГКЦ. За реалізацію цього комплексу Указом Президента України № 569 про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2008 року отця-доктора Праха Богдана та інших осіб, які брали безпосередню участь у цій великій праці було відзначено Державною премією України в галузі архітектури.

У 1998 році о. Богдан Прах заснував фонд ім. Митрополита Андрея Шептицького.

У 2001 році очолював організаційний комітет приїзду Івана Павла II до України.

2009—2013 — проректор із зовнішніх зв'язків Українського католицького університету. З 2011 до 2012 очолював роботи з реставрації собору Святої Софії в Римі, який був споруджений в кінці 60-х років XX століття патріархом Йосифом (Сліпим) та є частиною комплексу Українського католицького університету в Римі.

3 вересня 2013 року — декретом Великого канцлера УКУ Блаженнішого Святослава (Шевчука) о. Богдана Праха призначено ректором Українського католицького університету. «Ви добре знаєте, як мені важко було з тим змиритися, з тим урядом. Це для мене не чергова посада, це велика відповідальність перед вами, історією і моїми попередниками, будівничими ЛБА і УКУ. Це для мене новий виклик, тому прошу про молитви і підтримку» — подякував Блаженнішому патріарху Святославу о. Богдан Прах у вітальному слові під час урочистого відкриття нового академічного корпусу університету.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Публікації[ред. | ред. код]

Монографії

  1. Слава во вишніх Богу. Під покровом ярославської Богоматері «Милосердя двері». Варшава: Видавництво «Український Архів», 1996. — 160 с.
  2. «Myłoserdia dweri». Sanktuarium Maryjne w Jarosławiu. Warszawa: Oficyna wydawnicza «Archiwum Ukraińskie», 1996. — 160 S.

Публікації у фахових виданнях

  1. Apostolska Administracja Łemkowszczyzny. Lemkowie w historii i kulturze Karpat / Pod red. J. Czajkowskiego. — Rzeszów, 1992. — Cz. 1. — S. 299—311.
  2. Репресії супроти греко-католицького духовенства Перемиської єпархії та Апостольської Адміністрації Лемківщини (1939—1947). Історія релігій в Україні і світі: збірник наукових праць. Серія "Історичне релігієзнавство. — Острог: Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2012. — Вип. 7. — С. 204—217.
  3. Наукові студії і джерела з культурно-релігійного життя лемків (до історії Апостольської Адміністрації Лемківщини). Релігія та Соціум. Міжнародний часопис. –№ 1 (9). — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т. 2013. — С. 45-55.
  4. Участь греко-католицьких священиків Лемківщини у політичних подіях 1918—1919 рр. Збірник наукових праць «Гілея: науковий вісник». — Київ, 2013. –Вип. 73. — C. 25-27.

Публікації у інших виданнях

  1. Греко-католицьке духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини 1939—1947 — вбиті і репресовані. Богословія. — Львів, 1999. — Т. 63. — С. 116—140.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]