VIAF

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:43, 15 липня 2020, створена BunykBot (обговорення | внесок) (автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Virtual International Authority File (VIAF)
Virtual International Authority File (VIAF)
Посилання viaf.org
Комерційний ні
Тип name authority filed
набір даних
онлайн-сервісd
пошукова система (інтернет) і електронний каталог
Мови англійська
Власник OCLC
Автор спільний проєкт чотирьох бібліотек
Започатковано 2012
Стан діючий
Ліцензія контенту Open Data Commons Attribution Licensed[1][2]
CMNS: Virtual International Authority File (VIAF) у Вікісховищі

VIAF (англ. Virtual International Authority File — Віртуальний міжнародний авторитетний файл[3]) — віртуальний каталог міжнародного нормативного контролю (інформації про твори та їх авторів). У розробці проєкту брало участь декілька найбільших світових бібліотек, у тому числі Німецька національна бібліотека, Бібліотека Конгресу США.[4][5]

VIAF є міжнародно визнаною системою класифікації. Це спільний проєкт декількох національних бібліотек і управляється Онлайновим комп'ютерним бібліотечним центром (OCLC).[6] Проєкт був ініційований Німецькою національною бібліотекою і Бібліотекою Конгресу США. Був заснований у 2000 році.[7]

Стисла історія проєкту[5]

У квітні 1998 року Бібліотека Конгресу США (LC), Німецька бібліотека (DNB) і OCLC приступили до створення концептуального проєкту, щоб зв'язати бібліографічні записи для власних імен в єдину систему.

VIAF Консорціум було сформовано за письмовою згодою LC, DNB і OCLC у серпні 2003 року. Угода була підписана на 69-й Генеральній конференції IFLA, що відбулася у Берліні.

Національна бібліотека Франції (BNF) приєдналася до угоди про консорціум 5 жовтня 2007 року.

Ці чотири організації — LC, DNB, BnF і OCLC — узяли на себе роль керівників в консорціумі, маючи загальну відповідальність за VIAF, хостинг VIAF та постачання програмного забезпечення, а також бібліографічний зміст даних. Додаткові організації пізніше приєдналися до консорціуму, надаючи початкові файли і досвід для просування VIAF.

У 2010-му серед керівників установ почалися серйозні переговори й дискусії з відповідної довгострокової організаційної домовленості для VIAF. Після розгляду різних варіантів і принципів роботи автори погодилися віднести VIAF до служби OCLC. У 2011 році були обговорені деталі переходу і після згоди усіх учасників у 2012 році почався такий перехід.

Опис проєкту

Мета системи полягає в тому, щоб зв'язати декілька національних ідентифікаторів (таких, як німецький GND, (раніше PND для персоналій), американський LCCN, французький BNF та інші) в єдину систему класифікації і пошуку інформації. Запис VIAF отримує стандартний унікальний номер, містить увесь набір первинних записів з первинника, а також посилається на оригінальні джерела. Дані знаходяться у вільному доступі через інтернет і можуть бути використані для досліджень і обміну даними та через фонди бібліотек в електронному вигляді. Взаємне оновлення здійснюється по протоколу Ініціативи відкритих архівів (OAI).

Номери файлів також додаються в біографічні і інші статті Вікіпедії.

Використовуючи інтерфейс сайту VIAF, система дозволяє здійснювати пошук бібліографічних записів мовою оригіналу, або на мовою користувача. Виведення даних відбувається шляхом злиття записів з однаковими іменами. Під час пошуку використовується внутрішня індексація. Це було зроблено для того, щоб виключити накладення й уникнути перевантаження сайту. Алгоритми збору і пошуку діляться на три категорії: сильний, помірний і слабкий, для забезпечення більшої безпеки у будівництві віртуально розширеного запису VIAF. Процедура використовує OAI протокол з центральним сервером збору авторитетного файлу метаданих з національних та регіональних агентств. Система є віртуальною надбудовою, оскільки повний запис залишається в первиннику авторитетного файлу, в той час як лише невелика частина даних зібрана на центральному сервері. На даний момент у проєкті беруть участь 38 каталографічних установ, у тому числі 11 у тестовому режимі (серед них Вікіпедія англійською мовою). З часом їх кількість збільшується. Хоча функції VIAF точні лише завдяки якості даних, наданих агентствами, VIAF стає ще більше послідовною і надійною системою.[8]

Бібліотеки-учасники

Фото будівлі Українська назва Назва мовою оригіналу Розташування Країна Код класифікації Приклад покажчика
1 Інститут єдиного каталогу італійських бібліотек Istituto Centrale per il Catalogo Unico Рим Італія ICCU IT/ICCU/RAVV/088390
2 Німецька національна бібліотека Deutsche Nationalbibliothek Франкфурт-на-Майні Німеччина GND DNB/11864291X
3 Getty Research Institute[en] Getty Research Institute Лос-Анджелес, Каліфорнія США JPG ULAN/500327036
4 Бібліотека та архів Канади Bibliothèque et Archives Canada Оттава, Онтаріо Канада LAC LAC/0040H0370F
5 Бібліотека Александріна Bibliotheca Alexandrina Александрія Єгипет EGAXA EGAXA/vtls000791617
6 Бібліотека Конгресу + 8 бібліотек Library of Congress (NACO consortium) Вашингтон (округ Колумбія) США LCCN n/79/068416
7 Національна парламентська бібліотека Японії 国立国会図書館 Токіо і Кіото Японія NDL NDL/00458898
8 Національна бібліотека Австралії National Library of Australia Канберра Австралія NLA NLA/000036180076
9 Національна бібліотека Франції Bibliothèque nationale de France Париж Франція BNF cb11926775j
10 Національна бібліотека Ізраїлю הספרייה הלאומית Єрусалим Ізраїль NLI NLI/000131866
11 Національна бібліотека Португалії Biblioteca Nacional de Portugal Лісабон Португалія BNP PTBNP/56654
12 Національна бібліотека Іспанії Biblioteca Nacional de España Мадрид Іспанія BNE BNE/XX933715
13 Національна бібліотека Швеції Kungliga Biblioteket Стокгольм Швеція SELIBR SELIBR/97268
14 Національна бібліотека Чеської Республіки Národní knihovna České republiky Прага Чехія NKC NKC/jn19981002230
15 Національна бібліотека імені Сечені Országos Széchényi Könyvtár Будапешт Угорщина NSZL NSZL/000000001730
16 RERO: Бібліотечна мережа Західної Швейцарії Réseau des bibliothèques de Suisse occidentale or Westschweizer Bibliothekverbund Швейцарія RERO RERO/vtls013481645
17 Французький бібліотечний консорціум університетів Système universitaire de documentation Франція SUDOC SUDOC/085948470
18 Швейцарська національна бібліотека Schweizerische Nationalbibliothek, Bibliothèque nationale suisse, Biblioteca nazionale svizzera, Rete delle bibliotheche della Svizzera occidentale Берн Швейцарія SWNL SWNL/vtls000204495
19 NUKAT: Єдиний каталог наукових бібліотек Польщі NUKAT: katalog zbiorów polskich bibliotek naukowych Варшава Польща NUKAT NUKAT/n/94202820
20 Ватиканська апостольська бібліотека Bibliotheca Apostolica Vaticana Ватикан BAV BAV/ADV10242315
21 BIBSYS: Постачальник бібліотечних та інформаційних систем для усіх бібліотек норвезьких університетів і коледжів BIBSYS Тронхейм Норвегія BIBSYS BIBSYS/x90952390
22 Фламандські публічні бібліотеки Flemish Public Libraries Брюссель Бельгія BIBNET BIBSYS/x90952390
23 Королівська бібліотека Данії + 1 бібліотека Danish Library Center Копенгаген Данія ВBС 8709791159102x
24 Національна бібліотека Латвії Latvijas Nacionālā bibliotēka Рига Латвія LNB-LNC LNB-LNC10-000012145
25 Національна бібліотека Польщі Biblioteka Narodowa w Warszawie Варшава Польща NLP NLP-a21143511
26 Бібліотека Каталонії Biblioteca de Catalunya Барселона Іспанія BNC BNC-a10604303
27 Люксембурзька національна бібліотека Bibliothèque nationale de Luxembourg Люксембург Люксембург

Бібліотеки та проєкти, що беруть участь у режимі тестування

Фото будівлі Українська назва Назва мовою оригіналу Розташування Країна Код класифікації Приклад покажчика
1 Російська державна бібліотека Российская государственная библиотека Москва Росія RSL RSL/nafpn-000084026
2 Королівська бібліотека Нідерландів Koninklijke Bibliotheek Гаага Нідерланди NTA NTA/068808658
3 Бібліотека Національних зборів[en] 国家图书馆管理局 Сінгапур NLB NLB/18487957
4 Національна бібліотека Лівану المكتبة الوطنية اللبنانية‎ Бейрут Ліван LNL LNL/33485
5 Проєкт Персей[en] ‎‎Perseus університет Тафтса (товариство Макса Планка) США (Німеччина) PERSEUS PERSEUS/author.236.1
6 Вікіпедія ‎‎Wikipedia Сан-Франциско США Wikipedia
7 International Standard Name Identifier ISNI Лондон Велика Британія ISNI ISNI/0000 0001 2137 6443
8 Національна та університетська бібліотека в Загребі Nacionalna i sveučilišna knjižnica u Zagrebu Загреб Хорватія
9 2 недокументовані проєкти

Див. також

Примітки

  1. Basic Register of Thesauri, Ontologies & Classifications, Basel Register of Thesauri, Ontologies & Classifications / за ред. A. Ledl, H. Papatheodorou, Z. Park та ін. — Verbundzentrale des GBV, 2013.
  2. Virtual International Authority File[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  3. http://www.gpntb.ru/win/inter-events/crimea2005/disk/140.pdf
  4. Kelley, Michael; Schwartz, Meredith (2012). VIAF service transitions to OCLC. Library Journal[en]. Media Source[en]. 137 (8): 16.
  5. а б VIAF, OCLC.
  6. About OCLC. OCLC. Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 18 березня 2010.
  7. Analysis and Reflections on VIAF, Virtual International Authority File // JLIS, Vol. 1, No. 2 (2010), Manzotti, DOI:10.4403/jlis.it-4520: «Virtual International Authority File (VIAF) is a joint experiment of the Library of Congress (LC), the Deutsche Nationalbibliothek (DNB), and the Bibliothèque Nationale de France (BNF) with Online Computer Library Center (OCLC). Started in 2000, VIAF is a linking between authority records of the participant national agencies»
  8. Analysis and Reflections on VIAF, Virtual International Authority File // JLIS, Vol. 1, No. 2 (2010), Manzotti, DOI:10.4403/jlis.it-4520, «Abstract»

Посилання