Juniperus chinensis

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Juniperus chinensis
Jun chin shoot.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Голонасінні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Родина: Кипарисові (Cupressaceae)
Рід: Ялівець (Juniperus)
Вид: J. chinensis
Біноміальна назва
Juniperus chinensis
(Linnaeus 1767)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Juniperus chinensis
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Juniperus chinensis
EOL logo.svg EOL: 1061675
IPNI: 262177-1
ITIS logo.svg ITIS: 505930
IUCN logo.svg МСОП: 42227

Juniperus chinensis (Ялівець китайський) — вид хвойних рослин родини кипарисових.

Поширення, екологія[ред. | ред. код]

Країни проживання: Китай (Аньхой, Пекін, Чунцін, провінція Фуцзянь, Ганьсу, Гуандун, Гуансі, Гуйчжоу, Хебей, Хейлунцзян, Хенань, Хубей, Хунань, Цзянсу, Цзянсі, Цзілінь, Ляонін, Внутрішня Монголія, Нінся, Шеньсі, Шаньдун, Шаньсі, Сичуань, Тяньцзінь, Юньнань, Чжецзян); Гонконг; Японія (Хоккайдо, Хонсю, Кюсю, Сікоку); Корея, КНДР; М'янма; Російська Федерація (Камчатка, Курильські о-ви, Приморьє, Сахалін); Тайвань. У кількох локаціях утворює гаї високих дерев або змішується з соснами і листяними покритонасінними. Поширений у вторинній рослинності, на відкритих, кам'янистих схилах. Висотний діапазон (100-) 1400—2400 (-2700) м над рівнем моря.

Морфологія[ред. | ред. код]

Дводомний (рідко однодомний) вічнозелений повзучий чагарник, кущ або дерево до 25 м заввишки, 60 см діаметра. Кора від сіро-коричневого до червоно-коричневого кольору, поздовжньо потріскана. Гілки висхідні. Обидва види листків голчасті й лускаті, можуть бути присутніми, голчасті переважають на неповнолітніх рослинах і нижніх гілках старих рослин. Голчасті листки розміщені по 2 або 3, вільно розташовані, майже ланцетні, (3) 6-12 довжиною, шириною 0,8-1,5 мм, стиснені, вершина загострена і м'яка або колюча, з 2 білих жилковими смугами на верхній поверхні, від світло до темно-зеленого кольору, злегка ребристі на нижній поверхні. Лускоподібні лиски ростуть по 2, тісно притиснуті, ромбовидно-яйцеподібні, тупі, близько 1,5 мм, ширина 1 мм, темно-зелені. Квітки поодинокі, верхівкові на лускоподібних листкових пагонах попереднього року, з'являються в лютому-квітні. Пилкові шишки жовті, довгасто-еліптичні, 4-6 мм завдовжки і шириною 2-3 мм, з 14-18 мікроспорофілами. Насіннєві шишки на коротких черешках, кулясті, від пурпурно-чорного до фіолетового-коричневого кольору, діаметром 4-10 мм, з (1-) 3 (-4) насінинами. Насіння яйцеподібне, тупе, трикутні в поперечному перерізі, коричневе, 3-6 мм завдовжки і 2-5 мм завширшки, з смоляними ямами.

Використання[ред. | ред. код]

250-річний бонсай в Бірмінгемському ботанічному саду

Є одним з двох найбільш часто посаджених дерев в традиційних китайських садах, таких як навколо храмів і на великій території Забороненого міста в Пекіні. Деревина високо цінується для виготовлення меблів та столярних виробів, бо тверда і міцна. В садівництві, J. chinensis був джерелом багатьох сортів. Цей вид також має велике значення для бонсай культури.

Загрози та охорона[ред. | ред. код]

Ніяких конкретних загроз не було визначено для цього виду. Цей вид зустрічається в кількох ПОТ.

Посилання[ред. | ред. код]