Mercedes-Benz W201

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Mercedes-Benz 190 (W201)
W201-mopf.jpg Mercedes-Benz 190 E (1988-1993)
Виробник Mercedes-Benz
Батьківська компанія Daimler AG
Роки виробництва 1982-1993
(1,874,668 авто)
Наступник(и) Mercedes-Benz W202
Клас Клас D
Стиль кузова седан
Колісна база 2665 мм
Довжина 4420-4448 мм
Ширина 1678-1706 мм
Висота 1361-1390 мм
Вага 1080-1255 кг
Подібні Audi 80 B3 / Audi 80 B4
BMW E30 / BMW E36
Volvo 460
Дизайнер Бруно Сакко

Mercedes-Benz 190 (W201) — автомобіль марки Mercedes-Benz сегменту D. Випускався з початку 1982 року по 1993 рік. У 1993 році був знятий з виробництва, на зміну даній моделі прийшов Mercedes-Benz W202.

Історія[ред. | ред. код]

Історія створення[ред. | ред. код]

Модель автомобіля Mercedes-Benz W201 і його розробник Бруно Сакко

Вся історія розвитку Мерседес-Бенц — це історія створення великих дорогих автомобілів вищого і середнього класу. При цьому найчастіше відмінність в класі обмежувалася установкою різних за обсягом і потужності двигунів і кількістю доступних опцій на одному і тому ж шасі. Проте вже в шістдесятих роках двадцятого століття фірма стала проводити випробування прототипів автомобілів менших класів, більш економних і недорогих. У тому числі, Мерседес-Бенц проводив випробування автомобілів і з переднім приводом.

До середини сімдесятих років склалася така ситуація, за якої питання про створення автомобіля меншого класу стало як ніколи актуальним. Нафтова криза, прийняття в США нових законів про норми споживання палива, вимагали більш економних моторів, зниження ваги, обтічних кузовів. Сім'ї стали купувати другий автомобіль, бо цей вид транспорту став більш доступним для молодих людей. Крім того, все більша кількість виробників автомобілів малих класів стала вторгатися на ринок середнього і вищого класу. Все це говорило про початок жорсткої конкуренції на «рідному полі» Мерседес-Бенц, про можливу втрату частини потенційних покупців. Необхідно було також розширити гаму за рахунок випуску автомобілів малого класу. Все це було відображено в спеціальній доповіді під назвою «Актуальна ситуація у виробництві легкових автомобілів, проблеми майбутньої політики масового виробництва і формування програми виробництва з точки зору збуту», представленому влітку 1975 року Хайнцем Хоппе, керівником департаменту продажів.

Восени 1976 року почалося ескізне проектування нового компактного автомобіля. Основним умовами було збереження мерседесівської якості виробництва і збірки, найвищої безпеки, економності і поліпшення експлуатаційних характеристик та ремонтопридатності. Було поставлене завдання зробити новий автомобіль на 30 см коротшим і на 280 кг легшим, ніж недавно випущений автомобіль середнього класу серії W123. Рішення про виготовлення передньопривідної моделі було відкинуте, тому що в той час було важко забезпечити оптимальні ходові якості на досить важкій машині.

Так як раніше Мерседес-Бенц не мав великого досвіду в розробці та виробництві подібних автомобілів, до 1978 року вивчалися можливості спільного виробництва компактної моделі. Однак, до осені того ж року було ухвалене рішення про початок самостійних робіт, а в наступному, 1979 році, нова серія отримала заводський код W201 і найменування «Малюк».

Терміни створення нової серії W201 були стислими — основні дослідження і випробування почалися ще в 1978 році. Найбільшим випробуванням піддалася незалежна задня підвіска. Було запропоновано не менше шести концепцій підвіски в 77 різних варіантах. Задня підвіска на п'яти важелях мала оптимально враховувати розподіл ваги та навантажень на рухомий автомобіль. Розроблена в кінці сімдесятих, ця підвіска була в подальшому успішно застосована на всіх моделях, починаючи з W124. Також були проведені великі безпекові випробування в рамках програми ESF.

Восени 1981 перші прототипи ручної збірки пройшли приховані вуличні випробування. Вже тоді процвітало промислове шпигунство, тому зовнішній вигляд фар і задніх ліхтарів були замасковані.

Громадськість, особливо американська, була дуже зацікавлена народженням «Малюка Бенца», яке й відбулося 8 грудня 1982 року. Звичайно ж, цікавість підігрівалася в першу чергу тим, що виробник дорогих лімузинів раптом з'явився в абсолютно чужому сегменті автомобільного ринку. Розчарування від представленого автомобіля був сильним: послідувала сильна критика за зовсім простий, хоча і сучасний, зовнішній вигляд (замість звичного достатку хрому на молдингах, бамперах і ручках дверей чорний пластик), за високий короткий багажник, одиночний двірник, за важіль ручного гальма праворуч (а не звична педаль), далеко не вишуканий інтер'єр і невелику гаму моделей.

Розробка і запуск в серію пройшли за досить короткий для Мерседес-Бенц термін, тому виправлення недоліків, розширення гами двигунів, збільшення числа доступних опцій відбувалося вже під час випуску.

З кожним роком модель ставала все більш досконалою і під кінець свого конвеєрного життя в 1993 році становила добре оснащений швидкісний автомобіль, який мав високий рівень безпеки і комфорту. Користуючись значним успіхом і випущена тиражем понад 1,8 млн екземплярів, серія W201 переконливо довела правильність стратегічного вибору фірми. Закріпити ж успіх випало її наступниці — серії W202.[1]

Історія випуску[ред. | ред. код]

Нова серія W201 була представлена широкому загалу в грудні 1982 року, проте вже в лютому почалося збирання автомобілів т. зв. «Передсеріі». Спочатку доступними були тільки дві дволітрові моделі: карбюраторна 190 і інжекторна 190E з 4-х ступінчастою механічною коробкою перемикання передач.

У 1983 році гама моделей розширилася за рахунок двох дизельних моделей 190D і 190D 2.2 (для США) і інжекторної і 190E 2.3-16 (4 клапани на циліндр, надійшла в продаж тільки в наступному році) (є відомості, що модель 190E 2.3 вже цього ж року почали надходити до США). У моделях були виправлені деякі недоліки (наприклад, змінені дверні ущільнення і кріплення ременів безпеки), а також стала встановлюватися (за бажанням) 5-ти ступінчаста МКПП.

У 1984 році в списку опцій з'явився, крім іншого каталізатор (каталітичний нейтралізатор вихлопних газів) на моделі 190E, і був модифікований карбюраторний мотор на моделі 190.

У 1985 з'явився вистрибуючий двірник лобового скла, стали серійними гідропідсилювач керма і обігрів сопел омивача лобового скла (їх стало два). Автомобілі почали комплектуватися 15-ти дюймовими дисками. Модельний ряд поповнився дизельною моделлю 190D 2.5 і інжекторною моделлю 190E з більш потужним двигуном і каталізатором. У вересні були також представлені перші зразки моделі 190E 2.6 з рядним шестициліндровим двигуном об'ємом 2.6 літра (серійно він став доступний тільки в 1987 році). У грудні в продажу з'явилася модель 190E 2.3. Треба відзначити, що доставка автомобілів майже завжди йшла зі значним запізненням. Так, модель 190E 2.3 стала доставлятися покупцям тільки у вересні наступного року.

У 1986 році всі моделі серійно оснащуються каталізатором. Однак, через відсутність достатньої кількості бензину без тетраетилсвинцевих добавок за бажанням замовника встановлювався його неповний комплект (без каталітичного елемента, але з можливістю його оперативної установки).

У 1987 році починається випуск моделі 190D 2.5 Turbo (модифікація для США з'явилася за рік до того). На неї встановлюється АКПП. У цьому ж році з'являється електричний привід люка даху замість механічного.

Mercedes-Benz 190 EVO2 (1990)

У 1988 році відбувається значне оновлення моделей. Змінюється зовнішній вигляд, інтер'єр і гамма двигунів. Замість вузьких встановлюються широкі молдинги, що закривають низ дверей і доходять до порогів, а колір молдингів контрастує з кольором кузова. Обрамлення скла анодується, дзеркала фарбуються в колір кузова, праве дзеркало заднього виду стає базовим. На зміну 190E 2.3-16 приходить модель 190E 2.5-16, дизельний двигун моделі 190D 2.5 Turbo стає більш потужним. Найбільш значною подією року стає випуск мільйонного екземпляра автомобіля серіі W201.

У 1989 році відбувається подальше вдосконалення дизельних двигунів, з'являється версія Sportline для всіх моделей, крім 190E 2.3-16, модель 190D 2.5 Turbo отримує 5-ти ступінчасту МКПП. За бажанням замовника стає можливою обробка центральної консолі деревом. З'являється нова спеціальна модель 190E 2.5-16 EVOLUTION (усього 502 штуки).

Mercedes-Benz 190 DTM 1992

У 1990 році припиняється випуск карбюраторної моделі 190. Їй на зміну приходить модель 190E 1.8, яка за рахунок застосування інжектора має практично такі ж динамічні характеристики при меншому об'ємі двигуна. На атмосферний дизель 190E 2.5 встановлюється нейтралізатор вихлопних газів. Випускається друга версія EVO (накладом 502 шт) — 190E 2.5-16 EVOLUTION II на прізвисько «Бойова колісниця».

У 1992 році з'являються обмежені партії спеціальних версій W201: «Berlin 2000» (190E 1.8, 2.3 та 3.2) та «Avantgarde» (rosso 190E 1.8, azzurro 190E 2.3, verde 190D 2.5), а також спортивна модель для DTM.

А в 1993 для американського ринку було випущено 700 штук люксових автомобілів версії Limited Edition (190E 2.3 і 190E 2.6 Sportline).

До початку 1993 року припиняється випуск серії W201 на заводі в Зіндельфінгені, а потім і в Бремені. Один із останніх автомобілів серії (з номером 1.879.629) традиційно передається в Музей Мерседес-Бенц.[1]

Галерея[ред. | ред. код]

Продукція[ред. | ред. код]

Mercedes 190
Всього 1.879.629 штук
з дизельним двигуном 33,6 %
з 6-ти циліндровим двигуном 5,6 %
з 16-ти клапанним двигуном 1,4 %
Спеціальний випуск 0,4 %

"Заряджені" версії[ред. | ред. код]

2.3-16[ред. | ред. код]

Дебют серійного 190Е 2.3-16 відбувся на автосалоні у Франкфурті у вересні 1983 року. Англійська фірма Cosworth серйозно попрацювала над мотором - він отримав нову головку блоку циліндрів. Двигун вийшов досить непоганим і розвивав 185 к.с. і 235 Нм крутного моменту, що дозволяло машині розганятися до 100 км/год всього за 7,5 с. Максимальна швидкість становила 230 км/год. «Заряджена» версія отримала також більш гостре кермування, збільшений з 55 до 70 л паливний бак, а в базове оснащення входив диференціал підвищеного тертя. З'явилася система SLS (Self-Leveling Suspension), яка підтримувала постійний дорожній просвіт під задньою віссю, а також більш жорсткі амортизатори спереду. У салоні були встановлені спортивні сидіння Recaro (не тільки спереду, але і ззаду) і три додаткових прилади. Схема перемикання передач на дорожньої версії 190E 2.3-16 копіювала гоночну - перша ступінь механічної коробки Getrag розташовувалася вліво і вниз від "нейтралки". Зроблено це було для більш зручного перемикання на наступні передачі, але ось налаштувати КПП ідеально не вдалося - такий самий п'ятиступінчастий Getrag у головного суперника, BMW M3, працював краще.

У 1983 році Mercedes-Benz 190E 2.3-16 встановив на трасі Нардо рекорд в заїзді на витривалість. Спеціально підготована ​​машина проїхала 50 тисяч кілометрів із середньою швидкістю 247,88 км/год.

2.5-16[ред. | ред. код]

У 1988 році на зміну 2.3-16 прийшов Mercedes-Benz 190Е 2.5-16. Об'єм двигуна збільшився з 2,3 до 2,5 л, потужність - до 192 к.с. а максимальна швидкість до 235 км/год. Крім того на такі заряджені седани став встановлюватися диференціал підвищеного тертя ASD. Завдяки електронному управлінню ступінь блокування змінювалася з 15% до 100%, що дозволяло максимально ефективно реалізувати весь потенціал двигуна.

2.5-16 Evolution I[ред. | ред. код]

У 1988 році керівництвом Mercedes-Benz було прийняте рішення про виступ в чемпіонаті DTM (до цього часу гоночні 190 брали участь в кузовних гонках лише зусиллями приватних команд). Досвід, отриманий ними, а також дебют в гонках швидшої версії BMW M3 Evolution вимагав від Мерседеса серйозної підготовки. І в березні 1989 року на автосалоні в Женеві з'явилася чергова омологаційна версія - Mercedes-Benz 190E 2.5-16 Evolution I.

Двигун майже не зазнав змін: інженери лише зменшили маси обертових деталей і поліпшили систему змащування. Але ходова частина була серйозно перероблена: посилені гальма, а система SLS встановлена ​​і на передню підвіску, причому водій міг змінювати кліренс з салону.

Всього було випущено 502 екземпляра Mercedes-Benz 190E 2.5-16 Evolution I - саме стільки потрібно правилами DTM для омологації гоночної моделі. Mercedes-AMG пропонувала для власників, яким не вистачало динаміки, спортивний пакет PowerPack вартістю 18 тисяч німецьких марок, в який входили інші розподільні вали, збільшена дросельна заслінка і більш ефективна настройка паливної системи і запалювання. У поєднанні зі зміненою системою випуску все це забезпечувало прибавку в 30 к.с.

2.5-16 Evolution II[ред. | ред. код]

У 1990 році на автосалоні в Женеві був представлений Mercedes-Benz 190E 2.5-16 Evolution II. Уже в стандартне оснащення другого «Еволюшн» входив AMG PowerPack. А 235 к.с. і 245 Нм крутного моменту дозволяли седану масою 1,3 тонни досягати 100 км/год за 7,1 с і розганятися до 250 км/год.

Підсумком співпраці з університетом Штутгарта став обвіс з величезним заднім антикрилом. Цей обвіс не тільки виглядав зухвало, але і був ефективним, коефіцієнт аеродинамічного опору становить лише 0,29.

А в 1992 році пілот команди AMG Racing Клаус Людвіг завоював титул в чемпіонаті DTM.

Всього було випущено 502 штуки Mercedes-Benz 190E 2.5-16 Evolution II за ціною 115 тисяч 260 німецьких марок, а доплата за кондиціонер становила 4,5 тисячі.[2]

3.2 AMG[ред. | ред. код]

Це одна з перших моделей, вироблених після злияння Mercedes i AMG. Ці машини поставлялися з агресивним обвісом, надаючи W201 клиноподібний профіль, що нагадує W124 300E Hammer, і зі збільшеною версію шестициліндрового двигуна M103 на 3,2 літра з потужністю близько 234 к.с., а також 4-ступінчастою автоматичною коробкою передач. Лише близько 200 таких автомобілів було вироблено. Ще деякий час AMG пропонувала лист покращень для клієнтів Mercedes на вибір.[3]

Двигуни[ред. | ред. код]


Бензинові двигуни:

Модель Випуск Тип двигуна Клапани/Циліндри Об'єм
[см3]
Потужність [kW/к.с.]
при частоті [об./хв.]
Крутний момент [Нм]
при частоті [об./хв.]
190 82-84 M 102 2/4 1997 66/90 при 5000 165 при 2500
84-88 77/105 при 5200 170 при 2500
190 (KAT) 85-90 77/105 при 5700 158 при 3500
190 E 82-88 90/122 при 5100 178 при 3500
190 E (KAT) 85-91 87/118 при 5100 172 при 3500
190 E 2.0 91-93 1996 90/122 при 5300 175 при 3500
190 E 1.8 90-93 1797 80/109 при 5500 150 при 3700
190 E 2.3 85-88 2299 100/136 при 5100 205 при 3500
190 E 2.3 (KAT) 85-91 97/132 при 5100 198 при 3500
190 E 2.3 91-93 2298 100/136 при 5200 200 при 3500
190 E 2.3-16 (ECE) 84-88 4/4 2299 136/185 при 6200 235 при 4500
190 E 2.3-16 (RÜF) 83-84 130/177 при 5800 230 при 4750
190 E 2.3-16 (KAT) 82-87 125/170 при 5800 220 при 4750
190 E 2.5-16 (RÜF) 87-88 2498 150/204 при 6750 240 при 5000-5500
190 E 2.5-16 (KAT) 7.88-6.93 143/195 при 6800 235 при 5000-5500
190 E 2.5-16 Evolution (RÜF) 3.89-5.89 2463 150/204 при 6750 240 при 5000-5500
190 E 2.5-16 Evolution (KAT) 143/195 при 6800 235 при 5000-5500
190 E 2.5-16 Evolution II (KAT) 5.90-7.90 173/235 при 7200 245 при 5000-6000
190 E 2.6 85-88 M 103 2/6 2597 122/166 при 5800 228 при 4600
190 E 2.6 (KAT) 85-92 118/160 при 5800 220 при 4600
190 E 3.2 AMG 92 3206 172/234 при 5750 305 при 4500

Дизельні двигуни:

Модель Випуск Тип двигуна Об'єм
[см3]
Потужність [kW/к.с.]
при частоті [об./хв.]
Крутний момент [Нм]
при частоті [об./хв.]
190 D 83-89 OM 601 1997 53/72 при 4600 123 при 2800
190 D 89-92 55/75 при 4600 126 при 2700-3550
190 D 2.2 83-85 2197 54/73 при 4200 130 при 2800
190 D 2.5 85-90 OM 602 2497 66/90 при 4600 154 при 2800
190 D 2.5 90-92 69/94 при 4600 158 при 2600-3100
190 D 2.5 Turbo 86-89 90/122 при 4600 225 при 2400
190 D 2.5 Turbo 89-93 93/126 при 4600 231 при 2400

Посилання[ред. | ред. код]


Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б C-class — W201
  2. Гагарин, Вадим. KUNST! Как скромный Mercedes 190E стал легендарным спорткаром — ДРАЙВ. www.drive.ru. Процитовано 2020-11-02. 
  3. Craig (2017-06-22). 1992 Mercedes-Benz 190E 3.2 AMG. German Cars For Sale Blog (en-US). Процитовано 2020-11-02.