Stoewer R200 Spezial

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Stoewer R200 Spezial Typ 38 (Kfz.1, 4x4)
Stoewer R200 Spezial.jpg
Виробник Stoewer, Hanomag, BMW
Роки виробництва 1938—1940
Місце виробництва Flag of Germany (1935–1945).svg Штеттін, Німеччина (нині Щецин, Польща)
Попередник(и) Stoewer R180 Spezial Typ 36
Наступник(и) Stoewer Typ 40
Клас Позашляховик, колісна формула 4×4
Стиль кузова Фаетон
Компонування F4
Двигун(и) 1997 л., 50 к.с.
Коробка передач 5-ступінчаста механічна
Колісна база 2400 мм
Довжина 3850 мм
Ширина 1690 мм
Висота 1900 мм
Кліренс 235 мм
Передня колія 1400 мм
Задня колія 1400 мм
Вага 1775 кг споряджена
Найвища швидкість 80 км/г по шосе
Місткість баку 50+10 л
Споріднені Horch 901 kfz15
Steyr 1500A
Mercedes-Benz G5

Stoewer R200 Spezial Typ 38 — німецький позашляховик часів Другої світової війни, представник сімейства легких багатоцільових розвідувальних, штабних, та спеціалізованих автомобілів з колісною формулою 4×4. Унікальною технічною особливістю Stoewer R200 Spezial Typ 38 був механізм керування усіма чотирма колесами, який вимикався на швидкості після 20 км/год.

Німецький «джип» з'явився за три роки до народження відомої американської моделі «Willys MB».

Історія створення та виробництво[ред. | ред. код]

Автомобіль вироблявся за єдиними кресленнями від 1938 по 1940 на заводах фірм Stoewer, Hanomag та BMW, під контролем розробника автомобіля — фірми STOEWER-WERKE A.-G. Машини були стандартизовані, відрізнялися одна від іньшої тільки встановленими на них власними фірмовими двигунами. Головним замовником авто були Збройні сили Німеччини.

Починаючи з 1940 по кінець 1943 випускалася спрощена модель — Stoewer Typ 40, з передніми керованими колесами та гідроприводом гальм. Відмова від керованих задніх коліс погіршила маневреність та проходимість автомобіля, проте, за рахунок вилучення відповідного агрегату, було зменшено загальну вагу на 100 кг та, деякою мірою, полегшилося технічне обслуговування. Три різних двигуна створювали проблеми в постачанні запасних частин та ремонті — шасі, коробка передач, вісі, підвіска були досить складними в технічному обслуговуванні та вимагали певної кваліфікації[Вин. 1] від персоналу.

Із близько 13 000 виготовлених позашляховиків «Stoewer» різних типів та виробників, на частку власне фірми «Stoewer» припало 7700 одиниць, у тому числі приблизно 2000 машин Typ 38[1].

Kfz.4 Ваффен-СС на вулицях Амстердаму зі спареною зенітною установкою Zwillingssockel 36 з MG 34, травень 1940
Виготовлення за роками Фірма виробник Тип авто Кількість виготовлених
1936 — 1938 Stoewer R180 Spezial Тип 36 ≈ 1000
1938 — 1940 Stoewer R200 Spezial Тип 38 ≈ 2000
1938 — 1940 Hanomag Тип 20 (В) ≈ 2000
1938 — 1940 BMW Тип 325 3225
1940 — 1943 Stoewer Тип 40 ≈4700[2]

Технічні характеристики та оснащення автомобіля[ред. | ред. код]

  • Компонування F4
  • Швидкість по шосе — 75-80 км/г
  • Запас ходу по шосе 350 км, по пересіченій місцевості — 240 км
  • Вага автомобіля — 2320 кг допустима повна, 1775 кг споряджена, 425 кг корисне навантаження Typ 38 та 500 кг для Typ 40
  • Витрата пального (середня) на 100 км пробігу — 17 л по шосе, 25 л по пересіченій місцевості
  • Радіус повороту 6,50 м з чотирма керованими колесами та 12,70 м з двома
  • Кліренс 235 мм
  • Глибина подоланого бріду 50 см, для Тип 40 — 70 см

Кузов[ред. | ред. код]

Передовий загін 11-ї танкової дивізії Вермахту проїжджає через село, зліва покинутий радянський бронеавтомобіль БА-10, червень 1941

Кузова виготовляли фірми Stoewer, Ambi Budd[3] та Hanomag.

  • Тип «Фаетон»[Вин. 2], рамний (коробчастого профілю), відкритий, сталевий, суцільнометалевий, 2-х, 3-х або 4-х дверний. Оснащений відкидним брезентовим тентом, з двома метало-дерев'яними розбіжними променями дуг позаду та розкладним метало-дерев'яним каркасом, що утримує центральну частину даху. Комплектується знімними бічними вікнами на двері з м'якого целулоїду
  • Багажне відділення розміщено в задній частині кузова, кришка багажника закріплена вертикально, піднімається вгору та фіксується приблизно на 180° від закритого стану. В нижній частині багажного відділення, в горизонтальному положенні, може знаходитися запасне колесо. На Kfz.4 багажник відсутній, на його місці та на місці задніх сидінь обладнано майданчик для встановлення зенітної установки Zwillingssockel 36, запасне колесо закріплене ззовні до заднього борту
  • Вітрове скло, окрім стандартного положення, може приймати декілька інших: рама скла опускається вперед на капот, або половина вітрового скла, що проти водія, піднімається вгору для доступу повітря в кабіну
  • Покажчики повороту — два висувних, електромеханічних, семафорного типу. Встановлені з боків, на рівні вітрового скла, мали вигляд прямокутника подовженої форми
  • Одне бічне дзеркало заднього виду круглої форми, кріпиться зліва від водія

Двигун[ред. | ред. код]

Ходова частина та трансмісія[ред. | ред. код]

Система керування[ред. | ред. код]

  • Рульове керування механічне, з гвинтовою передачею. Обладнано механізмом керування усіма чотирма колесами, який автоматично вимикався на швидкості після 20 км/год
  • Гальма — барабанні, механічний привід (на Тип 40 гідравлічний привід) на всі колеса. Ручні гальма на всі колеса, в Тип 40 — тільки на задні

Паливна система[ред. | ред. код]

  • Два бензобаки, що містилися позаду кузова, загальним об'ємом 60 л. Об'єм основного паливного бака становив 50 л., а додаткового 10 л. Горловина основного баку розміщувалась за заднім правим колесом, захищалася горизонтальною, металевою скобою
  • Один карбюратор — Solex[fr] 35 BFLV

Електрика[ред. | ред. код]

Комплектація та пристосування[ред. | ред. код]

  • Машина була обладнана великою кількістю різних кронштейнів та затискачів, наприклад для фіксації в похідному стані стрілецької зброї, утримання сигнальних жердин (по правому борту), ємності (маслянки) для оливи та двох запасних свічок запалювання в моторному відсіку тощо
  • На передніх лівому та правому крилі спеціальними кронштейнами закріплювалися, відповідно, домкрат та штикова лопата

Військові індекси[ред. | ред. код]

За системою умовних позначень та нумерації військової техніки Вермахту, автомобіль мав індекс за спеціальною номенклатурою. Індекс складався з абревіатури Kfz (нім. Kraftfahrzeug) і порядкового номера, вказаного арабськими цифрами.

  • Kfz.1 — універсальний у використанні 4-х місний варіант, чотиридверний[4]
  • Kfz.2 — обладнаний радіостанцією, 3-х місний варіант, тридверний
  • Kfz.2/40 — польова майстерня, 3-х місний варіант, тридверний
  • Kfz.3 — машина артилерійської розвідки, 4-х місний варіант, дводверний
  • Kfz.4 — комплектувався зенітною установкою Zwillingssockel 36 зі спареними кулеметами MG 34 або MG 42, 3-х місний варіант, тридверний (без правої задньої двері), багажник відсутній. Ззовні кузова, на місці відсутньої задньої правої двері, навішувалася додаткова каністра

Цікаві факти[ред. | ред. код]

ГАЗ-69А
  • Існує версія, що Stoewer R200 Spezial став прототипом радянського позашляховика ГАЗ-69. По закінченні Другої світової війни, Червона армія захопила завод Stoewer, що розташовувався в Східній Німеччині і демонтувавши його, доправила до СРСР. Обладнання, креслення та оснастку заводу Stoewer в місті Штеттін, Померанія, було вивезено окупаційним командуванням, ще до передачі цієї території Польщі. Розроблений на початку 50-х років горьковский автомобіль ГАЗ-69А наслідує деякі принципи конструкції кузова Stoewer Typ 40. В наявності зовнішня схожість обох позашляховиків. Кузов простий і технологічний, передні і задні двері трапецієподібної форми та взаємозамінні. У обох машин контури верху кузова мають багато спільного; схожі передні і задні крила, а також панелі приладів[3]
  • На ринку раритетних автомобілів оригінальний Stoewer R200 Spezial Тип 38 або Тип 40 коштує близько 70 000
  • Загалом до нашого часу залишилося близько 12-ти автомобілів Stoewer R200 Spezial Тип 38 та Тип 40, з них п'ять на ходу. Після війни авто використовували в пожежній охороні та як невелику вантажівку

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Stoewer Typ 40 Kfz.1, Lehn Collection, by Yuri Pasholok
Searchtool.svg Шасі з механізмом повороту задніх коліс


Примітки[ред. | ред. код]

Джерела з інтернету та література[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Кваліфікація — наявність підготовки, професійних знань, навичок та досвіду, які дають можливість особі належним чином проводити певні дії.
  2. «Фаетон» — відкритий кузов легкового автомобіля з м'яким і складним верхом. Найпоширенішим цей термін був у довоєнні роки, позначаючи відкритий автомобіль з чотирма бічними дверима без підйомних вікон. В негоду замість них до дверей чіплялася брезентова панель з вбудованими віконцями, як правило з целулоїду.