Іспанські сходи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іспанські сходи

41°54′21″ пн. ш. 12°28′58″ сх. д. / 41.90611000002777331° пн. ш. 12.482780000028° сх. д. / 41.90611000002777331; 12.482780000028Координати: 41°54′21″ пн. ш. 12°28′58″ сх. д. / 41.90611000002777331° пн. ш. 12.482780000028° сх. д. / 41.90611000002777331; 12.482780000028
Країна  Італія[1]
Розташування Муніципалітет Риму Іd[1]
Рим
Тип monumental staircased
пам'ятка і споруда
Стиль бароко
Архітектор Francesco de Sanctisd
Дата заснування 1725

Іспанські сходи. Карта розташування: Італія
Іспанські сходи
Іспанські сходи
Іспанські сходи (Італія)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Іспанські сходи. Вид від Фонтану Баркачча

Іспанські сходи (італ. Scalinata di Trinità dei Monti) — відомі у світі сходи у місті Рим, що зв'язують вхідний портал церкви Триніта-дей-Монті та Іспанську площу (італ. Piazza di Spagna). Іспанські сходи — своєрідний бренд і візитівка міста Рим поряд з Капітолієм, П'яцца дель Пополо та Колізеєм. Свою назву отримали від Іспанської площі, що знаходиться біля підніжжя сходів.

Історія формування барокового ансамблю[ред. | ред. код]

На пагорбі Пінціо з 1502 року почали будувати церкву Святої Трійці (Триніта-дей-Монті). Замовником був король Франції Людовик XII. Будівництво затяглося надовго і добудували церкву лише у 1585 році. Аби церква мала ефектний фасад, до будівництва залучили відомого архітектора-італійця Джакомо делла Порта, який і створив фасад.

Інтер'єр церкви прикрасила скульптурна група «Зняття з хреста» художника і скульптора Данієле да Вольтерра (1509—1566). Є відомості, що скульптор співпрацював з Мікеланджело і користувався його порадами при створені відомої скульптури. Не самий талановитий з майстрів, Вольтерра успадкував посаду після Мікеланджело по роботам у Ватикані.

Збудована церква Триніта-дей-Монті швидко стала відомою. Вона — модель для багатьох художників (малюнок 17 ст. Клода Лоррена, Гране 1808 р., та ін.)

У 17 столітті почала формуватися і Іспанська площа внизу пагорба Пінціо. У 1627—1629 рр. Берніні — батько створив фонтан Човник (італ. Barcaccia), але церква і площа ще не були пов'язані одна з одною.

Наприкінці 17 ст. дипломат Франції Етьєн Гефф'є зауважив, що бажано пов'язати портал церкви і площу бароковими сходинками. Аби задум було реалізовано він заповів 20 000 скудо на будівництво сходинок. Про гроші і заповіт дізнався кардинал Мазаріні і почав вимагати також встановлення кінного монументу королю Луї 14-му. Володарем міста Риму себе вважав папа римський і монумент закордонному королю його ніяк не влаштовував. Проект поклали під сукно, аби не реалізовувати вимог Мазаріні. Будівництво не розпочинали до смерті короля Луї 14-го.

Одні дійові особи померли, а виконувати заповіт були вимушені інші. Нарешті у 1717 р. провели конкурс на створення сходинок. Його виграв мало тоді відомий архітектор Франческо де Санктіс. З будівництвом барокових сходинок упорались за два роки (1723—1725). Створення кінного монумента не було вже нікому і вимагати. Але церквою опікувалося королівство Франція. Аби підсолодити пігулку, до скульптурного оздоблення сходинок додали геральдичні лілеї Франції в суміші з символами папської влади — орлом і короною.

Подальша історія[ред. | ред. код]

Фасад церкви досить спокійний, без виразних архітектурних акцентів. Величі фасаду надають лише дві башти-дзвіниці. У 1789 р. виразність сходинок підсилили давньоримським обеліском, що перенесли сюди з садів Саллюстія (це імітація египетського обеліску часів Давнього Риму).

У 1816 Церква Трійці сильно постраждала і була капітально перебудована.

Галерея[ред. | ред. код]

Сучасність[ред. | ред. код]

Дивні барокові сходинки прикрасили Рим. Їх 138. Вони є героями багатьох фільмів, замальовок, місцем зустрічей, презентацій і показів мод. Сходам присвячена однойменна пісня Мортена Гаркета на його альбомі Wild Seed.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б archINFORM — 1994.

Посилання[ред. | ред. код]

Іспанські сходи на piazzadispagna.it [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.]