Білий Манастир
| Білий Манастир Beli Manastir |
|||
|---|---|---|---|
 |
|||
|
|||
| Координати: 45°46′ пн. ш. 18°36′ сх. д. / 45.767° пн. ш. 18.600° сх. д. | |||
| Країна | Хорватія | ||
| Жупанія | Осієцько-Баранська | ||
| Уряд | |||
| - Міський голова | Іван Добош (СДП) | ||
| Площа | |||
| - Повна | 55 км² | ||
| Населення (2001) | |||
| - Усього | 10 986 | ||
| Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||
| - Літній час | CEST (UTC+2) | ||
| Поштовий індекс | 31300 | ||
| Телефонний код(и) | +385 031 | ||
| Вебсайт: www.beli-manastir.hr | |||
  Білий Манастир |
|||
 | |||
.gif)
Білий Манастир (хорв. Beli Manastir, серб. Бели Манастир, угор. Pélmonostor, місцева і застаріла назва Monoštor, «Моноштор» або Pelmonoštor, «Пелмоноштор») — містечко на північному сході Хорватії, в області Бараня, центр однойменної громади, що входить до складу Осієцько-Баранської жупанії, найбільший і найважливіший населений пункт та культурно-економічний центр Барані.
Місто вперше згадується в 1212 році під іменем Пел (Pel). Із самого початку воно було дуже різноликим за етнічним складом. Впродовж історії місто населяли хорвати, серби, угорці, німці та цигани.
За даними перепису 1910 р., у місті було 2447 осіб, з яких 1496 (61,1 %) становили німці, 478 (19,5 %) — серби і 443 (18,1 %) — угорці.[1]
У 1929 році населення складали угорці (33,8 %), німці (32,6 %), хорвати (18,8 %) та серби (близько 12 %).
Під час хорватської війни за незалежність, Білий Манастир було включено поряд з іншими сусідніми містами в невизнану сепаратистську Республіку Сербську Країну. Після війни місто перейшло в підпорядкування Хорватії.
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 10 068 осіб[2], 1 з яких назвав рідною українську мову[3]. Населення самого поселення становило 8049 осіб.[2]
Динаміка чисельності населення громади[4]:
Динаміка чисельності населення центру громади[4]:
Крім поселення Білий Манастир, до громади також входять:
Середня річна температура становить 11,00 °C, середня максимальна – 25,24 °C, а середня мінімальна – -5,86 °C. Середня річна кількість опадів – 620 мм.[5][6]
| Клімат поселення | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
| Середній максимум, °C | 5,75 | 7,65 | 12,30 | 16,96 | 22,24 | 25,24 | 25,10 | 24,81 | 20,62 | 15,18 | 9,08 | 5,18 | |
| Середня температура, °C | −0,06 | 1,82 | 6,49 | 11,17 | 16,43 | 19,42 | 21,20 | 20,91 | 16,74 | 11,30 | 5,20 | 1,30 | |
| Середній мінімум, °C | −5,86 | −3,96 | 0,68 | 5,35 | 10,61 | 13,62 | 17,33 | 17,04 | 12,85 | 7,42 | 1,32 | −2,6 | |
| Норма опадів, мм | 38 | 33 | 36 | 48 | 59 | 77 | 62 | 59 | 50 | 53 | 58 | 47 | |
| Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 2.50 | 2.70 | 3.00 | 2.90 | 2.58 | 2.37 | 2.30 | 2.10 | 2.10 | 2.29 | 2.40 | 2.51 | |
| Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4180 | 6938 | 10884 | 15506 | 19399 | 21788 | 22182 | 20150 | 14883 | 9318 | 4723 | 3481 | |
| Джерело: [5][6] | |||||||||||||
У місті похований Мусін Василь Петрович (1911—1944) — лейтенант РА, Герой Радянського Союзу.
- ↑ Atlas and Gazetteer of Historic Hungary 1914, Talma Kiadó [Архівовано 14 січня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ а б Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
- ↑ Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 14 листопада 2013.
- ↑ а б Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 6 червня 2022.
- ↑ а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
- Офіційний сайт [Архівовано 17 листопада 2011 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |