Десятинна вулиця (Київ)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Десятинна вулиця Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Старий Київ |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | Десятинної церкви |
| Колишні назви | |
| Андріївська, Трьохсвятительська (част.) | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 270 м |
| Координати початку | 50°27′23″ пн. ш. 30°31′15″ сх. д. / 50.45639° пн. ш. 30.520889° сх. д.Координати: 50°27′23″ пн. ш. 30°31′15″ сх. д. / 50.45639° пн. ш. 30.520889° сх. д. |
| Координати кінця | 50°27′30″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. / 50.458389° пн. ш. 30.518250° сх. д. |
| поштові індекси | 01025 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Поштова площа» |
| Фунікулер |
 Верхня станція |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Державні установи | Державна служба України з питань праці |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 10427 |
| У проєкті OpenStreetMap | r1799539 |
| Мапа | |
 | |
 Десятинна вулиця у Вікісховищі | |
Десяти́нна вулиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Михайлівської площі до Андріївського узвозу і Володимирської вулиці.
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця прокладена не пізніше XVIII століття, на плані міста 1803 року, складеному архітектором Андрієм Меленським, зазначена під назвою Трьохсвятительська[1], на плані міста 1838 року — Андріївська[2]. Пізніше, після продовження у 1830–40-х роках Трьохсвятительської вулиці до Хрещатика, залишалася у її складі. У 1861 році була віднесена до вулиць 2-го розряду[3].
У 1919 році існував проект надати їй назву Княжий Двір (оскільки саме поблизу неї був розташований палац великих князів київських)[4]. У 1919–1955 роках складала частину вулиці Жертв Революції[5][6], з 1955 року — вулиці Героїв Революції[7]. У 1958 році виділена в окрему вулицю і тоді ж одержала сучасну назву — від Десятинної церкви[8], що була розташована поблизу, на вулиці Володимирській, 2.
Пам'ятки архітектури та історії[ред. | ред. код]
- № 9 — особняк промисловця Василя Симиренка. Зведений архітектором Володимиром Ніколаєвим в 1899 році, в стилі «неогрек».
- № 8 — будинок житловий XIX ст.
- № 13, 14 — пам'ятки історії.
Особистості[ред. | ред. код]
Будинок № 9 належав українському промисловцеві та меценату Василеві Симиренку.
У будинку № 14 мешкали художник Михайло Врубель, історик Микола Костомаров, професор Адріян Прахов, художник Костянтин Крижицький, зупинився поет Олексій Апухтін, жив та помер польський художник Вільгельм Котарбінський.
У будинку № 13 проживали Герой Радянського Союзу генерал-полковник Пилип Жмаченко та академік Михайло Птуха, у № 10 — державний діяч та вчений Анатолій Луначарський.
Меморіальні дошки[ред. | ред. код]
- № 9 — Симиренку Василю Федоровичу (1835–1915), промисловецю і технологу цукроводства, який мешкав у цьому особняку в 1899–1915 рр. Відкрито 26 вересня 1995 року, скульптор В. І. Сивко
- № 13 — Жмаченку Пилипу Феодосійовичу (1895—1966), Герою Радянського Союзу, що жив у цьому будинку в 1946–1966 рр. Відкрито у 1967 році, замінено у 1978 році; архітектор А. Д. Корнєєв.
- № 14 — Врубелю Михайлу Олександровичу (1856–1910), художнику, який перебував у цьому будинку в 1884–1889 роках. Відкрито 22 січня 1962 року, скульптор Іван Кавалерідзе, архітектор Раїса Бикова.
Установи та заклади[ред. | ред. код]
- Посольство Великої Британії в Україні (буд. № 9)
- Музей «Духовні скарби України» (буд. № 12)
- Державна служба України з питань праці (буд. № 14)
- «Альфа-Банк Україна», головний офіс (буд. № 4/7)
- Музей історії Десятинної церкви
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ План города Кіева 2й и 3й частям съ принадлежащими къ нимъ слободами. Кіевскій Городовой Архитекторъ Колежскій Асессор Андрей Меленскій. 1803 года Сентября 14го дня Планъ Сочиненъ. Масштабъ въ 1 англійскомъ дюймѣ 20 саженъ // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 116. (рос. дореф.)
- ↑ Планъ Старокіевской части съ таковаго жъ общаго городу 1837го года въ 27й день Ноября Высочайше утвержденнаго съ показаніемъ обывательскихъ мѣстъ подошедшихъ подъ улицы Университетскую, Золотоворотскую, Ириновскую и Михайловскій переулокъ. 1838 года составилъ къ рапорту отъ 21 Апрѣля за № 82 Кіевскій Городовой Землемѣръ Титулярный Совѣтникъ Шмигельскій. Масштабъ въ 1 англійскомъ дюймѣ 50 саженъ // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 14. (рос. дореф.)
- ↑ Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану [Архівовано 7 лютого 2021 у Wayback Machine.] // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1–3. (рос. дореф.)
- ↑ Новые названия улиц [Архівовано 15 квітня 2017 у Wayback Machine.] // «Киевский Коммунист / Київський Комуніст» № 27 (35). — 1919. — 25 февраля. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
- ↑ От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
- ↑ Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
- ↑ Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України та виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 15 липня 1958 року № 1249 «Про найменування та перейменування вулиць міста Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 958. Арк. 246–260. [Архівовано з першоджерела 26 червня 2013.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Десятинна вулиця // Веб-енциклопедія Києва.
- Десятинна вул. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 53.
- Десятинна вулиця // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 63–64. — ISBN 5-88500-070-0.
- Десятинна вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 63. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Десятинна вулиця // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1. [Архівовано з першоджерела 6 липня 2013.]
- Особняки Києва / О. М. Друг, Д. В. Малаков. — К. : Кий, 2004. — 823 с., іл. — ISBN 966-7161-60-9.
- Десятинная улица // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 157. (рос.)
- Десятинна вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||||||||||||||
