Десятинна вулиця (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Десятинна вулиця
Київ
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Назва на честь Десятинної церкви
Колишні назви
Андріївська, Трьохсвятительська (част.)
Загальні відомості
Протяжність 270 м
Координати початку 50°27′23″ пн. ш. 30°31′15″ сх. д. / 50.45639° пн. ш. 30.520889° сх. д. / 50.45639; 30.520889Координати: 50°27′23″ пн. ш. 30°31′15″ сх. д. / 50.45639° пн. ш. 30.520889° сх. д. / 50.45639; 30.520889
Координати кінця 50°27′30″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д. / 50.458389° пн. ш. 30.518250° сх. д. / 50.458389; 30.518250
поштові індекси 01025
Транспорт
Найближчі станції метро  «Поштова площа»
Фунікулер Верхня станція
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Державні установи Державна служба України з питань праці
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10427
У проєкті OpenStreetMap r1799539
Мапа
Мапа
CMNS: Десятинна вулиця у Вікісховищі

Десяти́нна вулиця — вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Михайлівської площі до Андріївського узвозу і Володимирської вулиці.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця прокладена не пізніше XVIII століття, на плані міста 1803 року, складеному архітектором Андрієм Меленським, зазначена під назвою Трьохсвятительська[1], на плані міста 1838 року — Андріївська[2]. Пізніше, після продовження у 183040-х роках Трьохсвятительської вулиці до Хрещатика, залишалася у її складі. У 1861 році була віднесена до вулиць 2-го розряду[3].

У 1919 році існував проект надати їй назву Княжий Двір (оскільки саме поблизу неї був розташований палац великих князів київських)[4]. У 19191955 роках складала частину вулиці Жертв Революції[5][6], з 1955 року — вулиці Героїв Революції[7]. У 1958 році виділена в окрему вулицю і тоді ж одержала сучасну назву — від Десятинної церкви[8], що була розташована поблизу, на вулиці Володимирській, 2.

Пам'ятки архітектури та історії[ред. | ред. код]

Особистості[ред. | ред. код]

Будинок № 9 належав українському промисловцеві та меценату Василеві Симиренку.

У будинку № 14 мешкали художник Михайло Врубель, історик Микола Костомаров, професор Адріян Прахов, художник Костянтин Крижицький, зупинився поет Олексій Апухтін, жив та помер польський художник Вільгельм Котарбінський.

У будинку № 13 проживали Герой Радянського Союзу генерал-полковник Пилип Жмаченко та академік Михайло Птуха, у № 10 — державний діяч та вчений Анатолій Луначарський.

Меморіальні дошки[ред. | ред. код]

Установи та заклади[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. План города Кіева 2й и 3й частям съ принадлежащими къ нимъ слободами. Кіевскій Городовой Архитекторъ Колежскій Асессор Андрей Меленскій. 1803 года Сентября 14го дня Планъ Сочиненъ. Масштабъ въ 1 англійскомъ дюймѣ 20 саженъ // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 116. (рос. дореф.)
  2. Планъ Старокіевской части съ таковаго жъ общаго городу 1837го года въ 27й день Ноября Высочайше утвержденнаго съ показаніемъ обывательскихъ мѣстъ подошедшихъ подъ улицы Университетскую, Золотоворотскую, Ириновскую и Михайловскій переулокъ. 1838 года составилъ къ рапорту отъ 21 Апрѣля за № 82 Кіевскій Городовой Землемѣръ Титулярный Совѣтникъ Шмигельскій. Масштабъ въ 1 англійскомъ дюймѣ 50 саженъ // Наук. архів Ін-ту археології НАН України. — ф. 14. — спр. 14. (рос. дореф.)
  3. Вѣдомость о раздѣленіи улицъ на разряды въ г. Кіевѣ, по ВЫСОЧАЙШЕ утвержденному 11 мая 1861 года плану [Архівовано 7 лютого 2021 у Wayback Machine.] // ДАКО: ф. 35, оп. 1, спр. 535, арк. 1–3. (рос. дореф.)
  4. Новые названия улиц [Архівовано 15 квітня 2017 у Wayback Machine.] // «Киевский Коммунист / Київський Комуніст» № 27 (35). — 1919. — 25 февраля. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  5. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  6. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.]
  7. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
  8. Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України та виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 15 липня 1958 року № 1249 «Про найменування та перейменування вулиць міста Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 958. Арк. 246–260. [Архівовано з першоджерела 26 червня 2013.]

Джерела[ред. | ред. код]