Донецький трамвай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Донецький трамвай
Опис
Країна  Україна
Місто Донецьк
Оператор ККП «Донелектроавтотранс»
Річний пасажиропотік 63 181,1 тис. осіб (2013)[1]
Сайт donelektroavtotrans.ru
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів 10
Довжина мережі 129,5 км (01.04.2014)[2][3]
Рухомий склад
Кількість вагонів 176 пасажирських, 25 службових (01.04.2014)[4][5]
Основні типи рухомого складу Tatra T3
Tatra T6В5
К-1
71-153 (ЛМ-2008)
Кількість депо 2
Технічні дані
Ширина колії 1524 мм
Тип живлення контактна мережа
Схема маршрутів

CMNS: Донецький трамвай у Вікісховищі

Донецький трамвай — система електричного трамвая Донецька.

Історія[ред. | ред. код]

Рік 1928 1931 1940 1951 1958 1967
Кількість трамваїв 8 97 183 324
Довжина колій, км 11,0 27,5 86,4 65,7 89,1 98,5
Вагон типу «Х» (1932)
Трамвай в окупованій Юзівці (1942)

2 березня 1927 року на засіданні Сталінського міськвиконкому розглядалося питання доцільності будівництва у місті трамвайної лінії. Сталінський трамвай було відкрито 15 червня 1928 року. Тоді почав діяти перший трамвайний маршрут (8 км), що сполучив центр міста із залізничним вокзалом («Радлікарня — станція Сталіне»).

Початково трамвайне господарство складалося з 8 вагонів: 4 моторних і 4 причепних. Вагони були обладнані за зразком московських: роздільні лави зі спинками, електричне освітлення, вентиляція та інше. Був великоваговий дерев'яно-металевий кузов, кабіна водія не була відгороджена від пасажирського салону, двері закривалися вручну. Перший вагон вирушав від Радлікарні (на нинішній площі Леніна) о 5:00 вранці, останній відходив від залізничної станції Сталіне о 20:45. Маршрут був одноколійним. Вартість проїзду залежала від довжини поїздки пасажира: наприклад, від Радлікарні до Вітки вона становила 20 копійок; проїзд по всьому маршруті коштував 25 копійок.


З кінця 1928 року трамвайні вагони заходили на першу й другу колії залізничної станції. Тоді ж трамвайна лінія була продовжена на 3 км — до металургійного заводу. Вже до 1932 року були практично повністю покладені рейки на сучасних маршрутах № 1, 2, 3, 4, 6, 9: центр міста сполучили з Вітковським, Сталінським, Смоляніновським районами, Сталінським заводом, Григорівкою та Євдокимівкою. У середині 1930-х років покладено трамвайну лінію до станції Рутченкове, у 19381939 роках — до станції Мушкетове (8,6 км). 1939 року в районі Радмістечка (на місці нинішньої обласної адміністрації) було збудовано нове трамвайне депо.

В 1940 році почате будівництво колії від Мушкетового до Будьонівки, а із травня 1940 року до початку війни будували трамвайну гілку «Калинівка — Щеглівка», яка б об'єднала Донецьку трамвайну систему з макіївською (ці плани так і не було зреалізовано).

Під час Другої світової війни донецький трамвай продовжував працювати. Під час окупації Юзівки вагони використовували і у господарських цілях, зокрема, розповсюдженою була практика використовування вагонів як тягачів для причепів з вантажами. Проте трамвайне господарство досить постраждало внаслідок воєнних дій. Після війни переважно відбувалося його відновлення.

У 1947 році була побудована гребля Кальміуського водосховища по проспекті Дзержинського, якою було розпочато трамвайних рух. 1957 року було відкрито трамвайну лінію з центру міста до Будьонівської площі, на початку 1960-х років її продовжено до шахти № 12-18 імені газети «Правди» (9,4 км).

В 1964 році трамвайні колії з вулиці Артема (від проспекту Богдана Хмельницького до площі Леніна) перенесли на вулицю Челюскінців. В 19641965 роках відбувся демонтаж трамвайного полотна з Київського проспекту. На початку 1970-х років відкрито лінію до новоспорудженого бавовняного комбінату.

Маршрути[ред. | ред. код]


   Нерегулярні маршрути, використовуються при порушенні трамвайного руху міста
Маршрут руху Схема руху
1 ДМЗ — вул. Постишева — Площа Леніна — вул. Гурова — вул. Челюскінців — вул. Молодих Шахтарів — вул. Павла Поповіча — Вітка — вул. Політбійців — вул. Куїнджі — вул. Путилівська — Залізничний вокзал
2 вул. Червоноармійська — просп. Полеглих Комунарів — площа Комунарів — Ленінський просп. — вул. Куйбишева — вул. Іонова — вул. Пілотна — Заводський ринок
3 вул. Червоноармійська — просп. Полеглих Комунарів — площа Комунарів — Ленінський просп. — вул. Куйбишева — вул. Іонова — вул. Пілотна — вул. Футбольна — вул. Івана Ткаченка — завод «Донміськмаш»
4 вул. Червоноармійська — просп. Полеглих Комунарів — площа Комунарів — Ленінський просп. — вул. Професорів Богославських — вул. Куйбишева — просп. Панфілова
5 вул. Червоноармійська — просп. Полеглих Комунарів — площа Комунарів — Ленінський просп. — просп. Металургів — вул. Орська — вул. Памірська — вул. Сергіївська — вул. Погодіна — вул. Сінцова — вул. Кронштадтська — вул. Комунарів — вул. Кірова
6 ДМЗ — вул. Постишева — Площа Леніна — вул. Гурова — вул. Челюскінців — вул. Молодих Шахтарів — вул. Павла Поповіча — Вітка — вул. Політбійців — вул. Економічна
8 вул. Червоноармійська — просп. Полеглих Комунарів — площа Комунарів — Ленінський просп. — просп. Металургів — вул. Орська — вул. Памірська — вул. Сергіївська — вул. Погодіна — вул. Сінцова — вул. Кронштадтська — вул. Комунарів — просп. Семашко — вул. Вузлова — вул. Тестильщиків — вул. Петровського
9 вул. Горького — просп. Полеглих Комунарів — вул. Челюскінців — просп. Дзержинського — ПКТІ
10 вул. Горького — просп. Полеглих Комунарів — вул. Челюскінців — просп. Дзержинського — вул. Мушкетівська — вул. Кучумова — Червоножовтнева вул. — вул. Будьоного — вул. Г. Димитрова — Будьонівська площа — Пролетарська вул. — вул. Будьонівських Партизан — вул. Роздольна — мікрорайон «Східний»
11 вул. Горького — просп. Полеглих Комунарів — вул. Челюскінців — просп. Дзержинського — вул. Мушкетівська — вул. Кучумова — Червонооктябрська вул. — вул. Будьоного — вул. Г. Димитрова — Будьонівська площа
13 вул. Червоноармійська — просп. Полеглих Комунарів — площа Комунарів — Ленінський просп. — просп. Металургів — вул. Орська — вул. Памірська — селище Перемога — Коксохімічний завод
14 вул. Горького — просп. Полеглих Комунарів — вул. Челюскінців — просп. Дзержинського — вул. Мушкетівська — вул. Кучумова — Червонооктябрська вул. — вул. Будьоного — вул. Г. Димитрова — Будьонівська площа — Пролетарська вул. — вул. Будьонівських Партизан — вул. Звіркова — вул. Велика Магістральна
15 Будьонівська площа — Пролетарська вул. — вул. Будьонівських Партизан — вул. Звіркова — вул. Можайського — вул. Юмашева — вул. Шахтна — вул. Федько — вул. Філатова — Шахтоуправління імені Газети «Правда»
16 вул. Кірова — вул. Комунарів — просп. Семашко — вул. Вузлова — вул. Тестильщиків — вул. Петровського — просп. Кобзаря

Рухомий склад[ред. | ред. код]

Станом на 1 січня 2014 року на балансі експлуатуючого підприємства перебувало 197 пасажирських і 29 службових вагонів, з яких: Tatra T3 — 163 одиниці, Tatra T6B5 — 8, К-1 — 26[6].

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]