Дуглас Даймонд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дуглас Даймонд
англ. Douglas Diamond
Народився 25 жовтня 1953(1953-10-25) (70 років)
Чикаго, Іллінойс, США[1]
Країна  США
Діяльність економіст, викладач університету
Alma mater Браунський університет (1975)[2] і Єльський університет (1980)[3]
Науковий керівник Stephen Rossd[3]
Знання мов англійська[4]
Заклад Чиказький університет
Членство Американська академія мистецтв і наук, Національна академія наук США і Економетричне товариство[5]
Конфесія юдаїзм[6]
Нагороди

Дуглас Воррен Даймонд (англ. Douglas Warren Diamond ; народився в жовтні 1953, США) — американський економіст, почесний професор фінансів кафедри імені Мертона Міллера Школи бізнесу ім. Бута при університеті Чикаго, президент Американської фінансової асоціації в 2003 році, співавтор моделі Даймонда — Дибвіга.

Член Національної академії наук США (2017). Лауреат Нобелівської премії з економіки[7].

Біографія[ред. | ред. код]

Дуглас народився в жовтні 1953[8].

Закінчив у 1975 році Браунівський університет і отримав ступінь бакалавра з економіки, став членом почесного товариства Фі Бета Каппа. Ступінь магістра мистецтв з економіки отримав у 1976 році в Єльському університеті, там же у 1977 році захистив ступінь магістра філософії[en] з економіки. Докторського ступеня з економіки був удостоєний в 1980 в Єльському університеті[8].

У 1972—1977 роках брав участь у дослідницьких проектах. Викладацьку діяльність розпочав у 1977—1978 роках на посаді викладача економіки на факультеті економіки в Єльському університеті. В 1979 став викладачем, в 1980—1983 роках асистентом професора, в 1983—1986 роках асоційованим професором, а в 1986 році обійняв посаду повного професора фінансів у Школі бізнесу ім. Бута при університеті Чикаго. У 1987—1988 роках був повним професором фінансів у Єльській школі організації та управління. У 1988—1993 роках продовжив викладання на посаді повного професора фінансів у Школі бізнесу ім. Бута при університеті Чикаго. У 1993—2000 роках став професором фінансів кафедри імені Теодора Янтема, а з 2000 року є почесним професором фінансів кафедри імені Мертона Міллера у Школі бізнесу ім. Бута при університеті Чикаго.

Також був запрошеним викладачем на факультеті економіки в Браунівському університеті в 1983 році, запрошеним професором фінансів у Гонконгському університеті науки і технології в 1997 році, запрошеним викладачем у Банку Японії в 1999 році, запрошеним професором фінансової економіки в MIT Sloan школи менеджменту.. Був содиректором Центру досліджень фінансів імені Фами — Міллера при Школі бізнесу ім. Бута у 2010—2014 роках[8].

Раніше був редактором журналу The Journal of Business[en] у 1988—2001 роках, помічником редактора журналу The Journal of Finance[en] у 1988—1996 роках та 2000—2003 роках, іноземним редактором The Review of Economic Studies[en] у 1993 -1997 роках, помічником редактора журналу Journal of Banking and Finance[en] в 1995—2001 роках, член редколегії журналу Journal of Financial Intermediation в 1989—1993 роках. Був членом ради директорів у 1988—1990 роках і в 1999—2004 роках, і президентом у 2003 році Американської фінансової асоціації[8].

Є науковим співробітником Національного бюро економічних досліджень з 1999 року, помічником редактора журналу Journal of Financial Services Research з 1993 року, членом редколегії журналу Journal of Financial Intermediation з 2014 року, членом ради директорів Центру досліджень цін цінних паперів з 1994 року, консультантом Федерального резервного банку Річмонда з 1990 року, консультантом Чикаго Федерального резервного банку з 2012 року, членом економетричного товариства з 1990 року, членом Асоціації фінансового менеджменту з 2010 року, член товариства розвитку економічної теорії з 2016 року, президент Західної фінансової асоціації у 2001—2002 роках[8].

Внесок в науку[ред. | ред. код]

Дуглас Даймонд відомий як співавтор моделі Даймонда — Дибвіга.

Нагороди[ред. | ред. код]

За свої досягнення в галузі економіки був відзначений низкою нагород[8] :

Родина[ред. | ред. код]

Дуглас Даймонд одружений і має двох дітей[8].

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Diamond D.W., Verrecchia R. Information Aggregation in a Noisy Rational Expectations Economy// Journal of Financial Economics, September 1981
  • Diamond D.W., Verrecchia R. Optimal Managerial Contracts and Equilibrium Security Prices//Journal of Finance, May 1982
  • Diamond D.W., Dybvig P. Bank Runs, Deposit Insurance and Liquidity// Journal of Political Economy, June 1983
  • Diamond D.W. Financial Intermediation and Delegated Monitoring//Review of Economic Studies, July 1984.
  • Diamond D.W. Optimal Release of Information by Firms//Journal of Finance, September 1985.
  • Diamond D.W., Dybvig P. Banking Theory, Deposit Insurance and Bank Regulation//Journal of Business, January 1986
  • Diamond D.W., Verrecchia R. Constraints on Short-Selling and Asset Price Adjustment to Private Information//Journal of Financial Economics, June 1987
  • Diamond D.W. Asset Services and Financial Intermediation// Financial Markets and Incomplete Information: Frontiers of Modern Financial Theory/S. Bhattacharaya and G. Constantinides (eds) — Rowman and Littlefield Publishers, 1989
  • Diamond D.W. Reputation Acquisition in Debt Markets//Journal of Political Economy, August 1989
  • Diamond D.W. Debt Maturity Structure and Liquidity Risk//Quarterly Journal of Economics, August 1991.
  • Diamond D.W. Monitoring and Reputation: The Choice Between Bank Loans and Directly Placed Debt//Journal of Political Economy, August 1991
  • Diamond D.W., Verrecchia R. Disclosure, Liquidity and the Cost of Capital//Journal of Finance, September 1991
  • Diamond D.W. Bank Loan Maturity and Priority When Borrowers Can Refinance//Capital Markets and Financial Intermediation/Colin Mayer and Xavier Vives (eds) — Cambridge University Press, 1993
  • Diamond D.W. Seniority and Maturity of Debt Contracts//Journal of Financial Economics, June 1993
  • Diamond D.W. Corporate Capital Structure: The Control Roles of Bank and Public Debt, with Taxes and Costly Bankruptcy//Economic Quarterly of the Federal Reserve Bank of Richmond, Spring 1994.
  • Diamond D.W. Financial Intermediation as Delegated Monitoring, a Simple Example//Economic Quarterly of the Federal Reserve Bank of Richmond, Summer 1996
  • Diamond D.W. Liquidity, Banks, and Markets//Journal of Political Economy, October 1997
  • Diamond D.W., Rajan R. A Theory of Bank Capital// Journal of Finance 55 December 2000 — pp. 2431—2465
  • Diamond D.W., Rajan R. Liquidity risk, liquidity creation and financial fragility: A theory of banking//Journal of Political Economy 109, April 2001
  • Diamond D.W. Should Japanese Banks Be Recapitalized?//Monetary and Economic Studies, Vol. 19, No. 2, May 2001
  • Diamond D.W., Rajan R. Banks, Short Term Debt and Financial Crises: Theory, Policy Implications and Applications// Carnegie Rochester Conference on Public Policy, 54, Summer 2001
  • Diamond D.W., Rajan R. Banks and Liquidity//American Economic Review, Papers and Proceedings, May 2001
  • Diamond D.W. Should Banks Be Recapitalized?//Economic Quarterly of the Federal Reserve Bank of Richmond, Fall 2001
  • Diamond D.W., Rajan R. Bank Bailouts and Aggregate Liquidity//American Economic Review, Papers and Proceedings, May 2002
  • Diamond D.W. Committing to Commit: Short-term Debt When Enforcement is Costly//Journal of Finance 59, August 2004
  • Diamond D.W., Rajan R. Liquidity Shortages and Banking Crises// Journal of Finance, April 2005
  • Diamond D.W., Rajan R. Money in a Theory of Banking//American Economic Review, March 2006
  • Diamond D.W. Comment on "Bubbles and capital flow volatility: Causes and risk management//Journal of Monetary Economics, Volume 53, Issue 1, January 2006, pp. 55-57
  • Diamond D.W. Delegated Monitoring and Legal Protection//working paper, University of Chicago Booth School, June 2005
  • Diamond D.W. Banks and Liquidity Creation: A Simple Exposition of the Diamond-Dybvig Model,//Economic Quarterly of the Federal Reserve Bank of Richmond, Spring 2007 Vol. 93 No. 2.
  • Diamond D.W. Banks, Runs and Liquidity Creation// working paper, University of Chicago Booth School, January 2007
  • Diamond D.W. Legal Systems, Bank Finance and Debt Maturity//working paper, University of Chicago, Booth School, November 15, 2007
  • Diamond D.W., Rajan R. The Credit Crisis: Conjectures about Causes and Remedies//American Economic Review, Papers and Proceedings, 92 (2) May 2009
  • Diamond D.W. The Squam Lake Report: Fixing the Financial System. — Princeton University Press, 2010
  • Diamond D.W., Rajan R. Fear of fire sales, illiquidity seeking, and credit freezes, " (previously "Fear of Fire Sales and the Credit Freeze, March 2009), The Quarterly Journal of Economics 126:2, May 2011
  • Diamond D.W., Rajan R. Illiquid Banks, Financial Stability and Interest Rate Policy// Journal of Political Economy 120:3, June 2012
  • Diamond D.W., Zhiguo He A Theory of Debt Maturity: The Long and Short of Debt Overhang//Journal of Finance 69:2, April 2014
  • Diamond D.W., Yunzhi Hu, Rajan R. Pledgeability, Industry Liquidity, and Financing Cycles//working paper, August 2014
  • Diamond D.W., Kashyap A.K. Liquidity requirements, liquidity choice and financial stability//working paper, May 2015

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.nobelprize.org/prizes/economic-sciences/2022/diamond/facts/
  2. ↑ https://www.chicagobooth.edu/-/media/faculty/douglas-diamond/vita2022-nov.pdf
  3. ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  4. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=Gvz_77XPZLU
  5. ↑ https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/current
  6. ↑ https://www.science.co.il/nobel-prizes/Economics.php
  7. ↑ а б Press release: The Prize in Economic Sciences 2022
  8. ↑ а б в г д е ж Школа бизнеса им. Бута. Curriculum Vitae Douglas W. Diamond. Архівовано з джерела 5 жовтня 2016.
  9. ↑ CME Group. Doug Diamond and panelists reflect on the CME Group-MSRI Prize. Архівовано з джерела 14 листопада 2016.
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Наука
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
1969—1975
1976—2000

Фрідман (1976) • Олін / Мід (1977) • Саймон (1978) • Шульц / Люїс (1979) • Клейн (1980) • Тобін (1981) • Стіглер (1982) • Дебре (1983) • Стоун (1984) • Модільяні (1985) • Б'юкенен (1986) • Солоу (1987) • Алле (1988) • Гаавельмо (1989) • Марковіц / Міллер / Шарп (1990) • Коуз (1991) • Беккер (1992) • Фоґель / Норт (1993) • Харсані / Неш / Зелтен (1994) • Лукас (1995) • Міррліс / Вікрі (1996) • Мертон / Шоулз (1997) • Сен (1998) • Манделл (1999) • Хекман / Макфадден (2000) •

2001—2025

Акерлоф / Спенс / Стігліц (2001) • Канеман / Сміт (2002) • Енгл / Гренджер (2003) • Кідланд / Прескотт (2004) • Ауманн / Шеллінг (2005) • Фелпс (2006) • Гурвич / Мескін / Маєрсон (2007) • Кругман (2008) • Остром / Вільямсон (2009) • Даймонд / Мортенсен / Піссарідес (2010) • Сарджент / Сімс (2011) • Рот / Шеплі (2012) • Фама / Гансен / Шиллер (2013) • Тіроль (2014) • Дітон (2015) • Гарт / Гольстрем (2016) • Тейлер (2017) • Нордгауз / Ромер (2018) • Банерджі / Дюфло / Кремер (2019) • Мілгром / Вілсон (2020) • Кард / Ангріст / Імбенс (2021) • Бернанке / Дибвіг / Даймонд (2022) • Голдін (2023)

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Наука
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дуглас_Даймонд&oldid=40104733