Перейти до вмісту

Райнгард Зелтен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Райнгард Зелтен
нім. Reinhard Selten
Ім'я при народженнінім. Reinhard Justus Reginald Selten[1]
Народився5 жовтня 1930(1930-10-05)
Вроцлав, Польща Польща
Помер23 серпня 2016(2016-08-23) (85 років)
Познань, Польща Польща
Країна Німеччина
Національністьнімець
Діяльністьекономіст, математик, есперантист, викладач університету
Alma materФранкфуртський університет
Галузьекономіка, математика
ЗакладБоннський університет
ПосадаDirector of International Congress Universityd
Науковий керівникEwald Burgerd[2] і Wolfgang Franzd[2]
Аспіранти, докторантиEric van Dammed[2]
Benny Moldovanud[2]
Franz J. Weissingd[2]
Bettina Rockenbachd[2]
Karim Sadriehd[2]
Rosemarie Nageld[2]
Sebastian J. Goergd[2]
Oliver Kirchkampd[2]
ЧленствоМіжнародна академія наук Сан-Марино
Honora Patrona Komitato de UEAd
Національна академія наук США[3]
North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Artsd
BBAW
Європейська академія наук і мистецтв
Європейська академія[4]
Американська академія мистецтв і наук
Леопольдина
Verein Deutsche Sprached[5]
Royal Academy of Economic and Financial Sciencesd[6]
Економетричне товариство[7]
Відомий завдяки:теорія ігор
БатькоAdolf Seltend
Нагороди Нобелівська премія з економіки (1994)

Райнгард Зелтен (нім. Reinhard Selten; *5 жовтня 1930, Бреслау, нині Вроцлав, Польща — 23 серпня 2016, Познань) — німецький математик та економіст, доопрацював і удосконалив добре відому «рівновагу Неша», що стосується «ігор з неповною інформацією». Разом з Х. Мауерманом він розробив теорію адаптивних прагнень і так звану чисту стратегію з інтуїтивним вибором. У 1994 році разом з Джоном Нешем та Джоном Харшані удостоєний Нобелівської премії з економіки[8][9].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився Райнгард 5 жовтня 1930 р. у Бреслау (Вроцлав, Польща) в родині бізнесмена. З початком переслідування євреїв батько був змушений продати фірму, 1942 р. після тяжкої хвороби він помер.

З 14 років Селтен залишив школу і почав працювати робочим, але через деякий час сім'я виїздить до Австрії, де він до 1946 р. працює на фермі. 1951 р. Селтен закінчує середню школу, де вперше занурюється в теорію ігор. Згодом його було прийнято на математичний факультет університету у Франкфурті-на-Майні, який він закінчив 1958 р.

Ще у студентські роки Селтен зрозумів, що з допомогою теорії ігор можна пояснити і спрогнозувати хід різних економічних процесів у суспільстві, а також ситуацію поводження у колективі. По закінченні університету Селтен залишається там працювати, веде активну експериментаторську роботу разом з молодими науковцями і створює дослідницьку лабораторію.

1959 р. Селтен захистив докторську дисертацію з математики, доопрацювавши і удосконаливши добре відому «рівновагу Неша», що стосується «ігор з неповною інформацією». Цього ж року він одружується з Е.Ленгрейнер, з якою мешкає у містечку Кенігсвінтер неподалік від Бонна. Учений переконаний, що саме її допомога сприяла його успіху.

Робота над теорією ігор

[ред. | ред. код]

1962 р. разом з Х.Мауерманом він розробив теорію адаптивних прагнень, яка була оприлюднена в спеціальному журналі. 1965 р. в статті «Модель олігополії з інерцією попиту» він описав розроблену ним так звану «чисту стратегію» з інтуїтивним вибором, розвиваючи і удосконалюючи «рівновагу Неша». Учений припускає, що тільки спеціальний клас точок рівноваги («істинні», або «доскональні») забезпечує раціональну поведінку в безкоаліційній грі.

Після публікації 1970 р. книги «Політика цін виробників молочних продуктів за статичною теорією» він набуває статусу повноправного професора і права незалежно читати лекції. 1969—1972 рр. Селтен працює професором економіки Вільного університету в Західному Берліні, згодом переходить до Білефельдського університету, де створює Інститут математичної економіки. 1984 р. учений працює на кафедрі економіки Боннського університету імені Фрідріха Вільгельма[9].

Досягнення і діяльність

[ред. | ред. код]

1995 р. Р.Селтена було обрано віце-президентом Європейської економічної асоціації, згодом він стає її президентом.

Нобелівську премію з економіки 1994 р. було присуджено спільно Р.Селтену, Дж. Хартані та Дж. Нешу «за проведений аналіз рівноваги в некооперативних іграх»[8].

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. VIAF[Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
  2. а б в г д е ж и к л Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. NNDB — 2002.
  4. www.ae-info.org
  5. http://vds-ev.de/verein/bekannte-mitglieder/
  6. https://racef.es/es/academicoscorrespondiente-extranjero/rselten
  7. https://www.econometricsociety.org/society/organization-and-governance/fellows/memoriam
  8. а б Т. О. Коноваленко, Р. О. Вайтешонок, І. Ю. Бойко (2010). Т. В. Куриленко (ред.). Економічний олімп: лауреати Нобелівської премії з економіки 1969-2009 рр (бібліографічний покажчик). Київ: ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана». с. 148. {{cite book}}: Cite має пустий невідомий параметр: |авторлінк= (довідка)[недоступне посилання з квітня 2019]
  9. а б Нобелівський лауреат Рейнхард Селтен (Selten). uareferats.com. Процитовано 1.8.2011.