Джеймс Міррліс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сер Джеймс Александр Міррліс
англ. James Alexander Mirrlees
James Mirrlees.jpg
Народився 5 червня 1936(1936-06-05) (83 роки)
Нью-Стевард
Помер 29 серпня 2018(2018-08-29)[1][2] (82 роки)
Кембридж, Англія
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність економіст
Alma mater Единбурзький університет (1957) і Триніті-коледж (1963)
Сфера інтересів Економіка
Заклад Массачусетський технологічний інститут, Університет Каліфорнії (Берклі), Єльський університет, Університет Оксфорду, Кембриджський університет і Кембриджський університет
Вчене звання Професор економіки
Науковий ступінь Доктор наук
Науковий керівник Річард Стоун
Аспіранти, докторанти Nicholas Stern, Baron Stern of Brentford[d], John Vickers[d], Franklin Allen[d][3] і Peter J. Hammond[d]
Член Національна академія наук США, Британська академія, Американська академія мистецтв і наук, Королівське товариство Единбурга і Європейська академія[4]
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з економіки (1996)

Сер Дже́ймс Алекса́ндр Мі́ррліс (англ. sir James Alexander Mirrlees; *5 червня 1936, Нью-Стевард) — шотландський економіст. Лауреат Нобелівської премії з економіки 1996 року «за дослідження в області інформаційної асиметрії».

У 1957 Джеймс Міррліс закінчив університет в Единбурзі за спеціальністю математика. Потім зайнявся вивченням економічних проблем і у 1963 отримав ступінь доктора наук в Кембриджському університеті. Викладав в Оксфорді і Кембриджі.

Внесок Джеймса Міррілса в економічну науку пов'язаний з дослідженнями в області економіки суспільного сектора. Він провів серйозні дослідження оптимального оподаткування товарів. Але найзначнішими вважаються його розробки в області економіки інформації. Вирішуючи проблему оптимально прибуткового податку, Дж. Міррілс розробив методологію, що стала основою практично всіх досліджень, в області економіки інформатики. На його думку, перерозподіляючи корисності в суспільстві повинно проходити за допомогою податку на прибуток, при цьому податкова шкала повинна бути однакова для всіх громадян.

У 70-х рр. Дж. Міррілс публікує серію статей з аналізом проблеми морального ризику, застосовуючи цей аналіз до страхування і до проблеми мотивації індивідів і груп всередині фірм. В роботі по внутрішньофірмовій організації (1976) Дж. Міррілс проаналізував стимулюючу дію різних систем оплати праці, а також ієрархічну структуру управління. В результаті проведеного дослідження він прийшов до висновку, що винагорода на нижчих рівнях управління повинна мати форму фіксованого окладу, тоді як для вищої ланки менеджерів переважнішою є оплата, що залежить від прибутку фірми.

  1. In Memoriam: Sir James Mirrlees (1936-2018)
  2. Munzinger-Archiv — 1913.
  3. http://finance.wharton.upenn.edu/~allenf/download/Vita/VITA-Allen-Apr10.pdf
  4. https://www.ae-info.org/ae/User/Mirrlees_James