Джеймс Міррліс

Сер Джеймс Александр Міррліс
англ. James Alexander Mirrlees
Народився	5 червня 1936(1936-06-05) (84 роки) Нью-Стевард
Помер	29 серпня 2018(2018-08-29) (82 роки) Кембридж, Англія
Країна	Велика Британія
Діяльність	економіст
Alma mater	Единбурзький університет (1957), Триніті-коледж (Кембридж) (1963), Douglas Ewart High Schoold і Кембриджський університет
Галузь	Економіка
Заклад	Массачусетський технологічний інститут, Університет Каліфорнії (Берклі), Єльський університет, Університет Оксфорду, Кембриджський університет і Кембриджський університет
Звання	Професор економіки
Ступінь	Доктор наук
Науковий керівник	Річард Стоун
Відомі учні	Kenjiro Horid
Членство	Національна академія наук США, Британська академія, Американська академія мистецтв і наук, Королівське товариство Единбурга і Європейська академія
Нагороди	Нобелівська премія з економіки (1996)

Сер Дже́ймс Алекса́ндр Мі́ррліс (англ. sir James Alexander Mirrlees; *5 червня 1936, Нью-Стевард) — шотландський економіст. Лауреат Нобелівської премії з економіки 1996 року «за дослідження в області інформаційної асиметрії».

У 1957 Джеймс Міррліс закінчив університет в Единбурзі за спеціальністю математика. Потім зайнявся вивченням економічних проблем і у 1963 отримав ступінь доктора наук в Кембриджському університеті. Викладав в Оксфорді і Кембриджі.

Внесок Джеймса Міррілса в економічну науку пов'язаний з дослідженнями в області економіки суспільного сектора. Він провів серйозні дослідження оптимального оподаткування товарів. Але найзначнішими вважаються його розробки в області економіки інформації. Вирішуючи проблему оптимально прибуткового податку, Дж. Міррілс розробив методологію, що стала основою практично всіх досліджень, в області економіки інформатики. На його думку, перерозподіляючи корисності в суспільстві повинно проходити за допомогою податку на прибуток, при цьому податкова шкала повинна бути однакова для всіх громадян.

У 70-х рр. Дж. Міррілс публікує серію статей з аналізом проблеми морального ризику, застосовуючи цей аналіз до страхування і до проблеми мотивації індивідів і груп всередині фірм. В роботі по внутрішньофірмовій організації (1976) Дж. Міррілс проаналізував стимулюючу дію різних систем оплати праці, а також ієрархічну структуру управління. В результаті проведеного дослідження він прийшов до висновку, що винагорода на нижчих рівнях управління повинна мати форму фіксованого окладу, тоді як для вищої ланки менеджерів переважнішою є оплата, що залежить від прибутку фірми.