Трюґве Маґнус Гаавельмо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Трюґве Маґнус Гаавельмо
Trygve Magnus Haavelmo
Гаавельмо близько 1950 року
Гаавельмо близько 1950 року
Народився 13 грудня 1911(1911-12-13)
Скедсмо, Норвегія
Помер 28 липня 1999(1999-07-28) (87 років)
Осло, Норвегія
Місце проживання Норвегія, США
Громадянство Норвегія Норвегія
Національність Норвежець
Alma mater Університет Осло (1933)
Галузь наукових інтересів Економіка
Заклад Каліфорнійський університет, Гарвардський університет, Чиказький університет, Університет Осло
Член Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: Теоремою Гаавельмо
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з економіки (1989)

CMNS: Трюґве Маґнус Гаавельмо на Вікісховищі

Трюґве Маґнус Гаавельмо (Trygve Magnus Haavelmo; *13 грудня 1911 Скедсмо, Норвегія, † 28 липня 1999 Осло, Норвегія) — норвезький економіст.

Лауреат Нобелівської премії з економіки 1989 «за формулювання теорієймовірнісних основ Економетрії».

Його іменем названа Теорема Гаавельмо, з якої слідує, що збільшення державних витрат, профінансоване за рахунок підвищення податків, не призводить до мультиплікативного пришвидшення економічного зростання через обмеження приватного попиту, а збільшує ВВП лише на величину цього збільшення.

Біографія[ред.ред. код]

По закінченні школи у 1930 р., продовжив навчання в Університеті Осло, де студіював економіку. На формування Гаавельмо як економіста, і зокрема на на його спеціалізацію в галузі економічної статистики, значним чином вплинув Раґнар Фірш, який викладав у ті роки в університеті.

Після отримання в 1933 р. диплома бакалавра за спеціальністю «Політична економія», Гаавельмо, на запрошення Р. Фірша, який тодіж-таки став директором щойноствореного Інституту Економіки при Університеті Осло, протягом п'яти років працював асистент-дослідником у цьому інституті.

В 1939 р. як стипендіат Роокфелерівського фонду, Гаавельмо поїхав до США, але через ІІ Світову війну, що невдовзі почалася, його перебування у цій країні затягнулося на 7 років.

Протягом перших двох місяців Гаавельмо інтенсивно вивчав статистику в Каліфорнійському університеті під керівництвом всесвітньовідомого вченого Джона фон Неймана.

У квітні 1941 р. Гаавельмо захистив у Гарвардському університеті дисертацію на тему «Ймовірнісний підхід в економетриці» («The Probability Approach in Econometrics»), яка, хоче і не публікувалася до 1944 р., тим не менше одразу отримала високу оцінку тих, хто ознайомився з цією роботою. Дослідження, проведені Гаавельмо в дисертації, підготували ґрунт для проведення семінара з економетрики, який він організував разом з Джейкопом Маршаком у Нью-Йорці. Гаавельмо працював там у 19421944 рр. як статистик у норвезькій Торговельній місії.

У 1945 р. Гаавельмо стає торговим аташе посольства Норвегії у Вашингтоні. Протягом року (19461947) Гаавельмо працював у Комісії Коулза з економічних досліджень, ідеї його дисертації стали основою одного з центральних дослідницьких проектів. Сам Гаавельмо казав, що тоді йому пощастило працювати у науковому колективі разом з провідними економетриками, статистиками й математиками, в тому числі — з майбутніми Нобелівськими лауреатами Тьялінґом Кумпасом , Кеннетом Ерроу , Т. Саймоном , Лоуренсом Клейном.

У 1947 р. Гаавельмо повернувся на батьківщину. Протягом року він працював керівником відділу міністерства торгівлі, промисловості і фінансів, а в 1948 р. перейшов на викладацьку роботу в Університет Осло, де й залишався на посаді професора, аж до свого виходу на пенсію у 1979 р.

Нагороди і відзнаки[ред.ред. код]

Окрім Нобелівської премії Гаавельмо здобув також премії Фрітьофа Нансена за провідні дослідження (1970). С 1944 р. він був членом членом Економетричнго товариства (в 1954–1958, 1961–1963, 1966–1970 — член його ради, в 1957 — президент). З 1946 р. — член Інституту математичної статистики, з 1950 р. — член Норвезької академії наук, почесний член Американської економічної асоціації (з 1975 р.)

Основні наукові праці[ред.ред. код]

  • The Method of Supplementary Confluent Relations, Illustrated by a Study of Stock PriceV/Econometrica. 1938, July, Vol. 6. pp. 203-218;
  • A Dynamic Study of Pig Production in Denmark. Kopenhavn, 1939;
  • The inadequacy of Testing Dynamic Theory of Comparing Theoretical Solutions and Observed Cycies//Econcmetrica. 1940, October, Vol. 8. N 4. pp. 312-321;
  • On the Theory and Measurement of Economic Relations. Cambridge, 1941, May;
  • Statistical Implications of a System of Simultaneous Equations//Economet-rica. 1943a. Voi. 11. N 1, pp. 1-12;
  • «Statistical Testing of Business Cycles», 1943, RES.
  • Statistical Testing of Business Cycle Theories//Review of Economics and Statistics. 1943b. Vol. 25. N 1, pp. 13-18;
  • Tne Probability Approach in Econometrics//Econometrico Supplement. Vol. 12. 1944, July;
  • «The Probability Approach in Econometrics», 1944, Econometrica.
  • Statistical Analysis of the Demand for Food: Examples of Simultaneous Estimation of Structural Equations//Eccnometrica. 1947a. Vol. 15. N 2, pp. 79-110 (разом з МА.Гиршиком);
  • «Multiplier Effects of a Balanced Budget», 1945, Econometrica («Supplementary Notes», 1946).
  • «Family Expenditures and the Marginal Propensity to Consume», 1947, Econometrica.
  • «Methods of Measuring the Marginal Propensity to Consume», 1947, JASA.
  • «Family Expenditures and the Marginal Propensity to Consume», 1947, Econometrica.
  • «Quantitative Research in Agricultural Economics: The Interdependence Between Agriculture and the National Economy», 1947, J of Farm Econ.
  • «The Notion of Involuntary Economic Decisions»,1949, EJ.
  • «A Note on the Theory of Investment», 1950, RES.
  • «The Concepts of Modern Theories of Inflation», 1951, Eknomisk Tidssk.
  • A Study in the Theory of Economic Evolution. Amsterdam, 1954;
  • «The Role of the Econometrician in the Advancement of Economic Theory», 1958, Econometrica.
  • A Study in the Theory of Investment. Chicago, 1960;
  • «Business Cycles II: Mathematical Models», 1968, IESS.
  • Some Obesrvatons on Welfare and Economic Grov/th//lnduction, Growth and Trade. Essays in Honor of Sir Roy Harrod/Ed. by WA.EItis a. a. Oxford, 1970, pp. 65-75;
  • «What Can Static Equilibrium models Tell Us?», 1974, Econ Inquiry.
  • Variation on a Theme by Gossen, 1972 (Swedish).
  • On the Dynamics of Global Economic Inequality. [Oslo, 1980].
  • «Econometrics and the Welfare State», 1990, Les Prix Nobel de 1989.

Велика кількість робіт Гаавельмо опубліковані лише норвезькою мовою і майже невідомі за межами своєї країни.

Джерела[ред.ред. код]