Жан Руо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Жан Руо
Jean Rouaud
Народився 13 грудня 1952(1952-12-13) (71 рік)
Камбон
Громадянство Франція Франція
Діяльність письменник
Alma mater Université de Rouen-Normandie
Знання мов французька
Заклад Presse Océand і Юманіте
Жанр роман
Magnum opus «Поля слави» (1990)
Нагороди
Премії Гонкурівська премія (1993), Премія Андре Жіда (2004)

Жан Руо (фр. Jean Rouaud; нар. 13 грудня 1952, Камбон, департамент Атлантична Луара) — французький письменник.

З біографії[ред. | ред. код]

Народився 13 грудня 1952 року в містечку Камбон (Атлантична Луара). З 1962 по 19689 роки навчався в католицькому ліцеї Святого Людовика в Сен-Назері. Навчався на філологічному факультеті Нантського університету. Після навчання перепробував багато місць роботи, від бензоколонки до книгарні медичної літератури. З 1978 року працював журналістом у провінційному виданні «Пресс-Осеан» (Сен-Назер). Згодом Руо переїхав до Парижа, де працював спершу в книгарні, а потім у газетному кіоску. 1988 року Руо познайомився з Жеромом Лендоном, директором видавництва «Мінюї», яке невдовзі стало його основним видавництвом.

1993 року за перший роман «Поля слави» (1990) був удостоєний Гонкурівської премії. У 1990-і роки йому вдалося залишити роботу кіоскера й зайнятися виключно літературою. 2001 року Руо перейшов до видавництва Галлімар. 2004 року нагороджений Премією Андре Жіда за есе «Дезінкарнація» (La désincarnation).

Живе і працює в своєму рідному містечку Камбон. Відомий своїми сімейними романами, автобіографічного походження.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • 1990 Les Champs d'honneur, Éd. de Minuit, 1990.
  • 1993 Des Hommes illustres, Éd. de Minuit
  • 1996 Le Monde à peu près ' ', Éd. de Minuit, ISBN 2-7073-1563-X
  • 1997 Les Très Riches Heures, Éd. de Minuit — (театр)
  • 1998 Le Paléo-circus, éd. Flohic
  • 1998 Pour vos cadeaux, Éd. de Minuit
  • 1999 Sur la scène comme au ciel, Éd. de Minuit
  • 2001 La Désincarnation, éd. Gallimard
  • 2005 Les Champs d'honneur, éd. Casterman — (комікс)
  • 2007 Préhistoires, éd. Gallimard, 101 pages. Une préhistoire revisitée sur le thème sur la genèse de l'art pariétal.
  • 2009 Souvenirs de mon oncle, éd. Naïve, 43 pp. Revisite du film de Jacques Tati
  • 2009 La Femme promise, éd. Gallimard
  • 2011 Comment Gagner Sa Vie Honnêtement (la Vie Poétique, 1) , Éd. Gallimard
  • Les Corps infinis, Actes-Sud. Texte sur des peintures de Pierre-Marie Brisson., Éd. Gallimard

Література[ред. | ред. код]

  • Corinna Dehne:Der «Gedächtnisort» Roman. Zur Literarisierung von Familiengedächtnis und Zeitgeschichte im Werk Jean Rouauds.Erich Schmidt, Berlin 2002 ISBN 978-3-503-06148-8
  • Jan-Pieter Barbian:Jean Rouaud.in dsb. (Red.) :Vive la littérature! Französische Literatur in deutscher Übersetzung. Hg. & Verlag Stadtbibliothek Duisburg. ISBN 9783892796565 S. 32f.

Переклади українською мовою[ред. | ред. код]