Координати: 50°17′43″ пн. ш. 24°56′2″ сх. д. / 50.29528° пн. ш. 24.93389° сх. д. / 50.29528; 24.93389
Очікує на перевірку

Завидче

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Завидче
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Шептицький район
Тер. громада Лопатинська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46120070090027705
Основні дані
Засноване 1771
Населення 396
Площа 1,456 км²
Густота населення 271,98 осіб/км²
Поштовий індекс 80233[1]
Телефонний код +380 3255[2]
Географічні дані
Географічні координати 50°17′43″ пн. ш. 24°56′2″ сх. д. / 50.29528° пн. ш. 24.93389° сх. д. / 50.29528; 24.93389
Середня висота
над рівнем моря 		207 м
Водойми Лошівка
Місцева влада
Адреса ради 80233, Львівська обл., Шептицький р-н, с. Завидче
Карта
Завидче. Карта розташування: Україна
Завидче
Завидче
Завидче. Карта розташування: Львівська область
Завидче
Завидче
Мапа
Мапа

Зави́дче — село в Україні, у Лопатинській селищній громаді Шептицького району Львівської області. Населення становить 396 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Присілок Брандисівка заснований між 1787 і 1820 роками при співвласниках села Завидче Яні та Розалії Брандисах, належав до громади Завидче, яка належала до однойменної домінії, циркулу Броди (від 1789 року — Золочів), Королівства Галичини та Володимирії[3].

На 1 січня 1939 року село належало до Радехівського повіту Тернопільського воєводства, в селі мешкало 1100 осіб, з них 920 українців-греко-католиків, 110 українців-римокатоликів, 10 поляків, 60 євреїв[4].

18 березня 1949 року у присілку Бриндасівка загинув Шарко Антін Левкович (псевдо — «Гірка»; 1922, с. Трійця — 18 березня 1949, с. Завидче) — зв'язковий референтури СБ Лопатинського районного проводу ОУН, тіло забране до Лопатина, місце поховання не відоме. Відзначений Срібним хрест бойової заслуги 2 класу (23.10.1948) за героїчну поведінку під час бою біля с. Яструбичі Шептицького району[5][6].

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 7 серпня 2022.
  2. ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 7 серпня 2022.
  3. ↑ Йосифінська (1785—1788) і Францисканська (1819—1820) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. Покажчик населених пунктів / відп. ред. П. Захарчишина; склали: П. Пироженко, В. Сіверська. — Київ : Наукова думка, 1965. — С. 40, 345.
  4. ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 64.
  5. ↑ Літопис УПА. Нова серія. Том 12: Воєнна округа УПА «Буг». Документи і матеріали. 1943—1952. Книга 1 / Редакційна рада: Я. Дашкевич, В. Лозицький, С. Богунов, Р. Пиріг, П. Й. Потічний, П. Сохань, Ю. Шаповал, Ю. Котляр, О. Удод, Г. Боряк; упорядники: В. Мороз, О. Вовк; HAH України. Інститут української археографіі тa джерелознавства імені М. C. Грушевського; Видавництво «Літопис УПА» та ін. — Київ, Торонто : Літопис УПА, 2009. — С. 267, 324, 320, 329, 343, 359, 398. — ISBN 978-966-2105-09-4.
  6. ↑ Літопис УПА. Нова серія. Том 13: Воєнна округа УПА «Буг». Документи і матеріали. 1943—1952. Книга 2 / Редакційна рада: Я. Дашкевич, В. В'ятрович, В. Лозицький, Р. Пиріг, П. Й. Потічний, П. Сохань, Ю. Шаповал, Ю. Котляр, О. Удод, Г. Боряк; упорядники: В. Мороз, О. Вовк; HAH України. Інститут української археографіі тa джерелознавства імені М. C. Грушевського; Видавництво «Літопис УПА» та ін. — Київ, Торонто : Літопис УПА, 2009. — С. 965, 983. — ISBN 978-966-2105-13-1.


Посилання

[ред. | ред. код]
Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Завидче&oldid=43647600