Кіровоградолія ТЕЦ: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Fordman (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Fordman (обговорення | внесок) |
||
| Рядок 47: | Рядок 47: | ||
=== Інвестиції та екологія === |
=== Інвестиції та екологія === |
||
Вартість проекту — 240 млн. грн.<ref>[http://www.upec.ua/upload/medialibrary/ce4/Investgazeta_25.01.2012.pdf «Інвестгазета»: Відходи замість газу]</ref> Спалювання однієї тони лушпиння соняшника заощаджує 500 м³ природного газу, всього за місяць ТЕЦ використовує в якості палива в середньому 5 000 |
Вартість проекту — 240 млн. грн.<ref>[http://www.upec.ua/upload/medialibrary/ce4/Investgazeta_25.01.2012.pdf «Інвестгазета»: Відходи замість газу]</ref> Спалювання однієї тони лушпиння соняшника заощаджує 500 м³ природного газу, всього за місяць ТЕЦ використовує в якості палива в середньому 5 000 тонн біомаси. Скорочення викидів ПГ протягом чотирьох років [[Вуглекислий газ|СО2-]]еквівалент. — 227 720 тонн.<ref>[http://www.informkioto.org.ua/main/ua/catalog2/item/76.htm Імплементація Кіотського протоколу]</ref> |
||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist}} |
||
Версія за 22:18, 29 липня 2013
| Країна |
 Україна | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Україна, м. Кіровоград, вул Урожайна, 30 | |||
| Введення в експлуатацію | 2009 рік | |||
| Вид палива | Біомаса (лушпиння соняшника) | |||
| Котельні агрегати | 3 х Е-16-3,9-360-Д + 1 х ДЕ-25-1,4-250ГМО | |||
| Турбіни | Mv550G | |||
| Встановлена електрична потужність |
1,7 МВт | |||
| Встановлена теплова потужність |
26,7 МВт | |||
| Річне виробництво електроенергії, млн кВт·год |
13 | |||
| Річне виробництво тепла, тис ГКал |
234 | |||
| Керівник | Солнцев Микола Миколайович | |||
| Дані оновлено 29 липня 2013 року | ||||
| Сайт | kirovogradoliya.pat.ua | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
ТЕЦ Кіровоградолія — промислова теплоелектроцентраль виробника соняшникової олії ПАТ «Кіровоградолія». ТЕЦ покриває власні потреби підприємства у тепловій та електричній енергії. Надлишок виробленої електроенергії постачається у енергомережу України.
Початок спорудження станції відповідно до проекту розпочався у вересні 2006 р. Період спорудження продовжувався з вересня 2006 до грудня 2007 р.р. Датою запуску проекту відповідно до проекту мав бути грудень 2007 р. Однак, через організаційно-технічні та фінансові проблеми на підприємстві офіційний запуск проекту відклався до 27 квітня 2009 р. Лiцензiю на виробництво електричної енергiї й постачання її в загальнодержавну мережу підприємство отримало 15 вересня 2011 року. [1]
Теплоелектроцентраль
Виробничі потреби підприємства ВАТ «Кіроворгадолія» включають потреби у насиченій парі для пресування насіння та виробництва олії, а також потреби у електроенергії для забезпечення роботи заводського обладнання (пресів, сушок, конвеєрів, тощо). Для виробництва пари встановлено три котли виробництва ПАТ "АК Сатер" (Україна) на лушпинні. Четвертий котел має можливість працювати як на лушпинні, так і на природному газі для забезпечення на деякий час стабільної роботи паросилового господарства при тимчасовій відсутності лушпиння як палива. Витрата газу контролюється лічильником газу. Витрата (води) у котлах контролюється окремо для кожного котла встановленими на лініях витратомірами-діафрагмами. Пара, що виробляється котлами потрапляє у колектор пари високого тиску, звідки розподіляється на парову турбіну типу Mv550G (виробник «PBS-Energo», Чехія) та технологічні потреби підприємства. Пара на технологічні потреби редукується після колектору високого тиску до тиску 10 бар та температури 198°C і використовується на потреби екстракційного та підготовчого цехів підприємства.
 Зовнішні зображення
| |
|---|---|
|
Парова турбіна, генератор(чес.) |
Для контролю теплового потенціалу пари на лінії встановлюються манометр, термоперетворювач та витратомір (діафрагма). Вся інша пара з максимальними параметрами Р=39 бар та Т=290°C потрапляє на турбіну, що працює у конденсаційному режимі, забезпечуючи власні потреби підприємства у електричній енергії. Перед турбіною також встановлюються манометр, термоперетворювач та витратомір для визначення теплового потенціалу пари. Відпрацьована після турбіни пара, а також частина пари з колектору високого тиску (максимальний тиск 40 бар) потрапляє у колектор середнього тиску (10 бар). Частка вторинної пари у колекторі середнього тиску використовується на технологічні потреби, інша частка скидається у вигляді конденсату в оточуюче середовище. На обох лініях встановлені теплові лічильники, що визначають тепловий потенціал кожного потоку. Відпрацьована пара з випарника та виробництва повертається у цикл у вигляді конденсату, збираючись у конденсатозбірнику, вирбника «Bronsverk Heat Transfer» (Чехія). Підживлення циклу живильною водою відбувається завдяки конденсату з випарника, конденсатора, частини з виробництва та зі станції хімводоочищення, що подаються до системи насосами виробництва «Енергомаш» (Україна).
Електроенергія контролюється по двом потокам: загальновироблена та на власні потреби ТЕЦ. На обох лініях встановлено окремі електролічильники.
Інвестиції та екологія
Вартість проекту — 240 млн. грн.[2] Спалювання однієї тони лушпиння соняшника заощаджує 500 м³ природного газу, всього за місяць ТЕЦ використовує в якості палива в середньому 5 000 тонн біомаси. Скорочення викидів ПГ протягом чотирьох років СО2-еквівалент. — 227 720 тонн.[3]
Примітки
Джерела
- Інформація по проекту у останній версії проектно-технічної документації у розділі СВна веб-сайті РКЗК ООН (англ.)
- Утилізація соняшникового лушпиння для виробництва пари та електричної енергії на олійно-екстаркційному заводі ВАТ "Кіровоградолія"