Коваленко Віктор Васильович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Рядок 26: | Рядок 26: | ||
| примітки = |
| примітки = |
||
}} |
}} |
||
'''Ковале́нко Віктор Васи́льович''' (нар. [[24 серпня]] [[1971]] р., м. [[Кривий Ріг]], [[Дніпропетровська область]]) — український [[журналіст]], редактор, [[ведучий|телеведучий]], фахівець з [[маркетинг]]у, [[зв'язки з громадськістю|зв'язків з громадськістю]], [[перекладач]] з [[англійська мова|англійської]] мови. |
'''Ковале́нко Віктор Васи́льович''' (нар. [[24 серпня]] [[1971]] р., м. [[Кривий Ріг]], [[Дніпропетровська область]]) — український [[журналіст]], редактор, [[ведучий|телеведучий]], фахівець з [[маркетинг]]у, [[зв'язки з громадськістю|зв'язків з громадськістю]], [[перекладач]] з [[англійська мова|англійської]] мови. Учасник АТО і бойових дій. Член [[Національна спілка журналістів України|Національної спілки журналістів України]]. |
||
== Освіта == |
== Освіта == |
||
Рядок 32: | Рядок 32: | ||
1989–1994 — [[Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка|Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка]] |
1989–1994 — [[Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка|Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка]] |
||
Із вересня 2011 навчається маркетингу в [[Університет Каліфорнії (Берклі)|Університеті Каліфорнії — Берклі]], ([[США]]) |
Із вересня 2011 навчається маркетингу в [[Університет Каліфорнії (Берклі)|Університеті Каліфорнії — Берклі]], ([[США]]) |
||
== Журналістська діяльність == |
== Журналістська діяльність == |
||
Рядок 46: | Рядок 46: | ||
* 2004–2005 рр. — 1-й заст. головного редактора і керівник новин радіо «[[Радіо-ЕРА_FM|Ера ФМ]]». На цей час припали [[вибори Президента України 2004]] р. і [[Помаранчева революція]]. Новини «Ера ФМ» в ті часи були другим за важливістю джерелом достовірних і збалансованих новин після «[[5 канал]]у». Робив репортажі для російського радіо «[[Ехо Москви]]». |
* 2004–2005 рр. — 1-й заст. головного редактора і керівник новин радіо «[[Радіо-ЕРА_FM|Ера ФМ]]». На цей час припали [[вибори Президента України 2004]] р. і [[Помаранчева революція]]. Новини «Ера ФМ» в ті часи були другим за важливістю джерелом достовірних і збалансованих новин після «[[5 канал]]у». Робив репортажі для російського радіо «[[Ехо Москви]]». |
||
* 2007–2008 рр. — телеведучий і редактор [[Кривий Ріг|криворізької]] телерадіокомпанії «[[ТРК Рудана|Рудана]]». |
* 2007–2008 рр. — телеведучий і редактор [[Кривий Ріг|криворізької]] телерадіокомпанії «[[ТРК Рудана|Рудана]]». |
||
* 2011–2012 — волонтер-продюсер укр. версії американського телеканалу «[[EWTN]]» |
* 2011–2012 рр. — волонтер-продюсер укр. версії американського телеканалу «[[EWTN]]». |
||
* 2015–2016 рр. — редактор програми «Репортажі і розслідування» на телеканалі [[Еспресо TV|«Еспресо»]]. |
|||
Друкувався |
Друкувався і робив журналістські матеріали для таких ЗМІ, як [[Український тиждень|«Український тиждень»]], [[Громадське радіо|«Громадське радіо»]], «[[UkieDrive]]» (м. [[Чикаго]]), «[[Ехо Москви]]», «[[Дзеркало тижня. Україна|Дзеркало тижня]]», «[[Голос_України_(газета)|Голос України]]», «[[Урядовий кур'єр]]», «[[Україна молода]]», «[[День (газета)|День]]», «[[Робітнича газета]]», «[[Киевский_телеграф_(газета)|Киевский телеграф]]», «Газета 24», «[[Телекритика]]», «[[Історична правда]]», «[[Телерадіокур'єр]]», «Маркетинг Медиа Ревью», «[[Ранок_(журнал)|Ранок]]», «[[Вестник Кривбасса]]», «[[Червоний гірник]]». |
||
== Діяльність у сфері зв'язків з громадськістю == |
== Діяльність у сфері зв'язків з громадськістю == |
||
Рядок 59: | Рядок 60: | ||
* 2009–2010 — в якості співробітника одного з укр. PR агентств продовжив займатися комунікаціями для міжнародних організацій, зокрема, для глобальної авіакомпанії, Посольства [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] в Україні, українського офісу Програми розвитку [[ООН]] тощо. |
* 2009–2010 — в якості співробітника одного з укр. PR агентств продовжив займатися комунікаціями для міжнародних організацій, зокрема, для глобальної авіакомпанії, Посольства [[Європейський Союз|Європейського Союзу]] в Україні, українського офісу Програми розвитку [[ООН]] тощо. |
||
* 2014-2015 — як мобілізований офіцер 40-го омпб ЗСУ з цивільно-військових відносин (прес-офіцер) написав серію статей «Дебальцевський щоденник»<ref>{{Cite web|url=http://tyzhden.ua/Warsubject/150399|title=Дебальцевський щоденник|last=Коваленко|first=Віктор|date=|website=http://tyzhden.ua|publisher=Український тиждень|language=українська|accessdate=}}</ref> (перекладено англійською<ref>{{Cite web|url=https://viktorkovalenko.wordpress.com/category/battle-of-debaltseve/|title=Debaltseve Battle Diary|last=Kovalenko|first=Viktor|date=|website=https://viktorkovalenko.wordpress.com|publisher=|language=English|accessdate=}}</ref>) про оборону дебальцевського плацдарму в січні-лютому 2015 р., давав численні інтерв'ю укр. і зарубіжним ЗМІ про оборону Дебальцевого. |
|||
* Починаючи з 2014 — офіцер 40-го батальйону Збройних Сил України з цивільно-військових відносин. |
|||
== Викладацька діяльність == |
== Викладацька діяльність == |
||
Рядок 81: | Рядок 82: | ||
* 2001 — у складі колективу «Репортера» перемога на конкурсі засобів масової інформації «Золоте перо»[http://www.zolotepero.ua/] |
* 2001 — у складі колективу «Репортера» перемога на конкурсі засобів масової інформації «Золоте перо»[http://www.zolotepero.ua/] |
||
* 2004 — у складі колективу радіо «Ера ФМ» перемога у номінації «Інформаційний прорив року» на загальнонаціональному конкурсі «Людина року — 2004»[http://www.ludinaroku.com.ua/][http://www.leosvit.com/srv/radio/reklama-na-radio-Era-fm.htm] |
* 2004 — у складі колективу радіо «Ера ФМ» перемога у номінації «Інформаційний прорив року» на загальнонаціональному конкурсі «Людина року — 2004»[http://www.ludinaroku.com.ua/][http://www.leosvit.com/srv/radio/reklama-na-radio-Era-fm.htm] |
||
* 2008 — почесна грамота [[Державна податкова служба України|Державної податкової служби України]] |
|||
* 2012 — диплом-подяка від телеканалу [[EWTN]] та [[Римсько-Католицька_Церква|Римсько-Католицької Церкви]] за внесок в розвиток католицького телебачення в Україні. |
* 2012 — диплом-подяка від телеканалу [[EWTN]] та [[Римсько-Католицька_Церква|Римсько-Католицької Церкви]] за внесок в розвиток католицького телебачення в Україні. |
||
* 2015 — відзнака Генштабу ЗСУ «Учасник АТО». |
|||
* 2014 — подяка від 40-го батальйону Збройних Сил України. |
|||
* 2015 — медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до Батьківщини». |
|||
* 2015 — медаль 40-го омпб ЗСУ «Мужність. Честь. Закон». |
|||
== Родина == |
== Родина == |
||
Рядок 90: | Рядок 92: | ||
== Публікації, відео, аудіо == |
== Публікації, відео, аудіо == |
||
* Інтерв'ю програмі «Ранкова Ірландія»<ref>{{Cite web|url=http://www.rte.ie/radio1/morning-ireland/highlights/2015/0219/681336-ukraine-soldiers-abandoned-by-kiev/|title=Програма Morning Ireland|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref> на радіо RTE 1 (19.02.2015) |
|||
⚫ | |||
* Інтерв'ю газеті «Вашингтон пост»<ref>{{Cite web|url=https://www.washingtonpost.com/world/ukrainian-troops-begin-leaving-embattled-transport-hub/2015/02/18/802cfc36-b746-11e4-9423-f3d0a1ec335c_story.html|title=Rout has Ukraine pleading for peacekeepers|last=Demirjian|first=Karoun|date=February 18, 2015|website=https://www.washingtonpost.com|publisher=Washington Post|language=English|accessdate=February 18, 2015}}</ref> про вихід укр. військ з Дебальцевого (18.02.2015) |
|||
⚫ | |||
* Інтерв'ю газеті «Файненшл таймс»<ref>{{Cite web|url=http://www.ft.com/cms/s/0/470b14da-b785-11e4-981d-00144feab7de.html#axzz3ovYEzVBN|title=Fierce Battle for Debaltseve Ends in Ukraine Withdrawal|last=Olearchyk|first=Roman|date=February 18, 2015|website=ft.com|publisher=Financial Times|language=English|accessdate=February 18, 2015}}</ref> про вихід укр. військ з Дебальцевого (17.02.2015) |
|||
⚫ | |||
⚫ | |||
* [http://viktorkovalenko.blogspot.com/2010/12/my-interview-for-radio-pcj-media-about.html Інтерв'ю] про свободу слова в Україні для міжнародного радіо «PCJ Media»[http://www.pcjmedia.com/] англійською мовою (25.12.2010). [http://www.radio4all.net/files/kperron@gmail.com/3101-1-Media_Network_Plus_PRG_003.mp3 Аудіофайл]<br/> |
* [http://viktorkovalenko.blogspot.com/2010/12/my-interview-for-radio-pcj-media-about.html Інтерв'ю] про свободу слова в Україні для міжнародного радіо «PCJ Media»[http://www.pcjmedia.com/] англійською мовою (25.12.2010). [http://www.radio4all.net/files/kperron@gmail.com/3101-1-Media_Network_Plus_PRG_003.mp3 Аудіофайл]<br/> |
||
* [http://uk.mystic-news.com/religion-news/36-religion-articles-ukr-6.html Запис у блозі] Без сповіді нема причастя (2009)<br/> |
* [http://uk.mystic-news.com/religion-news/36-religion-articles-ukr-6.html Запис у блозі] Без сповіді нема причастя (2009)<br/> |
||
Рядок 110: | Рядок 115: | ||
== Твори, книги == |
== Твори, книги == |
||
2000 — автор книги «Кухня теленовин по-українськи» (опублікована на сторінках журналу «Телерадіокур'єр» у 2000 р.) |
2000 — автор книги «Кухня теленовин по-українськи» (опублікована на сторінках журналу «Телерадіокур'єр» у 2000 р.) |
||
2001 — автор книги «Словник термінів та жаргону телевізійного ньюзруму» |
|||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
Блог на WordPress (англійською) [http://viktorkovalenko.wordpress.com]<br/> |
Блог на WordPress (англійською) [http://viktorkovalenko.wordpress.com]<br/> |
||
Блог на «Кореспонденті» (2013-2014 рр.) [http://my.korrespondent.net/user/216540/]<br/> |
|||
Блог на «Українській правді» [http://blogs.pravda.com.ua/authors/kovalenko/view_info/] (2008–2009 рр.)<br/> |
Блог на «Українській правді» [http://blogs.pravda.com.ua/authors/kovalenko/view_info/] (2008–2009 рр.)<br/> |
||
Інтернет-видання «Новий український огляд» [http://ukrnews.tvheaven.com/] (1998–2006 рр.) |
Інтернет-видання «Новий український огляд» [http://ukrnews.tvheaven.com/] (1998–2006 рр.) |
Версія за 20:38, 29 травня 2016
Коваленко Віктор Васильович | |
---|---|
Ім'я при народженні | Віктор Васи́льович Ковале́нко |
Народився |
24 серпня 1971 (52 роки) Кривий Ріг |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | журналіст, редактор, телеведучий |
Alma mater |
КНУ ім. Т.Шевченка, Університет Каліфорнії (Берклі) |
Посада | головний редактор |
Батько | Коваленко Василь Петрович |
Ковале́нко Віктор Васи́льович (нар. 24 серпня 1971 р., м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область) — український журналіст, редактор, телеведучий, фахівець з маркетингу, зв'язків з громадськістю, перекладач з англійської мови. Учасник АТО і бойових дій. Член Національної спілки журналістів України.
Освіта
1989–1994 — Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Із вересня 2011 навчається маркетингу в Університеті Каліфорнії — Берклі, (США)
Журналістська діяльність
- Роботу в журналістиці почав у 1994 р. як політоглядач інформагентства «Укрінформ». Працював у Верховній Раді, висвітлював діяльність Президента, уряду, РНБО, самміти глав держав СНД тощо.
- В тележурналістику прийшов у 1995 р., як економічний кореспондент програми «Післямова» Олександра Ткаченка, де теж робив репортажі про уряд, Нацбанк, промисловість, макроекономіку, ринок газу, надзвичайні ситуації тощо.
- 1997–2000 рр. — разом з командою «Післямови» запрошений на телеканал «1+1» до «Телевізійної служби новин» (ТСН), де працював спецкором і випусковим редактором. Зняв програму «Росія над проваллям» про дефолт 1998 р., висвітлював вибори Президента у 1999 р. Робив репортажі зі США, Великобританії (в тому числі самміт глав держав «Великої сімки» у 1998 р.), Росії, Греції, Боснії та Герцеговини, Молдови, Придністров'я, Чечні тощо. В цей період пройшов стажування в Лондоні на Британській телерадіомовній корпорації (Бі-Бі-Сі). Крім цього у 1998 р. відкрив одне з найперших в Україні інтернет-видань «Новий український огляд» (НУО) [1] (на 2 роки раніше відкриття Георгієм Гонгадзе «Української правди»). «Новий український огляд» видавався впродовж 8-ми років. Робив репортажі для російської телекомпанії «НТВ».
- 2000–2004 рр. — ведучий новин «Репортер» на «Новому каналі». В цей період був позаштатним автором інтернет-видання «Телекритика» та тижневика «Киевский телеграф» — написав для них десятки матеріалів про міжнародну журналістику.
- 2004–2005 рр. — 1-й заст. головного редактора і керівник новин радіо «Ера ФМ». На цей час припали вибори Президента України 2004 р. і Помаранчева революція. Новини «Ера ФМ» в ті часи були другим за важливістю джерелом достовірних і збалансованих новин після «5 каналу». Робив репортажі для російського радіо «Ехо Москви».
- 2007–2008 рр. — телеведучий і редактор криворізької телерадіокомпанії «Рудана».
- 2011–2012 рр. — волонтер-продюсер укр. версії американського телеканалу «EWTN».
- 2015–2016 рр. — редактор програми «Репортажі і розслідування» на телеканалі «Еспресо».
Друкувався і робив журналістські матеріали для таких ЗМІ, як «Український тиждень», «Громадське радіо», «UkieDrive» (м. Чикаго), «Ехо Москви», «Дзеркало тижня», «Голос України», «Урядовий кур'єр», «Україна молода», «День», «Робітнича газета», «Киевский телеграф», «Газета 24», «Телекритика», «Історична правда», «Телерадіокур'єр», «Маркетинг Медиа Ревью», «Ранок», «Вестник Кривбасса», «Червоний гірник».
Діяльність у сфері зв'язків з громадськістю
- 2006 — виграв кадровий конкурс до Адміністрації Президента України на посаду старшого консультанта пресс-служби Президента України Віктора Ющенка.
- 2008–2009 — керівник PR проектів укр. представництва міжнародної консалтингової компанії «The PBN Company». Займався комунікаціями для провідних міжнародних і українських компаній: телекомунікації, IT, пивоварна і кондитерська промисловості, банки, індустрія споживчих товарів (FMCG) тощо. Робив маркетингові дослідження ринків, в тому числі медіа-ринку України. В цей час був також помічником-консультантом народного депутата України (на громадських засадах).
- 2009–2010 — в якості співробітника одного з укр. PR агентств продовжив займатися комунікаціями для міжнародних організацій, зокрема, для глобальної авіакомпанії, Посольства Європейського Союзу в Україні, українського офісу Програми розвитку ООН тощо.
- 2014-2015 — як мобілізований офіцер 40-го омпб ЗСУ з цивільно-військових відносин (прес-офіцер) написав серію статей «Дебальцевський щоденник»[1] (перекладено англійською[2]) про оборону дебальцевського плацдарму в січні-лютому 2015 р., давав численні інтерв'ю укр. і зарубіжним ЗМІ про оборону Дебальцевого.
Викладацька діяльність
2003–2005 — викладач (за сумісництвом) Кафедри міжнародної журналістики Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка: курси «Журналістська майстерність» і «Журналістський фах».
Перекладацька діяльність
У 2011–2012 рр. переклав українською і озвучив для телеканалу EWTN такі програми, як «Католицьке соціальне вчення», «Папа Римський Бенедикт XVI: історія життя», «Св. Петро: ікона посту» архієпископа Нью-Йорка Тімоті Долана, «Роздуми отця Лео Кліффорда», «Ось він, чоловік!», «Великий піст», та інші.
У 2011–2012 р. переклав українською вибрані промови політичних лідерів: Вацлав Гавел[2], Білл Клінтон[3], Барак Обама[4], Мішель Обама[5], Мітт Ромні[6], Кондоліза Райс[7] та лідерів бізнесу: Білл Гейтс[8], Марісса Маєр[9], Шеріл Сандберг тощо.
В 2012 р. переклав українською низку програм американського ділового телеканалу Bloomberg для банківського телеканалу БТБ, зокрема "Наставник" та "Інноватори".
Відзнаки
- 1996 — у складі колективу «Післямови» перемога у номінації «Телевізійна програма року» на загальнонаціональному конкурсі «Людина року — 1996»[10]
- 1997 — у складі колективу ТСН перемога у номінації «Телевізійна програма року» на загальнонаціональному конкурсі «Людина року — 1997»[11]
- 2000 — у складі колективу «Репортера» перемога в номінації «Найкраща інформаційна програма»: Національна телевізійна премія «Телетріумф»[12]
- 2000 — лауреат професійного рейтингу «Лідери телерадіоринку України» журналу «Телерадіокур‘єр»[13] в спеціальній номінації "За книгу «Кухня теленовин по-українськи».
- 2001 — у складі колективу «Репортера» перемога на конкурсі засобів масової інформації «Золоте перо»[14]
- 2004 — у складі колективу радіо «Ера ФМ» перемога у номінації «Інформаційний прорив року» на загальнонаціональному конкурсі «Людина року — 2004»[15][16]
- 2012 — диплом-подяка від телеканалу EWTN та Римсько-Католицької Церкви за внесок в розвиток католицького телебачення в Україні.
- 2015 — відзнака Генштабу ЗСУ «Учасник АТО».
- 2015 — медаль УПЦ КП «За жертовність і любов до Батьківщини».
- 2015 — медаль 40-го омпб ЗСУ «Мужність. Честь. Закон».
Родина
Народився і виріс в родині українського журналіста: батько Коваленко Василь Петрович — працював у криворізькій міській газеті «Червоний гірник».
Публікації, відео, аудіо
- Інтерв'ю програмі «Ранкова Ірландія»[3] на радіо RTE 1 (19.02.2015)
- Інтерв'ю газеті «Вашингтон пост»[4] про вихід укр. військ з Дебальцевого (18.02.2015)
- Інтерв'ю газеті «Файненшл таймс»[5] про вихід укр. військ з Дебальцевого (17.02.2015)
- Інтерв'ю Мирославі Гонгадзе в телестудії «Час-Тайм» укр. служби «Голосу Америки», Відео (14.06.2012).
- Огляди подій для радіо «UkieDrive», Чикаго: (29.01.2012), (5.02.2012), (12.02.2012).
- Інтерв'ю про свободу слова в Україні для міжнародного радіо «PCJ Media»[17] англійською мовою (25.12.2010). Аудіофайл
- Запис у блозі Без сповіді нема причастя (2009)
- Архів публікацій про міжнародну журналістику 2004–2005 рр.
- Інтерв'ю газеті «2000» «Темники» повертаються? (26.08.2005)
- Стаття про цькування журналістами сина Президента (сайт «Новий український огляд», 27.07.2005)
- Коментар про підбір тем в ЗМІ (Сайт «Телекритика», 8.04.2005)
- Коментар про інформполітику в ЗМІ (Сайт «Телекритика», 27.10.2004)
- Коментар "Вибухівку шукали і на радіо «Ера ФМ» (Зі стрічок інформагентств, 22.10.2004)
- Інтерв'ю з Данилом Яневським: «Якщо не знаєш, куди йти — йди за своєю совістю» (сайт «Новий український огляд», 24.09.2004)
- Стаття «Конструктори минулого» (сайт «Новий український огляд», 12.09.2004)
- Інтерв'ю для газети «Киевский телеграф»: Бі-Бі-Сі — єдиний суспільний мовник в Україні (2004)
- Коментар для газети «День»: Великий спрощувач? (21.11.2003)
- Коментар для сайту «Телекритика» про телемарафони на виборах 2003 (29.03.2003)
- Стаття для газети «День» про візит прем'єра Віктора Ющенка до США «Американський дебют майбутнього публічного політика» (13.05.2000)
- Архів публікацій на сайті «Новий український огляд» про українську політику 1998–2000 рр.
Твори, книги
2000 — автор книги «Кухня теленовин по-українськи» (опублікована на сторінках журналу «Телерадіокур'єр» у 2000 р.)
Посилання
Блог на WordPress (англійською) [18]
Блог на «Українській правді» [19] (2008–2009 рр.)
Інтернет-видання «Новий український огляд» [20] (1998–2006 рр.)
- ↑ Коваленко, Віктор. Дебальцевський щоденник. http://tyzhden.ua (українська) . Український тиждень.
- ↑ Kovalenko, Viktor. Debaltseve Battle Diary. https://viktorkovalenko.wordpress.com (English) .
- ↑ Програма Morning Ireland.
- ↑ Demirjian, Karoun (18 лютого 2015). Rout has Ukraine pleading for peacekeepers. https://www.washingtonpost.com (English) . Washington Post. Процитовано 18 лютого 2015.
- ↑ Olearchyk, Roman (18 лютого 2015). Fierce Battle for Debaltseve Ends in Ukraine Withdrawal. ft.com (English) . Financial Times. Процитовано 18 лютого 2015.