Явнут

Явнут
Явнут
Великий князь Литовський
1341 — 1345
Попередник:	Гедимін
Наступник:	Ольгерд
Князь іжеславський
1347 — після 1366
Наступник:	Михайло Явнутович
Народження:	1300
Смерть:	після 1366
Країна:	Велике князівство Литовське
Рід:	Гедиміновичі
Батько:	Гедимін
Мати:	Євна
Діти:	Семен, Михайло
Медіафайли у Вікісховищі

Явнут (лит. Jaunutis; бл.1300 — після 1366) — великий князь Литовський (1341—1345), князь іжеславський (1347—після 1366). Представник династії Гедиміновичів. Наймолодший син литовського князя Гедиміна від першої дружини. Мав від нього в уділ Вільно з містами Ошмяною, Вількомиром та Браславом. За батьківським заповітом отримав великокнязівський престол. Скинений за змовою молодших зведених братів — Ольгерда і Кейстута. Втік у Псков, потім перебував у Новгороді та Москві, де прийняв хрещення під іменем Івана (1346). Не бажаючи служити ворогам Литви, погодився на Іжеславське князівство. В угоді з польським королем Казиміром III виступає як старший попереду Кейстута (1352), але помітної політичної ролі не відігравав. Також — Євнут, Євнутій.

Імена

• Явнутіс (лит. Jaunutis, «наймолодший») — литовське язичницьке ім'я.
• Явнут (бісл. Яўнут, пол. Jawnuta) — староукраїнський варіант литовського імені.
• Євнутій (ст.-укр. Єоунутий) — руський варіант імені. Згадується у договірній грамоті литовських князів Явнута, Кейстута і Любарта Гедиміновичів, Юрія Наримунтовича і Юрія Коріятовича з польським королем Казимиром і з мазовецькими князями Земовитом і братом його Казимиром, синами Тройдена.
• Євнут — скорочений варіант.
• Іван — хрещене ім'я.

Біографія

Деякі історики бачать у вокняжінні Євнута доказ литовського звичаю передачі батьківського столу молодшому синові і вважають Євнута великим князем. Однак відсутність в історичних джерелах прямих вказівок на великокнязівський гідність Євнута дозволяє також припустити, що перший час після смерті Гедиміна Литовська держава розпалася на самостійні уділи. Великого князя зовсім не було; одним з князівств володів і Євнут, не користуючись ніякими правами над своїми братами і дядьком.

Литві доводилося тоді вести запеклу боротьбу з Лівонським орденом, яка вимагала напруження всіх сил, а Євнут не володів ні достатньої особистою хоробрістю, ні настільки сильним авторитетом над братами, щоб мати можливість з'єднати під своїм проводом всі сили Литви.

Тому брати вирішили проголосити великим князем Ольгерда і передати тому Вільну.

Взимку 1345 року Кейстут захопив Вільно зненацька; Євнут не чекав нападу і вдався до втечі, але був схоплений і посаджений під варту. За договором, укладеним між Кейстутом і Ольгердом, Євнут був посаджений князем у місті Заславль. Однак Євнут втік з Литви і сховався спершу в Смоленську, потім в Москві. Тут він прийняв православ'я і отримав ім'я Іоанна. Ніякої серйозної допомоги великий князь Симеон Гордий, однак, йому не надав, і він вже через два роки повернувся на батьківщину, в даний йому братами уділ, де і жив до самої смерті.

Євнут був протопластом відомої княжої династії Заславських, які княжили спочатку в Заславлі, а з кінця XV ст., також і у Мстиславському князівстві.

Сім'я

• Михайло Євнутович (? — 1399) — князь Заславський.

Бібліографія

Джерела

• Акты Западной России...  СПб., 1846. T. 1..

Монографії

• Stadnicki K. Synowie Gedymina: Monwid. Narymunt. Jawnuta. Korijat. — Lwów, 1849. — 112 + LVIII s.
• Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.

Словники

• Шабульдо Ф. М., Вортман Д. Я. Ольгерд // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 590. — ISBN 978-966-00-1061-1.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Явнут

• Dynastia Litewska (пол.)