Хрістофер Баварський

Хрістофер Баварський дан. Christoffer af Bayern норв. Kristoffer av Bayern швед. Kristofer av Bayern
Хрістофер Баварський
Файл:Royal Arms of Norway, Denmark & Sweden (1442—1448).svg
33-й Король Данії
9 квітня 1439 — 5 січня 1448
(під іменем Хрістофер III)
Коронація:	1 січня 1442
Попередник:	Ерік Померанський
Спадкоємець:	Кристіан I
45-й Король Норвегії
1442 — 5 січня 1448 року
(під іменем Хрістофер I)
Коронація:	2 липня 1442
Попередник:	Ерік III
Спадкоємець:	Карл I
70-й Король Швеції
1440 — 5 січня 1448 року
(під іменем Хрістофер I)
Коронація:	1441
Попередник:	Карл VIII Кнутсон
Спадкоємець:	Карл VIII Кнутсон
Ім'я при народженні:	нім. Christoph von Pfalz-Neumarkt
Народження:	26 лютого 1416(1416-02-26) Ноймаркт
Смерть:	5 січня 1448(1448-01-05) (31 рік) Гельсінборг
Поховання:	Собор Роскілле
Країна:	Священна Римська імперія і Королівство Данія
Релігія:	християнство
Рід:	Віттельсбахи
Батько:	Йоганн Пфальц-Ноймарктський
Мати:	Катерина Вратиславівна
Шлюб:	Доротея Бранденбурзька
Медіафайли у Вікісховищі

Хрі́стофер (дан. Christoffer af Bayern, норв. Kristoffer av Bayern, швед. Kristofer av Bayern, 26 лютого 1416 — 5 січня 1448, Гельсінгборг) — король Данії від 1440 до 1448 року (як Хрістофер III), Норвегії з 1442 до 1448 року (як Хрістофер I), Швеції з 1440 до 1448 року (як Хрістофер I). Походив з родини Віттельсбахів.

Життєпис

Народився в Ноймаркті в родині Іогана Вітельсбаха, пфальцграфа Ноймарктського, і Катерини Грифін. Онук короля Рупрехт Пфальцського. Завдяки своїй матері, що була сестрою короля Кальмарської унії Еріка, Хрістофер мав родини зв'язки у Скандинавії й можливість стати спадкоємцем престолу в Данії, Норвегії та Швеції.

Такий шанс з'явився після початку повстання проти короля Еріка — спочатку у Швеції, а потім у Данії та Норвегії. 1439 року Ерік Померанський зрікся влади в Данії та Швеції. Незабаром відбулися збори данських станів, де було вирішено запросити на трон Хрістофера Баварського. Проте перед тим як стати королем, той вимушений був підписати Виборну декларацію, що зменшувала владу короля й розширювала повноваження державної ради й аристократії. 4 квітня 1440 року відбулася коронація в Копенгагені.

Водночас у Швеції оголошено про визнання королем Швеції Хрістофера Баварського. Однак йому знадобився деякий час, щоб офіційно затвердитися як королю. 13 вересня 1441 року відбулася коронація Хрістофера як шведського короля.

Він продовжував політику відновлення Кальмарської унія, яку зруйнував Ерік Померанський. Для цього Хрістофер намагався стати також королем Норвегії. 1442 року це йому також удалося: Хрістофер Баварський став королем усіх трьох країн.

Водночас він стикнувся зі значними проблемами всередині Данії. На острові Фюн і в Ютландії спалахнули повстання селян проти засилля шляхти й аристократії. 1441 року відбулися запеклі бої між армією селян і військами шляхти. На першому етапі успіх був за селянами. Зважаючи на небезпеку для авторитету королівської влади, король Хрістофер спрямував на придушення цього повстання королівську армію, яка розбила сили ютландських селян. Після цього були ліквідовані селянські вільності й відбулося закріпачення селян.

2 ливня 1442 р. в Осло відбулася коронація Хрістофера як короля Норвегії.

1 січня 1443 р. в Кафедральному соборі в Рібе Хрістофера короновано як короля Данії, Швеції та Норвегії.

За правління Хрістофера набуло сили онімечення шведських портових міст, що викликало збурення всередині країни. Разом з тим Хрістофер намагався продовжувати політику Маргарити I стосовно перетворення Данії, Норвегії та Швеції на єдину державу. Це не могло не викликати спротиву, особливо у шведських аристократів. У той самий час Хрістофер Баварський намагався знайти баланс владних стосунків та повноважень між королем і станами всіх трьох країн.

Ще однією проблемою, розв'язання якої потребувало негайних дій, було піратство на Балтиці під орудою колишнього короля Еріка Померанського, що отаборився на острові Готланд.

У розпал усіх цих подій Хрістофер Баварський раптово помер 5 січня 1448 року в Гельсінгборзі (Швеція).

Родина

Дружина — Доротея (1430—1495), дочка Йоганна Гогенцоллерна, маркграфа Бранденбург-Кульмбаського. Дітей подружжя не мало.

Джерела

• Politikens bog om Danske Monarker by Benito Scocozza, Copenhagen 1998 (дан.)