Фіно-угорські народи: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Muromian-map.png|thumb|300px|right|Мапа приблизного розселення угро-фінських племен в [[9 століття|9 ст.]]]]


'' 'Угро-фінські народи''' ('' 'фіно-угри''') - група [[народ]] ів, які говорять на [[Угро-фінські мови | фіно-угорських мовах]], що живуть в [[Західна Сибір | Західном Сибіру]], [[Центральна Європа | Центральної]], [[Північна Європа | Північної]] та [[Східна Європа | Східній Європі]].
'''Фі́но-у́гри '''або''' угро-фіни''' — група народів, що мають споріднені мовні риси і утворилися з племен північно-східної Європи, що з часів [[неоліт]]у заселяли Західний [[Сибір]], [[Зауралля]], північне і середнє [[Приуралля]], територію на північ від верхньої [[Волга|Волги]], Волгоокське межиріччя та середнє [[Поволжя]] до півночі сучасної [[Саратовська область|Саратовської області]] в [[Росія|Росії]].


== Класифікація і чисельність ==
{{НТЗ}}
[[Файл:Muromian-map.png|thumb|300px|right|Мапа приблизного розселення угро-фінських племен в [[9 століття|9 ст.]]]]
== Назва ==

У руських [[літопис]]ах знані під об'єднуючими назвами ''[[чудь]]'' та [[самоїди]]<ref name="угр2">[http://www.ukrnationalism.org.ua/publications/?n=1055 Два народи-антиподи]</ref><ref>[http://www.ukrslovo.com.ua/work/archive/2010/26/09.html РОСІЯНИ ЧИ МОСКОВИТИ?]</ref>.

== Розселення угро-фінських етносів на території Росії ==

На території Росії проживає 2,687 млн людей, які належать до угро-фінських етносів. У Росії угро-фінські народи проживають в Карелії, Комі, Марій Ел, Мордовії, Удмуртії. Згідно з літописними згадками та мовним аналізом [[топонім]]ів, чудь об'єднувала в собі кілька племен: ''[[Мордва]]'', ''[[Мурома]]'', ''[[Меря]]'', ''[[Веспси]]'' (''[[Весь]]'', ''[[Вепси]]''), та ін.


Фінно-угорські народи розділені на дві групи: фінську і угорську.
Угро-фіни були автохтонним населенням межиріччя [[Ока|Оки]] й [[Волга|Волги]], їх племена [[ести]], [[весь]], [[меря]], [[мордва]], [[Марійці|черемис]] входили до готського королівства [[Германаріх]]а в ІV ст. [[Літописець Нестор]] в [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літопису]] вказує<ref name="нестор" /> близько двадцяти племен уральської групи (угрофінів): чудь, ліви, води, ямь (Ӕмь), весь (таже Сѣверо ѿ них на Бѣлѣ ѡзерѣ сѣдѧть Вѣсь), карели, югри, печери, самоїди, пермяки (Пѣрмь), черемис, литва, зимѣгола, корсь, нерома, мордва, меря (а на Ростовѣ ѡзерѣ Мерѧ а на Клещинѣ и ѡзерѣ сѣдѧть мѣрѧ же), мурома (а по Ѡцѣ рѣцѣ кде втечеть въ Волгу ӕзыкъ свои Мурома) і мещери. Руськи люди всі місцеві племена назвали чуддю від корінного [[чудь]], і супроводжували цю назву певною іронією, пояснюючи її через руське ''чудити, чудак, чудно''. Нині деякі з цих народів частково асимільовані росіянами або зникли, залишивши широкий спектр своїх етнічних геоґрафічних назв<ref name="угр" />.


Загальну чисельність фінно-угорських народів оцінюють в 25 мільйонів чоловік. З них угорців близько 14 мільйонів, фінів 5000000, естонців близько 1 мільйона, мордви 843 000, удмуртів 637000, марійців 604 000. Кожен з решти народів має чисельність менше півмільйона людей.


За новітніми даними, прибалтійська група мігрувала з [[Південний Сибір | Південного Сибіру]] в [[Східна Європа | Європу]] близько 10 тисяч років тому і склала ядро [[Прибалтика | прибалтійських]] [[прибалтійсько-фінські мови | фінів]]. [[Волга | Волзькі]] та [[Кама | камськi]] [[фінська група мов | фіни]] прибули в Східну Європу лише 4000 років тому. Питання про саамську підгрупу залишається відкритим, оскільки не дивлячись на спорідненість мов є дуже суттєві відмінності в етногенезі (саами - генетичні [[протоєвропейський расовий тип | палеоєвропейці]] з деяким азіатським вкрапленням, фінські племена мають від однієї до двох третин азіатське ([[Забайкалля| Забайкальське]]) походження по батьківській лінії).<ref>
Згідно з археологічними даними, ареал розселення чудських племен у східній Європі залишався незмінним протягом 2 тисяч років. Починаючи з [[9 століття]] фіно-угорські племена європейської частини теперішньої Росії поступово асимілювалися [[слов'яни|слов'янами]].
{{cite journal |doi=10.1007/s10038-007-0179-5 |title=Y-chromosome haplogroup N dispersals from south Siberia to Europe |year=2007 |last1=Derenko |first1=Miroslava |last2=Malyarchuk |first2=Boris |last3=Denisova |first3=Galina |last4=Wozniak |first4=Marcin |last5=Grzybowski |first5=Tomasz |last6=Dambueva |first6=Irina |last7=Zakharov |first7=Ilia |journal=Journal of Human Genetics |volume=52 |pages=763 |pmid=17703276 |issue=9}}</ref>


== Топонімія ==
== Топонімія ==
Рядок 49: Рядок 44:
Угрофінами за походженням були патріарх [[Нікон]] і [[Аввакум Петрович|протопоп Аввакум]] - обидва [[мордва]], удмурти - фізіолог В. М. Бехтерєв, комі - соціолог [[Питирим Олександрович Сорокін|Питирим Сорокін]], мордвин - скульптор С. Нефьодов-ерзя, який взяв ім'я народу своїм псевдонімом; [[Пуговкін Михайло Іванович]] – зросійщений [[ерзя]], його справжнє прізвище звучить по-ерзянські - Пугорькін, композитор А.Я.Ешпай - марієць, і багато інших:
Угрофінами за походженням були патріарх [[Нікон]] і [[Аввакум Петрович|протопоп Аввакум]] - обидва [[мордва]], удмурти - фізіолог В. М. Бехтерєв, комі - соціолог [[Питирим Олександрович Сорокін|Питирим Сорокін]], мордвин - скульптор С. Нефьодов-ерзя, який взяв ім'я народу своїм псевдонімом; [[Пуговкін Михайло Іванович]] – зросійщений [[ерзя]], його справжнє прізвище звучить по-ерзянські - Пугорькін, композитор А.Я.Ешпай - марієць, і багато інших:
*[[Санаєв Всеволод Васильович]]
*[[Санаєв Всеволод Васильович]]
*[[Максим Горький]]
*[[Бунін Іван Олексійович]]
*[[Нуянь Видяз]]
*[[Нуянь Видяз]]
*[[Шумілкін Іван Григорович]]
*[[Шумілкін Іван Григорович]]

Версія за 14:14, 25 травня 2012

'Угро-фінські народи ( 'фіно-угри) - група народ ів, які говорять на фіно-угорських мовах, що живуть в Західном Сибіру, Центральної, Північної та Східній Європі.

Класифікація і чисельність

Мапа приблизного розселення угро-фінських племен в 9 ст.

Фінно-угорські народи розділені на дві групи: фінську і угорську.

Загальну чисельність фінно-угорських народів оцінюють в 25 мільйонів чоловік. З них угорців близько 14 мільйонів, фінів 5000000, естонців близько 1 мільйона, мордви 843 000, удмуртів 637000, марійців 604 000. Кожен з решти народів має чисельність менше півмільйона людей.

За новітніми даними, прибалтійська група мігрувала з Південного Сибіру в Європу близько 10 тисяч років тому і склала ядро прибалтійських фінів. Волзькі та камськi фіни прибули в Східну Європу лише 4000 років тому. Питання про саамську підгрупу залишається відкритим, оскільки не дивлячись на спорідненість мов є дуже суттєві відмінності в етногенезі (саами - генетичні палеоєвропейці з деяким азіатським вкрапленням, фінські племена мають від однієї до двох третин азіатське ( Забайкальське) походження по батьківській лінії).[1]

Топонімія

Топоніми меряно-ерзянсього походження в Ярославській, Костромській, Іванівській, Вологодській, Тверській, Володимирській, Московській областях становлять 70-80% (Вёкса, Воксенга, Еленьга, Ковонга, Колокса, Кукобой, Лехта, Мелекса, Надокса, Неро (Инеро), Нукса, Нукша, Паленьга, Пеленга, Пеленда, Пексома, Пужбол, Пулохта, Сара, Селекша, Сонохта, Толгобол, Шакша, Шекшебой, Шехрома, Шилекша, Шокша, Шопша, Яхреньга, Яхробол (Ярославська обл., 70-80 %), Андоба, Вандога, Вохма, Вохтога, Ворокса, Лынгерь, Мезенда, Меремша, Монза, Нерехта (Мерехта), Нея, Нотелга, Онга, Печегда, Пичерга, Покша, Понга, Симонга, Судолга, Тоехта, Урма, Шунга, Якшанга (Костромська обл., 90-100 %), Вазополь, Вичуга, Кинешма, Кистега, Кохма, Ксты, Ландех, Нодога, Пакша, Палех, Парша, Покшенга, Решма, Сарохта, Ухтома, Ухтохма, Шача, Шижегда, Шилекса, Шуя, Юхма та ін. (Іванівська обл.), Вохтога, Сельма, Сеньга, Солохта, Соть, Толшма, Шуя та ін. (Вологодська обл.), ''Валдай, Кой, Кокша, Койвушка, Лама, Максатиха, Паленьга, Паленька, Райда, Селигер, Сикша, Сишка, Талалга, Удомля, Урдом, Шомушка, Шоша, Яхрома та ін. (Тверська обл.), Арсемаки, Вельга, Войнинга, Ворша, Инекша, Киржач, Клязьма, Колокша, Мстера, Молокша, Мотра, Нерль, Пекша, Пичегино, Сойма, Судогда, Суздаль, Тумонга, Ундол та ін. (Володимирська обл.), Вірея, Воря, Волгуша, Лама, Москва, Нудоль, Пахра, Талдом, Шухрома, Яхрома та ін. (Московська обл.)

Список угро-фінських народів

Персоналії

Угрофінами за походженням були патріарх Нікон і протопоп Аввакум - обидва мордва, удмурти - фізіолог В. М. Бехтерєв, комі - соціолог Питирим Сорокін, мордвин - скульптор С. Нефьодов-ерзя, який взяв ім'я народу своїм псевдонімом; Пуговкін Михайло Іванович – зросійщений ерзя, його справжнє прізвище звучить по-ерзянські - Пугорькін, композитор А.Я.Ешпай - марієць, і багато інших:

Див. також

Джерела

Примітки

  1. Derenko, Miroslava; Malyarchuk, Boris; Denisova, Galina; Wozniak, Marcin; Grzybowski, Tomasz; Dambueva, Irina; Zakharov, Ilia (2007). Y-chromosome haplogroup N dispersals from south Siberia to Europe. Journal of Human Genetics. 52 (9): 763. doi:10.1007/s10038-007-0179-5. PMID 17703276.

Посилання

Література