Марійці
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Марійці Марі |
|
|---|---|
 |
|
|
Марійські жерці - розпорядники язичницьких молінь.
Кінець XIX ст. |
|
| Загальна кількість | 604 тис. осіб (2002) |
| Найбільші розселення | Росія: [1] |
| Мова | Марійська , російська, татарська |
| Релігія | Марійська національна віра, Православ'я |
| Близькі етнічні групи | Ерзя, Мокша |
Марійці (раніше: череміси) — фінно-угорський народ в Росії, в основному в республіці Марій Ел. Виділяють три групи марійців: лугові, гірські, східні.
Зміст |
[ред.] Чисельність і територія
У республіці Марій Ел проживає близько половини всіх марійців, що налічують 604 тисячі чоловік за Всеросійським переписом населення 2002 року). Решта марійців розсіяна по багатьох областях і республіках Поволжжя і Уралу.
[ред.] Історія
Перша згадка про марійців зустрічається в VI ст. у готського історика Іордана. Предки сучасних марійців між V і VIII століттями мали контакти з готами, пізніше з хозарами і волзькою Булгарією.
Між XIII і XV століттями марійці входили в склад золотої Орди, потім Казанського ханства. Під час захоплення ханства Московським царством, вони вчинили спротив московським військам на своїй території.
Відтоді марійці завжди перебували у складі Росії. 4 жовтня 1920 був проголошений автономний округ марійців в складі РРФСР, 5 грудня 1936 — АРСР.
[ред.] Мова
Говорять на марійській мові угрофінської групи, уральської мовної сім'ї, що поділяється на два найбільші діалекти: горномарійський і лугомарійський, які інколи називають окремими мовами. Існує також група східномарійських говорів (які поширені серед марійців, що проживають на схід від Марій Ел), які є близькими до східномарійського діалекту. Поширена також російська мова, в Татарстані і Башкортостані — татарська.
Писемність на марійській мові вперше була започаткована в другій половині XVIII століття, на основі кирилиці. Нинішня абетка (з деякими змінами) використовується від 1870-х років.
[ред.] Духовна культура
[ред.] Вірування
Серед європейських народів марійці відомі, як етнос, що найповніше зберіг національні, дохристиянські вірування. Більшість марійців сповідують православ'я, є також і язичницькі громади, що притримуються традиційних культів. На чолі кожної громади стоїть жрець — карт. Східні марійці, під впливом мусульманського оточення, жерців називають «мулами». Найкраще язичництво збереглось в сільських общинах.
[ред.] Традиційна обрядовість марійців. Кінець ХІХ століття
 Група жерців у святковому одязі |
 Загальний вигляд мольбища під час жертвопринесення |
[ред.] Відомі марійці
[ред.] Ресурси
| Угро-фінські племена і народи | ||||
|---|---|---|---|---|
| Прибалтійські: | ||||
| Вепси • Водь • Іжора • Карели (в т.ч. Ліввіки • Людіки) • Ліви • Корела† • Фіни • Сумь† • Ємь† • Чудь† • Ести† • Естонці • Сету • Нарова | ||||
| Саами | ||||
| Пермські: | ||||
| Бесерм'яни • Комі • Комі-перм'яки • Комі-язвинці • Удмурти | ||||
| Волзькі: | ||||
| Буртаси† • Марійці • Меря† • Мещера† • Мордва (Ерзя • Мокша) • Мурома† | ||||
| Угри: | ||||
| Угорці • Мансі • Ханти | ||||
