Мокша (народ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мокша
Zubu mokshans. Dubasov.jpg
Мокшанки у традиційному вбранні, XIX ст.
Загальна кількість ~800.000
Найбільші розселення Росія
Мордовія, Пензенська область, Тамбовська область, Татарстан, Саратовська область
Вірменія,Австралія, США
Близькі етнічні групи Угро-фінські народи
Мова мокшанська, російська, татарська
Релігія Православ'я, Лютеранство, Шаманізм

Móкша, мокшани (Мокшанська: Мокшет/Mokshat), тубільне фіно-волзьке населення Середньої Волги. Мокша — типові європеоїди з переважанням північночорноморького антропологічного типу. Мокшанська мова — з підгрупи фіно-волзьких мов, Угрофінської мовної групи Близькі мови є Ерзянська мова і Марійська мова.

Починаючи з 1950-х кількість мокши в Мордовії невпинно зменшується. Серед причин: закриття мокшаномовних шкіл, міграція поза межі Мордовії, економічна депресія, пропаганда національного нігілізму. Більшість сучасних мокшан — двомовні (говорять мокшанською та російською мовами), хоча до Другої Світової війни двомовність була або мокшано-ерзянська або мокшано-татарська.

Історія[ред.ред. код]

Мокша брали участь в Персько-Скіфський війні у 514 році до Р. Х. в альянсі зі скіфами і сарматами коли 80.000 армії Дарія Великого було завдано поразки. У 4-му сторіччі від Р. Х. мокша сплачувала данину остготам під час царювання Германаріху. Мокша приєднались до гуннської орди разом з сарматами і угорцями і вдерлися до королівства остготів близько 377 від Р. Х.. Вони також брали участь у вторгненні Аттіли до Риму в 5-му сторіччі. У 7-му сторіччя мокша знаходиться у васальній залежності від Хозарського каганату.

На початку 10-го сторіччя мокша контролюють територію 100.000 км². із загальною чисельністю населення близько 70.000. У 13-му столітті мобілізовані до армії Чингизидів, беруть участь в облозі Києва 1242 року. У 14 ст. активно переселяються на територію України, зокрема у сучасну Черкаську та Вінницьку області.

Відомі мокшани[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. В. Д. Алемайкина. Материалы по языку и фольклору села Кижеватово (Селиксы) Пензенской области, Пензенский государственный педагогический университет им. В. Г. Белинского. — Пенза, 2002. — с. 150
  2. Bezzola G.A. Die Mongolen in abendlandischer Sicht (1220–1270). Ein Beitrag zur Frage der Volkerbegegnungen. Bern-Muenchen, 1974, S. 54
  3. http://www.rosbalt.ru/main/2008/08/25/516852.html Мордовия нашла у себя корни Василия Шукшина

Посилання[ред.ред. код]