Бозон Гіггса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
бозон Гіґґза
Відкрита: схожа частинка спостерігалася у експериментах ATLAS та CMS (2012)
символ: H0
Маса: 125.3±0.6 ГеВ[1]
час життя: 1.56×10−22 с
спін: 0
Теоретичне моделювання: сигнатура бозона Гіґґса при зіткненні протонів.

Бозон Гіґґза (вживаються також написання Гіґґсівський бозон, бозон Хіггса або бозон Гіґґса, частинки – бозона Хіггса, або частки Бога іноді говорять просто Гіґґс) — елементарна частинка, квант поля Гіґґса, що з необхідністю виникає в Стандартній моделі внаслідок Гіґґсового механізму спонтанного порушення електрослабкої симетрії."Частинка Бога" може бути лише першою з п'яти бозонів Хіггса.

За будовою Гіґґсівський бозон є скалярною частинкою, тобто частинкою із нульовим спіном. Постульований Пітером Гіґґсом 1960 року, в рамках Стандартної Моделі бозон Гіґґса відповідає за масу елементарних частинок.

При мінімальній реалізації Гіґґсівського механізму повинен виникати один нейтральний Гіггсівский бозон; в розширених моделях спонтанного порушення симетрії може виникнути декілька Гіггсівских бозонів різної маси, у тому числі і заряджених.

Експерименти з пошуку і оцінка маси Гіґґсівського бозона[ред.ред. код]

Пошуки Гіґґсівського бозона в ЦЕРНі на Великому електронно-позитронному колайдері LEP (експеримент завершений в 2001, енергія 104 ГеВ на кожний пучок, тобто сумарна енергія пучків в системі центру мас 208 ГеВ) не ознаменувалися успіхом: було зафіксовано три події-кандидати на детекторі ALEPH при масі 114 ГеВ, дві — на DELPI і одна — на L3.

2001 року була проведена повторна обробка даних експерименту D0 з визначення маси t-кварка, що проводився на синхротроні Теватрон національної лабораторії ім. Фермі, в ході цієї обробки була отримана уточнена оцінка маси t-кварка, що дало переоцінку маси Гіґґс-бозона до 251 ГеВ [2].

Ймовірність створити Гіггс значно більша на установці LHC, адронному колайдері з енергією зіткнення протонних пучків до 14 ТеВ. При таких енергіях можна ототожнити зіткнення протонів із зіткненням 6 кварків, що робить аналіз динаміки дуже складним. Проект CLIC (CERN) — 3 ТеВ електрон-позитронний колайдер, який теж спроможний виявити Гіґґс, але в динаміці двочасткового зіткнення (проект на обґрунтуванні до 2010 року).

У листопаді 2011 експерименти ATLAS і CMS в лабораторії ЦЕРНу звузили інтервал мас можливого існування бозона до 114–145 ГеВ [3].

Під час відкритого семінару в ЦЕРН, проведеного 4 липня 2012 року, було повідомлено про відкриття нової частинки з масою 125,3 ± 0,6 ГеВ, яка за певними своїми характеристиками нагадує бозон Гіґґса[4]. Але необхідні додаткові експерименти, щоби підтвердити, чи відкрита частинка поводиться повністю як передбачуваний бозон зі Стандартної моделі.

Жовтень 2013Нобелівську премію з фізики 2013 здобули Франсуа Анґлер та Пітер Гіґґз, які дослідили так званий "механізм Гіґґса" — процес, за допомогою якого поле, що наповнює простір, надає іншим елементарним частинкам масу, й квантом якого виступає бозон Гіггса [5].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.