Чженьнін Янг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Чженьнін Янг (Chen-Ning Franklin Yang)
кит. трад. 楊振寧, нов. 杨振宁, піньїнь Yáng Zhènníng
CNYang.jpg
Народився 1 жовтня 1922(1922-10-01) (92 роки)
Хефей, Китай
Місце проживання Нью Йорк
Громадянство Сполучені Штати Америки
Галузь наукових інтересів квантова механіка,
теорія симетричності
Заклад Чиказький університет
Alma mater Університет Цінхуа,
Національна Південно-західна Асоціація Університетів Китаю в м. Ханькоу та Куньмінн,
Чиказький університет
Вчене звання Професор
Науковий ступінь Доктор наук
Відомий завдяки: теорія неабелевих калібрувальних полів (поля Янга - Міллса)
Нагороди Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з фізики (1957)
Національна наукова медаль США (1986)
Примітки Спільно з Лі Цзундао
Nobel prize medal.svg

Янг Чженьнін (правильніше китайською Ян, англ. Chen-Ning Franklin Yang, кит. трад. 楊振寧, нов. 杨振宁, піньїнь Yáng Zhènníng — американський фізик, китайського походження; нобелівський лауреат. Народився 1 жовтня[1] 1922, Хефей, Китай.

Біографія[ред.ред. код]

Китайсько-американський фізик Чженьнін Янг народився 22 вересня 1922р. в Хефеї (провінція Аньхой), був старшим з п'ятьох дітей Ян Кечуаня, професора математики, і його дружини Ло Менхуа. Янг закінчив університет у 1942, отримав ступінь бакалавра з фізики за працю з теорії груп і молекулярних спектрів. Від 1945 він навчався, а згодом працював викладачем фізики в Чиказькому університеті. Звання професора фізики отримав 1955 в Інституті фундаментальних досліджень у Принстоні (штат Нью-Джерсі). Залишався на цій посаді понад 11 років, згодом перейшов до університету штату Нью-Йорк в Стоуні-Брук, Лонг-Айленд, на посаду професора і директора Інституту теоретичної фізики.

З 1971 щорічно учений відвідував Китайську Народну Республіку, прагнучи встановити взаєморозуміння між своєю батьківщиною і Сполученими Штатами. Чженьнін Янг одружився з Ту Чілі 1950р.; у них двоє синів і донька. Перед від'їздом до США з Китаю у 1945 р. він вирішив вибрати собі ім'я, яке американцям було б легко вимовляти і став Франкліном, бо захоплювався Бенджаміном Франкліном. Американські друзі називали його Френком. Громадянином США він став 1964 року. Чженьнін Янг отримав почесні докторські ступені Прінстонського, Міннесотського, Даремського університетів, а також деяких інститутів.

У 1999 повертається до Китаю в той же університет Цінхуа, який колись закінчував.

Дослідження[ред.ред. код]

Янг регулярно зустрічався з Цзундао Лі, щоб продовжити обговорення фізичних проблем, якими вони зацікавилися ще під час навчання в Чикаго. У травні 1956 вони звернули увагу на проблему, що стосувалася закону збереження парності. Ця проблема виникла у зв'язку з двома зовсім різними типами К-мезонів, нестабільних частинок, що спостерігаються серед інших фрагментів продуктів високоенергетичного бомбардування атомних ядер. Учені сподівалися, що ці дослідження приведуть до створення єдиної теорії поля, яка об'єднує чотири відомих види взаємодії - ідея, яка прямо пов'язана з іменем Альберта Ейнштейна. Нобелівською премією з фізики 1957 Янг і Лі були нагороджені "за передбачення при вивченні так званих законів парності, яке призвело до важливих відкриттів у галузі елементарних частинок". Основні наукові інтереси Янга зосереджені в галузі теорії поля й елементарних частинок, статистичної механіки (наука про атомне походження теплових явищ) та принципів симетрії. Новий принцип для опису взаємодії частинок і поля, запропонований 1954 спільно з Робертом Л. Міллсом, став основою для багатьох досліджень у галузі фундаментальної фізики, відомої як калібрувальна теорія.

Нагороди[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. В деяких джерелах помилково вказано 22 вересня.
  2. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.