Спонтанне порушення симетрії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ілюстрація механізму спонтанного порушення симетрії. Система може самодовільно звалитися в будь-яку з двох потенціальних ям.

Спонтанне порушення симетрії — самодовільний перехід фізичної системи у стан із меншою симетрією, який, проте, відповідає меншому значенню термодинамічних потенціалів, наприклад, енергії або вільної енергії Гельмгольца.

Спонтанне порушення симетрії відбувається випадковим чином і зумовлене флуктуаціями. Це явище поширене в природі. Наприклад, при конденсації рідини, яка характеризується найвищою ізотропною симетрією, утворюється кристал, в якому існують певні виділені напрямки відносно кристалічних осей. Орієнтація кристалічних осей в загальному випадку випадкова або зумовлена слабкими зовнішніми факторами. Аналогічним чином, при переході від парамагнітного стану до феромагнітного, орієнтація домена теж випадкова.

Спонтанне порушення симетрії також відбувається, мабуть, на найфундаментальнішому рівні: в теорії слабкої взаємодії. Слабка взаємодія не зберігає парність. Стандартна модель, яка нині має статус загальноприйнятої, приписує це порушення парності гіпотетичній частинці: бозону Хіггса. У 2008 році американець Йоїчіро Намбу отримав Нобелівську премію з фізики за пояснення механізму спонтанного порушення симетрії разом з японцями Кобаясі Макото та Масукава Тосіхіде, яким належить відкриття природи порушеної симетрії.

Посилання[ред.ред. код]


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.