Шелдон Лі Ґлешоу
| Шелдон Лі Ґлешоу | |
| англ. Sheldon Lee Glashow | |
 |
|
| Шелдон Лі Ґлешоу в Гарварді | |
| Народився | 5 грудня 1932 (80 років) Нью-Йорк, США |
|---|---|
| Громадянство |  США |
| Галузь наукових інтересів | фізика |
| Заклад | Бостонський університет Гарвардський університет |
| Alma mater | Корнельський університет Гарвардський університет |
| Відомий завдяки: | Електрослабка взаємодія критика теорії суперструн |
| Нагороди |  Нобелівська премія з фізики (1979) |
Шелдон Лі Ґлешоу (англ. Sheldon Lee Glashow, 5 грудня, 1932) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії, професор математики і фізики Бостонського університету. Нобелівську премію Ґлешоу отримав у 1979 році разом із Абдусом Саламом та Стівеном Вайнбергом за побудову теорії електрослабкої взаємодії.
Зміст |
Народження та освіта [ред.]
Шелдон Лі Ґлешоу народився у Нью-Йорку в родині єврейських робочих іммігрантів із Росії. [1] Він відвідував Вищу школу науки Бронкса в Нью-Йорку. Його другом був Стівена Вайнберга. [1]. Він отримав диплом бакалавра мистецтв у Корнельському університеті в 1954 році і ступінь доктора наук у галузі фізики Гарвардського університету у 1959 році під керівництвом лауреата Нобелівської премії з фізики Джуліана Швінгера (тема роботи: «Векторний мезон у розпадах елементарних частинок»). Професор Стенфордського університету (1961—1962), Каліфорнійського університету у Берклі (1962—1966) і Гарвардського (з 1966 р.) університетів. Він був запрошеним професором в MIT у 1974 році [2].
Дослідження [ред.]
У 1961 році Ґлешоу доповнив електрослабку модель об'єднання Швінгера шляхом включення короткодіючого нейтрального струму, Z0. Результатуюча симетрична структура, що запропонована Ґлешоу, SU(2) × U(1), лежить в основі загальноприйнятої теорії електрослабих взаємодій. За це відкриття, він поряд зі Стівеном Вайнбергом та Абдусом Саламом, був удостоєний в 1979 році Нобелівської премії з фізики. [3].
У співпраці з en:James Bjorken, Глешоу першим передбачив c кварк, який він спочатку назвав «зачарований кварк», в 1964 році. Ця робота показала, що пари кварків в значній мірі будуть скорочуватися зі зміною аромата нейтральними струмами. Також вона зняла технічну катастрофу, що виникала в будь-якій теорії квантового поля з неоднаковою кількістю кварків та лептонів.
у 1973 році Глешоу і Говард Дьєрдь запропонували перший варіант теорії Великого Об'єднання. Вони виявили, як підігнати калібровочні сили в стандартній моделі в рамки SU (5) групи, а кварки та лептони описати в рамках двох простих концепцій. Їх теорія якісно передбачала загальний патерн константи зв'язку. Запущена з правдоподібними припущеннями, вона давала грубе співвідношення між значеннями маси третього покоління кварків і лептонів. Це була перша вказівка на те, що закон збереження баріонного числа неточний, що протон є нестабільною частинкою. Ця робота стала основою для всіх майбутніх об'єднувальних робіт.
Теорія суперструн [ред.]
Ґлешоу відомий своєю скептичною позицією щодо суперструнної теорії, що пояснюється браком її експериментально перевіряємих прогнозів. Він проводив кампанію недопущення теоретиків суперструнної теорії на фізичний факультет Гарвардського університету. Коли ж вона була визнана — він покинув факультет [2] Приблизно десять хвилин в телевізійній програмі «Strings the Thing» (друга частина телевізійної програми Елегантний Всесвіт), він описує її як дисцпліну відмінну від фізики, та відкидає, «… ви можете назвати це пухлиною, якщо хочете…».[3] Він також є членом Ради Авторів Бюлетеня вчених-атомників[4]
Примітки [ред.]
- ↑ Шелдон Лі Ґлешоу - енциклопедія Britannica
- ↑ Jim Holt, "Unstrung", The New Yorker, October 2, 2006
- ↑ «there ain't no experiment that could be done nor is there any observation that could be made that would say, `You guys are wrong.' The theory is safe, permanently safe.» He also said, «Is this a theory of Physics or Philosophy? I ask you» NOVA interview)
- ↑ Bulletin of the Atomic Scientists
Література [ред.]
- Шарм фізики(1991) ISBN 0-88318-708-6
- Від алхімії до кварків: вивчення фізики як вільні мистецтва(1994) ISBN 0-534-16656-3
- Взаємодія: подорож розумом фізика, що займається елементарними частинками і питаннями цього світу(1988) ISBN 0-446-51315-6
- Перша робоча нарада з приводу Великого об'єднання: New England Center , Університету Нью-Гемпширу, квітень 10-12, 1980 під редакцією Paul H. Frampton та Asim Yildiz(1980) ISBN 0-915692-31-7
- Третій семінар з Великого об'єднання, Університет Північної Кароліни, Chapel Hill, квітень 15-17, 1982 під редакцією Paul H. Frampton та Hendrik van Dam (1982) ISBN 3-7643-3105-4
- «Відчайдушно шукаючи суперструни?» з Полом Гінзпаргом в Riffing on Strings: Creative Writing Inspired by String Theory (2008) ISBN 978-0-9802114-0-5
Посилання [ред.]
- Біографія і бібліографічні ресурси з Управління науково-технічної інформації, Міністерство енергетики Сполучених Штатів
- [4]
- Інтерв'ю по теорії суперструн
- Внесок у теорію єдиних слабких і електромагнітних взаємодій між елементарними частками, у тому числі, зокрема, передбачення слабкого нейтрального струму.
- фотографії
- інформація з сайту Нобелівського комітету (англ.)
- Ш. Ґлешоу. На пути к объединенной теории — нити в гобелене. Нобелівська лекція, УФН, том 132, випуск 2, жовтень 1980
- сторінка Ґлешоу на сайті Бостонського університету (англ.)
 |
Це незавершена стаття про фізика. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
||||||||||||||||
