Гебрич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гéбрич (укр.гебр — єврей, араб. .الخبيرівр. הבר /חבד / גבר‎) — єврейське прізвище семітського походження, що має декілька варіацій написання, в залежності від країни перебування носія прізвища. Парламентами Іспанії та Португалії прийнято закон, за яким нащадки цього роду (Hebreo) мають право на миттєве отримання громадянства їх країн, що автоматично робить нащадків євреїв-сефардів громадянами Євросоюзу. Також таку практику мають Греція, Італія, Туреччина, Швейцарія, Ізраїль.

Один з найстародавніших родів що відкрив для світу алхімію та процеси що використовуються у хімічній промисловості та кулінарії посьогодні. Перша відома жінка-носій — Марія Гебреа, котра була родоначальницею алхімії. Народилась у Єрусалимі, жила у I або III столітті н.е.

Марія відкрила соляну кислоту, керокатис (що в подальшому застосовутимеся для виготовлення міцного алкоголю та ессенцій).

Найбільш відомим членом сімейного клану є Фріц Габер, лауреат Нобелівської премії, відкривший для світу мінеральні добрива, котрі врятували людство від неминучої кризи глобального голоду. Фріц є розробником вибухівки, першим у світі відкривачем хімічної зброї. Не зважаючи на складний характер, Габер був близьким другом Альберта Ейнштейна. Після закінчення Першої Світової Війни союзники пред'являють Німеччиі список з 900 військових злочинців, зокрема серед них — Фріц Габер. Габер ховає військову уніформу хімічних військ власного винаходу, відрощує бороду і переїжджає до Швейцарії в Санкт-Моріц, де бере Швейцарське громадянство. Але дуже скоро союзники, за незрозумілих причин, відкликають звинувачення проти Габера, і він повертається до Німеччини.

У 1919 році Німеччина починає секретну програму з розробки та виробництва хімічної зброї під керівництвом Фріца Габера. Щоб уникнути інспекції, заснованої Версальським договором, роботи над програмою переводяться у треті країни, в тому числі й до Радянського Союзу. 16 квітня 1922 під час Генуезької конференції в місті Рапалло (Італія) був укладений Рапалльський договір між РРФСР і Веймарською республікою. Він означав зрив міжнародної дипломатичної ізоляції більшовицької диктатури Росії. Договір передбачав негайне відновлення в повному обсязі дипломатичних відносин між РРФСР і Німеччиною. Сторони взаємно відмовлялися від претензій на відшкодування військових витрат і невійськових збитків і домовлялися про порядок врегулювання наявних розбіжностей. Обидві сторони визнали принцип найбільшого сприяння як основу їхніх правових та економічних відносин, зобов'язувалися сприяти розвитку їхніх торговельно-економічних зв'язків. Договір так само містив і секретну статтю про співпрацю у розвитку військової технології. Незабаром у Москві було підписано таємну угоду про будівництво фабрики з виробництва смертельних газів. У спеціальних інструкціях, написаних Львом Троцьким і Михайлом Калініним, було відзначено, що газова зброя, вироблена на цій фабриці, буде постачатися на рівних умовах як в Червону армію, так і в німецькі збройні сили, в обхід Версальського договору. Місце для будівництва цієї фабрики було обрано в Самарі, а саме будівництво почалося негайно. До 1926 року планувалися ввести цехи з виробництва гірчичного газу, фосгену і хлору. За заслуги у розвитку газової зброї в Росії у 1932 році Габер стає почесним членом Академії наук СРСР.

Хімік, і майбутній перший президент Ізраїлю Хаїм Вейцман запропонував Габеру працювати в палестинському дослідному інституті Даніеля Сіффа в Реховоті (пізніше перейменований в Науково-дослідний інститут імені Вейцмана). Але важка англійська зима різко погіршила здоров'я Габера. Він переніс серцевий напад, видужав і виїхав на запрошення в січні 1934 року.

30 вересня 2022 року шведська рок-група Sabaton випустила пісню «Батько», присвячену Габеру як «батькові хімічної зброї».

Також відомим є Розалес Яков Гебреус — лікар, математик, астролог і поет, нар.1588 року в Лісабоні. Друг Галілео Галілея.

У Радянському Союзі першим директором "Калатхімбуду" став Гебрич Григорій Іванович, уроженець села Старосілля, що на Київщині. "Калатхімбуд" було першим підприємством з виробництва ядерного палива для створення та обслуговування ядерної зброї, перших у світі технологій для атомних електростанцій. Через тиждень після знищення американцями Хіросім та Нагасакі, Йосип Сталін віддав наказ про створення ядерних технологій для Радянського Союзу саме на цьому підприємстві. Син Григорія Івановича — Гебрич Григорій Григорійович стане одним із засновників спецслужби МДБ.

Версії походження прізвища[ред. | ред. код]

Єврейська версія[ред. | ред. код]

Остаточне етимологічне походження прізвища наразі є невизначеним. Біблійний термін Іврі означало «перетинати» або «проходити», зазвичай перекладається як Hebrew англійською мовою від давньогрецького Ἑβραῖος і латинського Hebraeus. Гебрейський народ — стародавня назва симітськомовного племені кочових древніх ізраїльтян. Існував древній знатний сефардський рід Абрабанель що походить від нащадків Царя Давіда, що переселились в Іспанію після руйнування Єрусалима римлянами. Сефарди століттями жили у ісламській Іспанії — Аль-Андалусії в мирі з місцевим населенням, займали посади казначеїв у халіфів, допоки не сталася Реконкіста внаслідок якої хрестоносці відвоювали Іспанію, та виставили ультиматум євреям покинути Андалусію.

Нащадком роду Абрабанель був Єгуда Абрабанель, що взяв прізвище Hebreo.

Каббалістична версія

Згідно єврейському містичному вченню Каббала в Дереві життя (Ец Хаїм) є сфіра Гвура (або Гебура). Це п'ята з десяти можливих сфірот, еманації (прямі промені божественного світла) світотворення яких в купі утворюють космос. Гвура́ також називаєтся «Страх» (Пахад פחד‎), «Могутність» (Гвура גבורה‎), "Суд" (Дін).

Гвура народжується сфірою Біна (розум), себто "Суд" народжується "Розумом". Сфіра протилежна Гвурі ("Жорстокість, сила") — є Хесед ("Доброта, милість"). В своєму трійственному проявленню дають початок протилежним принципам: Хесед ("Милість"), та Гвура ("Могутність, жорстокість"), що здатні разом створити новий принцип — Тіферет ("Краса").

Олицетворенням сефіри Гвура є архангел Самаель — начальник демонів, руйнуюча та караюча сила, янгол смерті у Талмуді. Є головним правителем П'ятого неба і одним із семи регентів світу. Вважається, що Самаель був чоловіком Ліліт, першої жінки, що покинула Адама.

За книгою Зогар, Самаель був батьком і одночасно чоловіком демонічної блудниці Ноеми, що за юдейською міфологією є родоначальницею та янголом проституції. Ноема є матір'ю демонів-шедім (створені з вогню та вітру, які можуть бути налаштовані агресивно, або навпаки дружелюбно), подругою Асмодея та спокусницею янголів світла. Самаель має бути переможений одночасно з винищенням всякого гріха пророком Іллєю.

Арабська версія[ред. | ред. код]

Арабською прізвище можна написати як Хабір або Джабір. Також від слова походить назва алгебри.

Аль-Хабір (араб. الخبير‎)— одне з імен Аллаха що згадуються в Корані. За значенням перекладається як:

  • "Знаючий таємне" — як внутрішній зміст усякої речі у світі, так і явне, зовнішнє проявлення;
  • Той, від Чиїх знань ніщо не йде, не віддаляється;
  • Абсолютно освідчений, відаючий про все, що було, є та буде у майбутньому;
  • Свідуючий про саме сокровенне, про саму сховану, глибоку суть всього.[1]

Джабір — арабське ім'я за значенням "деспот", "тиран", "пригнічувач". Походить від янгола Джабраїля (в християнстві Гавриїла) що є янголом смерті та таємних знань Бога.

Грецька версія[ред. | ред. код]

На Балканському півострові існує річка Мариця[2], котра в античну добу мала назву Гебр (грец. Έβρος).

На давньогрецькій мові євреї звучали як Ἑβραῖος і латинською Hebraeus. Латинська літера "h" котирується у фрікативний традиційний український звук "г", тобто на "гебраеус", що з русифікацією прізвища набуло закінчення "ич".

Іранська версія[ред. | ред. код]

Гебрами також називають найдавнішу етноконфесійну групу в Ірані, сповідуючих зороастризм.

Відомі носії[ред. | ред. код]

  • Гебрич Григорій Іванович — народився 1888 року на Київщині (нині Житомирщина) у с.Старосілля. Був арештований радянською владою на 10 років виправничо-трудового табору у 1933 році. Жертва політичних репресій[3]. У засланні був призначений першим директором радянського підприємства "Калатхімбуд" науковим керівником якого був радянський вчений Ісаак Констянтинович Кікоїн. Перше радянське підприємство з виробництва ядерного палива відбудованого за наказом НКВД/МВС СССР в 1946-49 роки. Сьогодні найбільше в світі підприємство по збагаченню урану. Ведуче підприємство галузі рішення про зведення якого було прийняте через 14 днів після атомного бомбордування Хіросіми за наказом Йосипа Сталіна для захисту соціалістичного радянського населення від можливих зазіхань зовнішнього ворога. На технологіях інституту при комбінаті виникли перші в Радянському союзі атомні електростанції а згодом — стратегічна зброя.
  • Гебрич Григорій Григорійович — один із засновників радянської спецслужби МДБ. Син Гебрич Григорія Івановича.
  • Марія Хебреа — родоначальниця алхімії, що згодом буде розвинута в хімію. Родом із Єрусалима, винахідниця ряду хімічних апаратів та процесів що використовуються посьогодні. Відкрила соляну кислоту. Алхімія у багатьому розвивалась завдяки євреям, Марія застерігає:

"Не торкайся до неї[алхімії], коли ти дійсно не з нашого роду (не з роду Аврагама)".

  • Джабір — арабський алхімік, лікар, фармацевт, математик і астроном. Відомий за латинізованим ім'ям Geber.
  • Шломо ібн Габіроль — єврейський поет і філософ сефардсько-іспанської епохи.
  • Розалес Яков Гебреус — лікар, математик, астролог і поет, нар.1588 року в Лісабоні. Друг Галілео Галілея.[4]
  • Тедрос Аданом Гебреїсус — генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров'я з 2017 року. Ввів у світі карантин від пандемії COVID-19. Під час пандемії COVID-19 Тедрос наразився на критику з боку громадськості за те, що він повільно діяв щодо подолання епідемії та за занадто тісний зв’язок з комуністичним урядом Китаю (звідки виникла пандемія).[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Аль-Хабир. ru.quranacademy.org (рос.). Процитовано 21 грудня 2022.
  2. Греция: река Марица - смертельная ловушка для сотен мигрантов. Международный Комитет Красного Креста (рос.). 6 вересня 2017. Процитовано 14 листопада 2022.
  3. Гебрич Григорий Иванович (1888). Открытый список (рос.). Процитовано 18 листопада 2022.
  4. Розалес, Яков Гебреус — JewAge. www.jewage.org (англ.). Процитовано 24 грудня 2022.
  5. Page, Jeremy; McKay, Betsy (12 лютого 2020). The World Health Organization Draws Flak for Coronavirus Response. Wall Street Journal (амер.). ISSN 0099-9660. Процитовано 29 червня 2023.