Деонтологія

Деонтологія (від грец. δέον — належне) — вчення про проблеми моралі і моральності, розділ етики. Термін введений Бентамом для позначення теорії моральності як науки про мораль.

Згодом наука звузилася до характеристики проблем людського обов'язку, розглядаючи обов'язок як внутрішнє переживання примусу (моральна вимога), задається етичними цінностями. У ще більш вузькому сенсі деонтологія була позначена, як наука, що вивчає конкретно медичну етику, правила і норми взаємодії лікаря з колегами і пацієнтом.

Головні питання медичної деонтології — це евтаназія, а також неминуча смерть пацієнта. Мета деонтології — збереження моральності й боротьба зі стресовими чинниками в медицині в цілому.

Медична деонтологія включає в себе:

1. Питання дотримання лікарської таємниці
2. Заходи відповідальності за життя і здоров'я хворих
3. Проблеми взаємин у медичному співтоваристві
4. Проблеми взаємин з хворими та їхніми родичами
5. Правила щодо інтимних зв'язків між лікарем і пацієнтом, розроблені Комітетом з етичних і правових питань при Американської медичної асоціації:

Інтимні контакти між лікарем і пацієнтом, що виникають під час лікування, аморальні;

Інтимний зв'язок з колишнім пацієнтом може у визначених ситуаціях визнаватися неетичною;

Питання про інтимні стосунки між лікарем і пацієнтом слід включити в програму навчання всіх медичних працівників;

Лікарі повинні неодмінно доповідати про порушення лікарської етики своїми колегами.

Також існує юридична деонтологія, що представляє собою науку, що вивчає питання моралі і етики в області юриспруденції (вважається, що норми права збігаються з нормами моралі не на всі 100%, а тільки приблизно на 80%).

Див. також

• Біоетика
• Медична етика
• Юридична деонтологія