Дуалізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Східні маніхейці (Китай) - послідовники християнської єресі маніхейства, характерною доктриною якої був її дуалізм добра і зла, як двох первоначал. Християнство в етичному аспекті є моністичним, тобто вважає, що існує лише одне первоначало — добро, а зло є лише "хибою", спотворенням добра.

Дуалізм — доктрина, яка твердить, що фізичні предмети є незалежними у своєму існуванні і природі від розумового акту пізнання і знання. Дуалізм теж вважає, що існує різниця між "ментальними" (розумовими) та "реальними" предметами і подіями, так що останні існують незалежно від того чи вони є пізнаними чи непізнаними спостерігачем.

Іншими словами, дуалізм це - будь яка філософська теорія яка стверджує або що всесвіт складається з двох незмінних і незалежних речовин або вчення, або що він базується на двох фундаментальних принципах (наприклад, добро і зло). Цим дуалізм відзначається від монізму - вірування лише в одну речовину чи принцип а також від плюралізму, який дотримується погляду що таких первоначал є багато. Одною з найбільш поширених дуалістичних теорій у філософії з часів Декарта, є думка що світ складається з ментальної субстанції (розум чи свідомість) і фізичної субстанції (тіло чи матерія).

[ред.] Джерело

  • (англ.) Енциклопедія Макміллан: The Macmillan Encyclopedia. Лондон: Макміллан Лондон Лімітед, 1981, 1983, 1984, 1985.
  • (англ.) Celestine N. Bittle. Reality and the Mind. Epistemology. New York, Milwakee, Chicago: The Bruce Publishing Company, 1936, 1938.

[ред.] Зовнішні посилання



Аристотель Це незавершена стаття з філософії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.


Особисті інструменти