Добро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

"Невинність" картина маляра Буґюро. Обоє дитина та ягня символізують крихітність та спокійність, як відомо з релігійного мистецтва. Образ матері та дитятка разом несуть таке позитивне тлумачення, що він є кодифікованим китайською літерою 好 гǎо, що означає "добро"

Добро — те що бажаєтся, хочеться, корисне, пожиточне. Вигода, прибуток, перевага. Протистоїть злу, поганому.

Людській волі є властивим бажання добра, краси або правдивого щастя. Кожна людина гостро відчуває природнє бажання добра, яке б зробило її правдиво щасливою. З цього приводу Святий Августин в своїх Сповідях писав: "Наше серце, Господи є невгамовним до часу коли воно знайде відпочинок у Тобі" (Книга 1. гол. 1). Бажання добра яке б зробило дюдину щасливою не є чисто гіпотетичним бажанням, це вроджена основа в самій людській природі а природа є постійною і стабільною, знаходится в усіх людях, в усіх місцях, в усіх часах. Крім того це бажання - належить самій природі волі людини, яка є апетитивним членом маючим універсальне добро за ціль.

[ред.] Здоров'я, як добро

• Здоров'я, як добро. В час хвороби людина має пророднє бажання одужати жадаючи здоров'я як великого добра. Однак, як тільки людина стає здоровою вона усвідомлює що здоров'я само по собі не може принести щастя: людина може бути в досконалому здоров'ї і в той же час переповнена смутком. Бажання тілесного здоров'я властиве тваринам.

[ред.] Насолоди почуттів, як добро

• Насолоди почуттів як добро. Далекі від того аби дати нам щастя - при найменшому надвживанні ними вони приносять розчарування та огиду. Бо людський інтелект з його сприйняттям універсального необмеженого добра відразу говорить після отримання тої чи іншої чуттєвої насолоди що вона є правдивою пустотою нездатною наповнити глибоку пустоту в серці людини, задовольнити її бажання щастя. Бажання цього добра властиве тваринам.

[ред.] Багатство і честі, як добро

• Багатство і честі як добро. Багатство завзято пожадається багатьма. Як тільки людина володіє ним, вона відразу усвідомлює яким поверхневим та минущим є задоволення яке воно дає і яким неадекватним і невідповідним є багатство для заповнення пустоти людського серця.

[ред.] Влада та слава, як добро

• Влада та слава як добро. Той хто піднявся на колесі долі, ще недосягнувши вершини починає спускатися. Він мусить віддати місце іншим і незабаром він буде як зірка чиє світло згасло.

[ред.] Знання наук, як добро

• Знання наук, як добро. Навіть коли знання вірне і безпомилкове, добро знання залишаєтся лише добром інтеллекту а не цілої людини. Проте серце та воля теж мають свої глибокі духовні потреби і поки вони незадоволені не може бути правдивого щастя. Це добро невластиве тваринам.

[ред.] Возвишена форма дружби, як добро

• Возвишена форма дружби як добро. Така дружба без сумніву приносить інтенсивну радість. Інколи вражаючи найглибше буття людини. Але людина має інтелект який сприймає універсальне і необмежене добро і незабаром розуміє що ця возвишена форма дружби є однак обмеженим добром.

[ред.] Добро універсальне

• Добро природнє. Природня досконалість, перфекція.

Очевидно, що добро є повязаним з волею людини і залежить від якості волі людини. Така інтерпретація представляє зовнішнє добро непостійним і мінливим в залежності від того чи іншого хотіння людини. Проте, в природі є цілком очевидним існування природнього та незмінного добра - досконалості та неймовірної перфекції в різних окремих індивідуальних природніх органічних істотах та творіннях. В цю категорію входить і моральне добро людини, її моральна досконалість згідно з універсальною природою. З цього Тома Аквінський вбачав існування Добра надприроднього, як джерела добра окремих, різноманітних істот і цим джерелом добра він називає Бога, Добро Необмежене, Нематеріальне і Вічне. Бога теж називають Абсолютним Добром.

[ред.] Добро моральне

Добре моральне стосуєтся лише людини, поскільки поняття моралі для тварин та інших нижчих істот є відсутнім. Лише людина може любити моральне добро. Лише людина розуміє цю природню правду що небхідно чинити добро і уникати зла. Уява тварини може бути витренувана і постійно вдосконалюватися у свому порядку але вона ніколи не зуміє збагнути цю істину.

Всі люди, навіть ті які сумніваються в існуванні Бога, усвідомлюють, принймні неясно що людина повинна робити добро і уникати зла. Зрозуміти це досить поняття добра і розрінити поміж:

• чуттєвими добрами
• добром яке є корисним в звязку з якоюсь метою
• чеснотне моральне добро (bonum honestum), яке добром самим по собі незалежно від насолоди чи користі яке воно може надати. В цьму сенсі, чеснота є доброю, така як терпеливість, відвага, справедливість. Що справедливість є духовним добром і не чуттєвим - очевидно кожному. Навіть коли це означатиме якусь смерть для нас, ми зоблвязані чинити справедливість, особливо тоді коли несправедливість є глибокою. Це - досконалість що належить людині як людині, людині як раціональній істоті, а не як тварині.

Тварина знаходить своє повне задоволення в в чуттєвих добрах. Вона використовує чуттєве добро інстинктивно не розуміючи що значення корисного лежить в меті для якої воно вживаєтся. Лише людина завдяки міркуванню розуміє що корисність чи сенс засобів полягає в цілі якій вони служать.

[ред.] Дивись теж

• Чеснота

[ред.] Джерела

• Режіналь Гарріґу-Лаґранж (Reginald Garrigou-Lagrange). Провидіння. Божа любляча опіка людиною і необхідність вповання на Всемогутнього Бога. TAN Books and Publishers. Рокфорд. Іліной. 1988.
• Тома Аквінський. Сумма Теологіка.