Капабланка Хосе Рауль
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Хосе Рауль Капабланка | |
 Капабланка під час партії з Ласкером в 1925 р. |
|
| Народився | 19 листопада 1888 Гавана |
|---|---|
| Помер | 8 березня 1942 (53 роки) Нью-Йорк |
| Діяльність | шахіст |
Хосе́ Рау́ль Капабла́нка (*19 листопада 1888, Гавана — †8 березня 1942, Нью-Йорк) кубинський шахіст. Чемпіон світу з шахів із 1921 до 1927 року.
Хосе Рауль навчився грати в шахи дуже рано, уже в чотири роки, дивлячись, як грає його батько.
У дев'ять років він почав кожну неділю відвідувати шаховий гурток Гавани. В 1899 році національним чемпіоном Куби став Хуан Корсо, якому Капабланка кинув виклик. У матчі, що почався в 1902 році, молодий кубинець упевнено переміг свого суперника із чотирма виграшами, сімома нічиїми та двома програшами.
У 1904 році Капабланка вирушив до Нью-Йорка, щоб краще вивчити англійську і підготуватися до навчання в університеті. В 1906 році він вступив до Колумбійського університету на факультет інженерної хімії. Університет він відвідував нечасто, бо перевагу віддавав спорту, особливо грі в шахи в престижному Мангетенському шаховому клубі. Упевнений у власній силі, він уже будував план міжнародної шахової кар'єри в Європі, де проводилися найкращі турніри, на яких зустрічалися найсильніші шахісти світу.
В 1909 р. організовано матч Капабланки з американцем Френком Маршалом, дуже досвідченим гравцем, одним із найкращих тодішніх шахістів. У цьому матчі Капабланка здобув перемогу, набравши 15 очків у 23 партіях.
Він жив переважно в Нью-Йорку, де часто проводилися турніри, на яких він посідав призові місця. Але через рік він уперше взяв участь у великому міжнародному турнірі, який проводився в Сан Себастьяні, Іспанія. Там брали участь майже всі сильні шахісти того часу, крім чемпіона Еммануїла Ласкера. І тут Хосе Рауль зайняв перше місце із шістьома перемогами та тільки однією поразкою.
Зміст |
[ред.] Завоювання чемпіонства
1911 року Капабланка запропонував Ласкеру влаштувати матч на титул чемпіона світу. Але Ласкер відхилив цей запит, бо не був згодний на умови. Після цього перемовини про матч тимчасово припинилися: тоді ще не було ФІДЕ, що керувала змаганнями на титул чемпіона світу, і чемпіон мав право сам розпоряджатися титулом.
В 1913 р. Капабланка посів друге місце після Маршала на турнірі в Гавані. Далі Капабланка брав участь у чотирьох турнірах у Нью-Йорку, які легко виграв. 3 квітня 1914 року він поїхав до Санкт-Петербурга на крупний міжнародний турнір, де грали найкращі. Там у грі він зустрічається з Ласкером, який грав білими. Вони зіграли спокійний варіант іспанської партії. Капабланка, мабуть, переконаний у тому, що нічия неминуча, грав у пасивному стилі, через що отримав невигідну позицію й програв. У наступній партії проти Зігберта Тарраша він також програв і фінішував другим після Ласкера.
В 1920 р. почалися чергові виснажливі переговори з Ласкером про організацію матчу. Ішлося насамперед про ціну. Зрештою, вони зійшлися на 11 тисячах доларів. Ласкер погодився грати в Гавані з обмеженням у 24 партії. Але всього чотирнадцяти було досить, аби визначився переможець. Це був Капабланка.
У серпні 1922 р. він легко виграв важливий міжнародний турнір у Лондоні. Під час турніру Капабланка встановив правила для майбутніх чемпіонатів світу.
Уже в листопаді Капабланка готовий був зіграти з Акібом Рубінштейном, якому, проте не вдалося зібрати достатньо грошей на проведення матчу. Рік по тому Олександр Альохін зробив спробу домовитися з американськими бізнесменами про фінансування свого матчу з Капабланкою; у цьому йому відмовили, але профінансували турнір, який відбувся 16 березня 1924 р. у Нью-Йорку. Тут Капабланка переміг десять разів, зробив дев'ять нічиїх та програв перший раз за вісім років чехословаку Ричарду Реті.
Наступного року Капабланка грав у міжнародному турнірі в Москві, першому турнірі, який організовано в СРСР. Капабланка закінчив третім, після Боголюбова та Ласкера з дев'ятьма перемогами й двома програшами проти майже невідомих на той час Ільїна-Женевського та Берлінського. У тому турнірі дали про себе знати перші шахові недоліки Капабланки: він нехтував приготуванням до гри із суперником, тренувався нечасто, не вивчав теорію, бо довіряв своєму досвіду та вмінню.
В 1926 р. Капабланка виграв скромний турнір; тим часом Альохін добився від аргентинської влади фінансування та допомоги в організації матчу між ним і Капабланкою в Буенос-Айресі до 1927 року. Під час приготування до матчу 19 лютого 1927 року було запропоновано провести турнір у Нью-Йорку між Капабланкою, Альохіним, Відмаром, Маршалом, Шпільманом і Німцовічем. Той турнір відбувся, і Капабланка зайняв там перше місце, перемігши всіх своїх суперників, у тому числі й Альохіна.
[ред.] Втрата титулу
Коли 16 вересня 1927 року двоє великих шахістів сиділи один навпроти одного в шаховому клубі Буенос-Айреса, майже всі прогнози були на користь Капабланки, який на турнірі в Нью-Йорку показав, що він найсильніший. Альохін же не виграв у кубинця жодної партії, хоча домігся не менших за нього успіхів в інших турнірах.
Майже весь матч пройшов із рахунком на користь Альохіна. У двадцять першій партії Капабланка втратив терпіння і, ускладнюючи позицію, програв. У двадцять сьомій партії він упускає можливість виграти, але виграє тридцяту. З рахунком 15-14 на користь Альохіна могло здатися, що зустріч закінчиться нічиєю, але після двох нічиїх Альохін виграв тридцять другу партію і Капабланка впав духом. Звівши внічию наступну і програвши тридцять четверту партію, великий кубинець втратив титул.
[ред.] Спроба повернути втрачену корону
З 1928 до 1929 року Капабланка грав у турнірах так часто, як тільки міг: в 1928 р. був другим у Кіссінґені, першим у Берліні та Будапешті, в 1929 р. першим у Рамсґейті, Карлсбаді, Барселоні, Будапешті та Ґастінґсі. У цей час Капабланка дає запит на реванш із Альохіним, але той відповів, що в нього вже організовано матч із Боголюбовим. З 1931 до 1934 р. Капабланка не зіграв жодної турнірної партії, присвятивши себе вивченню нових дебютів. Можливо, з новими надіями наприкінці 1934 р. він приїхав до Інґільтерри, щоб узяти участь у черговому новорічному Ґастінґському турнірі. У цьому турнірі він був тільки четвертим із десяти, вигравши чотири та програвши дві партії. Цей результат він повторив у Москві в 1935 р., закінчивши четвертим. Два скромні турніри в Маргіті та Інґільтеррі, які проводилися в 1935 та 1936 р., він закінчив другим.
Несподіваний виграш голландця Макса Ейве у Альохіна в матчі на титул чемпіона світу схоже оживив надії Капабланки повернути чемпіонство. В 1936 році він виграв два крупні міжнародні турніри: в Москві та Ноттінгемі, де зіграв унічию з Ботвинником та обіграв Альохіна (вперше за 9 років).
Тоді він грав агресивніше, щоправда, тільки з найслабшими суперниками. У цей час Капабланка зупинив свою гонитву за титулом: він повинен був зачекати результатів матчу-реваншу між Альохіним та Ейве. Якби голландець переміг, Капабланка ще міг би повернути чемпіонство, але Альохін в 1937 р. повернув собі титул, і всі надії Капабланки остаточно зникли.
[ред.] Останні роки
У листопаді 1938 р. було організовано крупний турнір АВРО, у якому взяв участь і Капабланка. Вигравши в молодих Кереса та Файна, він програв Альохіну і закінчив сьомим.
У ці роки в нього вперше проявилися симптоми церебрального склерозу. В 1939 р. він зайняв друге місце в невеликих турнірах у Марґіті та Буенос-Айресі. Того ж року він став капітаном кубинської команди в Буенос-Айресі, де виграв 6 та програв 11 партій.
Ввечері 7 березня 1942 р., коли Капабланка сидів у шаховому клубі Менхеттена, йому раптом стало погано. Зразу ж його повезли до лікарні Молте Сінай, де рік тому помер Ласкер. На жаль, уже на ранок помер і він: стався апоклептичний удар. Його поховали в Гавані. На могилі написали просто одне слово — Капабланка.
| Чемпіони світу з шахів | ||
|---|---|---|
| До розколу (1993) | ||
  |
||
| 1993—2006 | ||
| За версією ФІДЕ | За версією ПША | |
| Анатолій Карпов | Олександр Халіфман | Вішванатан Ананд | Руслан Пономарьов | Рустам Касимджанов | Веселин Топалов | | Гаррі Каспаров | Володимир Крамник | |
| Після об'єднання (2006) | ||
| Володимир Крамник, Вішванатан Ананд | ||
