Петросян Тигран Вартанович
| Тигран Петросян | ||
|---|---|---|
| Країна | ||
| Дата народження | 17 червня 1929 Тбілісі |
|
| Дата смерті | 13 серпня 1984 (55 років) Москва |
|
| Титул | Дев'ятий чемпіон світу з шахів Гросмейстер |
|
Тигран Вартанович Петросян (вірм. Տիգրան Պետրոսյան, рос. Тигран Вартанович Петросян, * 17 червня 1929, Тбілісі — † 13 серпня 1984, Москва) — радянський шахіст вірменського походження. Дев'ятий чемпіон світу з шахів (1963—1969). 4-разовий чемпіон СРСР. Головний редактор шахового тижневика «64» (1968—1977). Кандидат філософських наук.
Зміст |
Кар'єра[ред.]
У шахи почав грати в 1940-х роках у тбіліському Палаці піонерів під керівництвом Арчіла Ебралідзе. На юнацькій першості СРСР 1945 поділив 1-3 місця, у 1946-у став чемпіоном. Великий вплив на формування шахових поглядів Петросяна мала книга Арона Німцовича «Моя система на практиці».
Чемпіон Грузії серед дорослих 1945, Вірменії 1946 і 1948. У 1950 р. переїхав до Москви. Став чемпіоном Москви у 1951 і 1956 роках.
У чемпіонаті Радянського Союзу 1951 посів 2-3 місця, отримавши можливість змагатися в міжзональному турнірі за право бути претендентом на титул чемпіона світу. У 1950-х рр. регулярно виступав у турнірах претендентів: 1953 — 3-є місце, 1956 — 3-7-е, 1959 — 3-є місце. У 1962 році виграв турнір претендентів і наступного року відібрав титул чемпіона світу в Михайла Ботвинника — 12,5:9,5.
У 1966 р. захистив звання чемпіона світу в матчі проти Бориса Спаського — 12,5:11,5.
У 1969 році втратив звання чемпіона в матчі з Борисом Спаським — 10,5:12,5.
Тигран Петросян вдало провів наступний відбірковий цикл (1970-1972) і пройшов до матчів претендентів:
- 1/4 фіналу. Перемога над Робертом Гюбнером, ФРН — 4:3 (+1 -0 =5, Гюбнер здав матч достроково)
- 1/2 фіналу. Перемога над Віктором Корчним, СРСР — 5,5:4,5 (+1 -0 =9)
- Фінал. Поразка від Роберта Фішера, США — 2,5:6,5 (+1 -5 =3)
У 1970-х роках Петросян залишався одним з найсильніших гросмейстерів світу, але у матчах претендентів його тричі поспіль вибивав із боротьби Віктор Корчной: у 1974 р. у півфіналі, а в 1977 і 1980 рр. у чвертьфіналі.
Переможець і призер багатьох міжнародних турнірів: Бухарест (1953) — 2-е місце, Бевервейк (1960) — 1-2-е, Копенгаген (1960) — 1-е, Цюріх (1961) — 2-е, Лос-Анджелес (1963) — 1-2-е, Буенос-Айрес (1964) — 1-2-е, Загреб (1965) — 3-є, Єреван (1965) — 2-3-є, Венеція (1967) — 2-3-є, Лас-Пальмас (1969) — 2-е, Вейк-ан-Зеє (1971) — 2-5-е, Сараєво (1972) — 2-е, Сан-Антоніо (1972) — 1-3-є, Лас-Пальмас (1973) — 1-2-е, Амстердам (1973) — 1-2-е, Маніла (1974) — 2-3-є, Мілан (1975) — 3-4-е, Лон-Пайн (1976) — 1-е.
Стиль[ред.]
Петросяна вважали майстром оборони, майже непробивним шахістом. Від журналістів він отримав прізвисько «Залізний тигр». Фахівці відзначали його прекрасне чуття позиції і високу тактичну майстерність. Зробив цінний внесок у дебютну теорію (французький захист, захист Каро-Канн, ряд закритих дебютів).
| « | Я глибоко переконаний, що в шахах, хоча вони й залишаються грою, немає нічого випадкового. І це моє кредо. Я люблю тільки такі партії, де я грав відповідно до вимог позиції... Я вірю лише в логічну, правильну гру | » |
Посилання[ред.]
- Партії на chessgames.com
- Шахматы: Энциклопедический словарь. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — С. 299
Примітки[ред.]
| Чемпіони світу з шахів | ||
|---|---|---|
| До 1993 | ||
| Вільгельм Стейніц | Емануїл Ласкер | Хосе Рауль Капабланка | Олександр Алехін | Макс Ейве | Михайло Ботвинник | Василь Смислов | Михайло Таль | Тигран Петросян | Борис Спаський | Роберт Фішер | Анатолій Карпов | Гаррі Каспаров | ||
| 1993–2006 | ||
| За версією ФІДЕ | За версією ПША | |
| Анатолій Карпов | Олександр Халіфман | Вішванатан Ананд | Руслан Пономарьов | Рустам Касимджанов | Веселин Топалов | Гаррі Каспаров | Володимир Крамник | |
| Після 2006 | ||
| Володимир Крамник | Вішванатан Ананд | ||