Уле Гуннар Сульшер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Оле Гуннар Солск’яер)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Уле Гуннар Сульшер
Уле Гуннар Сульшер
Уле Гуннар Сульшер
Особисті дані
Народження 26 лютого 1973(1973-02-26) (51 рік)
  Крістіансунн, Норвегія Норвегія
Зріст 178 см
Вага 74 кг
Прізвисько Вбивця з обличчям дитини
Громадянство  Норвегія
Позиція Нападник
Юнацькі клуби
1989—1990 Норвегія «Клаусененген»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1990–1994 Норвегія «Клаусененген» 109 (115)
1994–1996 Норвегія «Молде» 42 (31)
1996–2007 Англія «Манчестер Юнайтед» 235 (91)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1994–1995 Норвегія Норвегія U-21 19 (9)
1995–2007 Норвегія Норвегія 67 (23)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2008–2010 Англія «Манчестер Юнайтед» (дублери)
2011–2013 Норвегія «Молде»
2014 Англія «Кардіфф Сіті»
2015–2018 Норвегія «Молде»
2018–2021 Англія «Манчестер Юнайтед»
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

У́ле Гу́ннар Су́льшер (норв. Ole Gunnar Solskjær, норвезька вимова: [ˈuːlə ˈɡʉnːɑr ²suːlʂær] д·і; нар. 26 лютого 1973(19730226), Крістіансунн) — норвезький футболіст, нападник, відомий насамперед виступами за «Манчестер Юнайтед» та національну збірну Норвегії. Нині — тренер.

Біографія[ред. | ред. код]

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Сульшер народився в маленькому норвезькому містечку Крістіансунн, де і почав свою професійну кар'єру футболіста в складі якого за чотири роки видав неймовірну статистику — у 109 іграх забив 115 голів. А в 1994 році Уле перейшов в один з найтитулованіших клубів Норвегії «Молде», в якому бомбардирські таланти форварда продовжили розвиватися: у 42 матчах — 31 гол і нагорода тому — довгостроковий контракт з «Манчестер Юнайтед», в якому Сульшер провів 11 років своєї кар'єри і там завершив кар'єру футболіста.

Сульшер у грі за «Молде». 16 травня 1996 року

У 1996 році у «Манчестер Юнайтед» зірвався трансфер з одним із найкращих тогочасних бомбардирів англійського футболу — Аланом Ширером. Альтернативою британцеві став Сульшер, якого через деякий час назвали «норвезьким Ширером». Фанати «червоних дияволів» не надто райдужно сприйняли покупку невідомого нападника і вимагали більш зіркового бомбардира.[джерело?] Але вже після дебютного матчу на «Олд Траффорд» Уле змусив англійських уболівальників переглянути ставлення до себе. У перший же сезон Сульшер забив 18 голів і склав чудовий дует форвардів з Еріком Кантона.

У наступні сезони ігровий час Сульшер скоротився, і, відповідно, знизилися його показники по забитим голам. Але норвежець розкрився і саме цим став незамінний у команді. Велич Сульшера полягала в його разючому умінні виходити на заміни і в найкоротший відрізок часу вирішувати результат зустрічі на користь своєї команди. За свою кар'єру в «Манчестер Юнайтед» Сульшер пережив багатьох конкурентів по амплуа: Тедді Шерінгема, Енді Коула, Дуайта Йорка, Руда ван Ністелроя. Алекс Фергюсон віддавав перевагу їм, а не норвежцю, але при цьому тренер завжди цінував Уле і не раз відмовляв його від відходу з команди.

Зоряним часом Сульшера став фінал Ліги чемпіонів 1999 року, в якому манкуніанці зустрілися з мюнхенською «Баварією». Протягом усіх 90 хвилин гри німці вели в рахунку, і в кінцівці вже були на сто відсотків упевнені в переможному результаті матчу. Однак на 91-й хвилині Тедді Шерінгем зрівняв рахунок, а на 93-й Сульшер, що тільки-но вийшов на заміну, приніс «Манчестеру» перемогу на «Камп Ноу». Після того фіналу Фергюсон в одному з інтерв'ю назвав норвежця «Королем замін».

У складі МЮ норвежець став шестиразовим чемпіоном Англії і виграв Лігу чемпіонів. За «Червоних дияволів» форвард провів 235 матчів, перетворившись на кумира уболівальників клубу. Всього ж Сульшер за свою кар'єру провів 386 матчів і забив 237 голів.

У вересні 2006 року Сульшер отримав важку травму і так і не зумів до кінця відновитися. На полі норвежець з'явився лише через рік і забив кілька голів за «Манчестер» в Лізі чемпіонів і Прем'єр-лізі. В одному з матчів англійського чемпіонату замінений Раян Гіггз передав капітанську пов'язку Сульшеру, що зарахувало норвежця до легенд клубу. Після закінчення сезону Уле оголосив про завершення кар'єри і 2 серпня 2008 року провів свій прощальний матч на «Олд Траффорд». Проте з «Манчестером» Сульшер не розлучився — Уле очолив резерв МЮ.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

У складі збірної Норвегії Сульшер взяв участь в чемпіонаті світу 1998 і чемпіонаті Європи-2000. На мундіалі скандинави зуміли вийти в 1/8 фіналу, де поступилися збірній Італії, а на Євро-2000 збірна Норвегії не змогла подолати бар'єр групового етапу. І це попри те, що мешканці півночі здолали головних фаворитів турніру — збірну Іспанії. Всього ж за збірну форвард зіграв 67 матчів і забив 23 голи.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Пропрацювавши 2007 рік як тренер нападників МЮ, в 2008 році Сульшер став головним тренером резервного складу «Манчестер Юнайтед». У липні під його керівництвом команда виграла Ланкаширський кубок (вперше з 1969 року), перемігши у фіналі змагання «Ліверпуль» з рахунком 3:2. А у сезоні 2009/10 виграв з командою резервну Прем'єр-лігу.

9 листопада 2010 року Сульшер був призначений головним тренером клубу «Молде»[2]. 31 жовтня 2011 привів клуб до першої в історії перемогу в чемпіонаті Норвегії[3].

11 листопада 2012 року в матчі 29-го туру чемпіонату Норвегії «Молде» з рахунком 1:0 обіграв «Гонефосс», що дозволило команді Сульшера вдруге поспіль завоювати чемпіонський титул.

24 листопада 2013 року «Молде» під керівництвом Сульшера завойовує третій трофей, обігравши у фіналі кубка Норвегії «Русенборг». До 72-й хвилині рахунок був 2:1 на користь «Русенборга», але за час, що залишився підопічні Сульшера змогли забити три голи і, перемігши з рахунком 4:2, завоювати трофей.

2 січня 2014 року Уле Гуннар Сульшер був призначений головним тренером валлійського клубу «Кардіфф Сіті», що виступав у англійській Прем'єр-лізі. У першому матчі Сульшера «Кардіфф Сіті» в третьому раунді Кубку Англії обіграв «Ньюкасл Юнайтед» на «Сент-Джеймс Парк» з рахунком 1:2, що дозволило команді пройти в наступний раунд турніру. 18 вересня 2014 року був звільнений з поста головного тренера «Кардіфф Сіті» через погані результати команди[4].

21 жовтня 2015 року повернувся в «Молде», підписавши з клубом новий контракт строком на три з половиною роки.

19 грудня 2018 року був призначений виконуючим обов'язки головного тренера «Манчестер Юнайтед» до закінчення сезону 2018/19[5]. 28 березня 2019 року, після 14 перемог у 19 матчах, уклав трирічний контракт, ставши тренером манчестерської команди на постійній основі[6].

21 листопада 2021 року, після поразки від «Уотфорда» з рахунком 4:1, «Манчестер Юнайтед» і Сульшер достроково розірвали контракт за згодою обох сторін[7].

Статистика[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Клуб Сезон Ліга Кубок Кубок ліги Єврокубки Інше Всього
Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів Ігор Голів
Норвегія «Клаусененген» 1990 –
1991 –
1992 –
1993 –
1994 47 31 –
Всього 47 31 –
Норвегія «Молде» 1995 26 20 – 4 2
1996 12 11 –
Всього 38 31 –
Англія «Манчестер Юнайтед» 1996–97 33 18 3 0 0 0 10 1 0 0 46 19
1997–98 22 6 2 2 0 0 6 1 0 0 30 9
1998–99 19 12 8 1 3 3 6 2 1 0 37 18
1999–2000 28 12 – 1 0 11 3 6 0 46 15
2000–01 31 10 2 1 2 2 11 0 1 0 47 13
2001–02 30 17 2 1 0 0 15 7 0 0 47 25
2002–03 37 9 2 1 4 1 14 4 0 0 57 15
2003–04 13 0 3 0 0 0 2 1 1 0 19 1
2004–05 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
2005–06 3 0 2 0 0 0 0 0 0 0 5 0
2006–07 19 7 6 2 1 1 6 1 0 0 32 11
2007–08 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Всього 235 91 30 8 11 7 81 20 9 0 366 126
Загалом 320 153 30 8 11 7 81 20 9 0 451 188

[8]

Збірна[ред. | ред. код]

1995 2 1
1996 6 3
1997 2 1
1998 9 3
1999 8 5
2000 10 1
2001 7 3
2002 9 2
2003 7 2
2004 2 0
2005 0 0
2006 4 2
2007 1 0
Всього 67 23

[9]

 Статистика матчів і голів за збірну — Норвегія Норвегія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
26-11-1995 Кінгстон (Ямайка) Ямайка Ямайка 1 – 1 Норвегія Норвегія товариський матч 1
29-11-1995 Порт-оф-Спейн Тринідад і Тобаго Тринідад і Тобаго 3 – 1 Норвегія Норвегія товариський матч -
27-3-1996 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 0 – 2 Норвегія Норвегія товариський матч 1
24-4-1996 Осло Норвегія Норвегія 0 – 0 Іспанія Іспанія товариський матч -
2-6-1996 Осло Норвегія Норвегія 5 – 0 Азербайджан Азербайджан товариський матч 2
1-9-1996 Осло Норвегія Норвегія 1 – 0 Грузія Грузія товариський матч -
9-10-1996 Осло Норвегія Норвегія 3 – 0 Угорщина Угорщина Відбір до ЧС 1998 -
10-11-1996 Берн Швейцарія Швейцарія 0 – 1 Норвегія Норвегія Відбір до ЧС 1998 -
29-3-1997 Дубай (місто) ОАЕ ОАЕ 1 – 4 Норвегія Норвегія товариський матч -
30-4-1997 Осло Норвегія Норвегія 1 – 1 Фінляндія Фінляндія Відбір до ЧС 1998 1
25-3-1998 Брюссель Бельгія Бельгія 2 – 2 Норвегія Норвегія товариський матч 1
20-5-1998 Осло Норвегія Норвегія 5 – 2 Мексика Мексика товариський матч -
27-5-1998 Осло Норвегія Норвегія 6 – 0 Саудівська Аравія Саудівська Аравія товариський матч 2
10-6-1998 Монпельє Норвегія Норвегія 2 – 1 Марокко Марокко ЧС 1998 - 1-й етап -
23-6-1998 Марсель Норвегія Норвегія 2 – 1 Бразилія Бразилія ЧС 1998 - 1-й етап -
27-6-1998 Марсель Норвегія Норвегія 0 – 1 Італія Італія ЧС 1998 - 1/8 фіналу -
19-8-1998 Осло Норвегія Норвегія 0 – 0 Румунія Румунія товариський матч -
6-9-1998 Осло Норвегія Норвегія 1 – 3 Латвія Латвія Відбір до ЧЄ 2000 -
14-10-1998 Осло Норвегія Норвегія 2 – 2 Албанія Албанія Відбір до ЧЄ 2000 -
10-2-1999 Піза Італія Італія 0 – 0 Норвегія Норвегія товариський матч -
27-3-1999 Афіни Греція Греція 0 – 2 Норвегія Норвегія Відбір до ЧЄ 2000 2
28-4-1999 Тбілісі Грузія Грузія 1 – 4 Норвегія Норвегія Відбір до ЧЄ 2000 1
18-8-1999 Осло Норвегія Норвегія 1 – 0 Литва Литва товариський матч -
4-9-1999 Осло Норвегія Норвегія 1 – 0 Греція Греція Відбір до ЧЄ 2000 -
8-9-1999 Осло Норвегія Норвегія 4 – 0 Словенія Словенія Відбір до ЧЄ 2000 1
9-10-1999 Осло Норвегія Норвегія 2 – 1 Латвія Латвія Відбір до ЧЄ 2000 1
14-11-1999 Осло Норвегія Норвегія 0 – 1 Німеччина Німеччина товариський матч -
29-3-2000 Лугано Швейцарія Швейцарія 2 – 2 Норвегія Норвегія товариський матч -
26-4-2000 Осло Норвегія Норвегія 0 – 2 Бельгія Бельгія товариський матч -
27-5-2000 Осло Норвегія Норвегія 2 – 0 Словаччина Словаччина товариський матч 1
3-6-2000 Осло Норвегія Норвегія 1 – 0 Італія Італія товариський матч -
13-6-2000 Роттердам Іспанія Іспанія 0 – 0 Норвегія Норвегія ЧЄ 2000 - 1-й етап -
18-6-2000 Льєж Югославія Югославія 1 – 0 Норвегія Норвегія ЧЄ 2000 - 1-й етап -
21-6-2000 Арнем Словенія Словенія 0 – 0 Норвегія Норвегія ЧЄ 2000 - 1-й етап -
2-9-2000 Осло Норвегія Норвегія 0 – 0 Вірменія Вірменія Відбір до ЧС 2002 -
7-10-2000 Кардіфф Уельс Уельс 1 – 1 Норвегія Норвегія Відбір до ЧС 2002 -
11-10-2000 Осло Норвегія Норвегія 0 – 1 Україна Україна Відбір до ЧС 2002 -
28-2-2001 Белфаст Північна Ірландія Північна Ірландія 0 – 4 Норвегія Норвегія товариський матч -
24-3-2001 Осло Норвегія Норвегія 2 – 3 Польща Польща Відбір до ЧС 2002 1
28-3-2001 Мінськ Білорусь Білорусь 2 – 1 Норвегія Норвегія Відбір до ЧС 2002 1
25-4-2001 Осло Норвегія Норвегія 2 – 1 Болгарія Болгарія товариський матч - кап.
15-8-2001 Осло Норвегія Норвегія 1 – 1 Туреччина Туреччина товариський матч 1
1-9-2001 Хожув Польща Польща 3 – 0 Норвегія Норвегія Відбір до ЧС 2002 -
5-9-2001 Осло Норвегія Норвегія 3 – 2 Уельс Уельс Відбір до ЧС 2002 -
13-2-2002 Брюссель Бельгія Бельгія 1 – 0 Норвегія Норвегія товариський матч -
17-4-2002 Осло Норвегія Норвегія 0 – 0 Швеція Швеція товариський матч -
14-5-2002 Осло Норвегія Норвегія 3 – 0 Японія Японія товариський матч 1
22-5-2002 Буде Норвегія Норвегія 1 – 1 Ісландія Ісландія товариський матч 1
21-8-2002 Осло Норвегія Норвегія 0 – 1 Нідерланди Нідерланди товариський матч -
7-9-2002 Осло Норвегія Норвегія 2 – 2 Данія Данія Відбір до ЧЄ 2004 -
12-10-2002 Бухарест Румунія Румунія 0 – 1 Норвегія Норвегія Відбір до ЧЄ 2004 -
16-10-2002 Осло Норвегія Норвегія 2 – 0 Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина Відбір до ЧЄ 2004 -
20-11-2002 Відень Австрія Австрія 0 – 1 Норвегія Норвегія товариський матч - кап.
12-2-2003 Іракліон Греція Греція 1 – 0 Норвегія Норвегія товариський матч - кап.
2-4-2003 Люксембург Люксембург Люксембург 0 – 2 Норвегія Норвегія Відбір до ЧЄ 2004 1
22-5-2003 Осло Норвегія Норвегія 2 – 0 Фінляндія Фінляндія товариський матч - кап.
7-6-2003 Копенгаген Данія Данія 0 – 1 Норвегія Норвегія Відбір до ЧЄ 2004 - кап.
11-6-2003 Осло Норвегія Норвегія 1 – 1 Румунія Румунія Відбір до ЧЄ 2004 1
20-8-2003 Осло Норвегія Норвегія 0 – 0 Шотландія Шотландія товариський матч -
6-9-2003 Зениця Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина 1 – 0 Норвегія Норвегія Відбір до ЧЄ 2004 -
28-4-2004 Осло Норвегія Норвегія 3 – 2 Росія Росія товариський матч -
27-5-2004 Осло Норвегія Норвегія 0 – 0 Уельс Уельс товариський матч -
16-8-2006 Осло Норвегія Норвегія 1 – 1 Бразилія Бразилія товариський матч -
2-9-2006 Будапешт Угорщина Угорщина 1 – 4 Норвегія Норвегія Відбір до ЧЄ 2008 2
6-9-2006 Осло Норвегія Норвегія 2 – 0 Молдова Молдова Відбір до ЧЄ 2008 -
7-10-2006 Афіни Греція Греція 1 – 0 Норвегія Норвегія Відбір до ЧЄ 2008 -
7-2-2007 Рієка Хорватія Хорватія 2 – 1 Норвегія Норвегія товариський матч -
Усього Матчів 67 Голів (5 місце) 23

Досягнення та нагороди[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

Як тренера[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=HgimD6zJxKg&list=TLPQMDMwMjIwMjF70WFZsVvpQw&index=2&ab_channel=SkySportsFootball
  2. ↑ Manchester United Solskjaer faces warm welcome on return to Molde. Архів оригіналу за 21 січня 2012. Процитовано 11 вересня 2011.
  3. ↑ Сульшер: «Мольде» чекав титулу 100 років! — Футбол — Чемпионат.сом. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 22 грудня 2018.
  4. ↑ Ole Gunnar Solskjaer: Cardiff City manager leaves post (англ.). BBC Sport. 18 вересня 2014.
  5. ↑ Ole Gunnar Solskjaer named Man Utd caretaker manager until end of season. BBC Sport. 19 грудня 2018. (англ.)
  6. ↑ Ole Gunnar Solskjaer appointed Manchester United permanent manager. Sky Sports. 28 березня 2019. Процитовано 28 березня 2019. (англ.)
  7. ↑ Ole Gunnar Solskjaer sacked by Manchester United after Watford defeat. Sky Sports (англ.). Процитовано 21 листопада 2021.
  8. ↑ Ole Gunnar Solskjaer. StretfordEnd.co.uk. Архів оригіналу за 15 липня 2013. Процитовано 20 квітня 2009.
  9. ↑ :: National Football Teams ::.. Player — Ole Gunnar Solskjær

Посилання[ред. | ред. код]

Тренери команд Прем'єр-ліги Англії 2023/24
Артета («Арсенал») · О'Ніл («Вулвергемптон Вондерерз») · Компані («Бернлі») · Ґляснер («Крістал Пелес») · Вайлдер («Шеффілд Юнайтед») · Гау («Ньюкасл Юнайтед») · Гвардіола («Манчестер Сіті»)  · Іраола («Борнмут») · Емері («Астон Вілла») · Клопп («Ліверпуль») · Постекоглу («Тоттенгем Готспур») · Дайч («Евертон») · Моєс («Вест Гем Юнайтед») · Де Дзербі («Брайтон енд Гоув Альбіон») · тен Гаг («Манчестер Юнайтед») · Едвардс («Лутон Таун») · Санту («Ноттінгем Форест»)  · Почеттіно («Челсі») · Френк («Брентфорд»)  · Сілва («Фулгем»)
«Кардіфф Сіті» – Тренери

Макдугалл (1910–1911) · Стюарт (1911–1933) · Вілсон (1933–1934) · Воттс-Джонс (1934–1937) · Дженнінгс (1937–1939) · Спірс (1939–1946) · Маккендлесс (1946–1947) · Спірс (1947–1954) · Морріс (1954–1958) · Джонс (1958–1962) · Свіндін (1962–1964) · Скулар (1964–1973) · Клейтон (1973) · О'Феррелл (1973–1974) · Ендрюс (1974–1978) · Морган (1978–1981) · Вільямс (1981–1982) · Ешхерст (1982–1984) · Гудфеллоу і Маллен (1984) · Гудфеллоу (1984) · Дурбан (1984–1986) · Маллен (1986) · Берроуз (1986–1989) · Ешхерст (1989–1991) · Мей (1991–1994) · Йорат (1994–1995) · Мей (1995) · Гіббітт (1995–1996) · Ніл (1996) · Гіббітт (1996) · Осман (1996–1998) · Гіббітт (1998) · Берроуз (1998–2000) · Ер (2000) · Гоулд (2000) · Корк (2000–2002) · Лоуренс (2002–2005) · Джонс (2005–2011) · Маккей (2011–2013) · Керслейк (2013–2014) · Сульшер (2014) · Геббідон і Янг (2014) · Слейд (2014–2016) · Троллоп (2016) · Ворнок (2016–2019) · Гарріс (2019–2021) · Маккарті (2021) · Морісон і Рамасут (2021) · Морісон (2021–2022) · Гадсон (2022–2023) · Лямуші (2023) · Булут (2023–)

Елбатс (1892–1900) · Вестс (1900–03) · Мангноллс (1903–12) · Бентліс (1912–14) · Робсон (1914–21) · Чепмен (1921–26) · Гілдичг (1926–27) · Бемлетт (1927–31) · Крікмер (1931–32) · Данкан (1932–37) · Крікмер (1937–45) · Басбі (1945–69) · Мерфів.о. (1958) · Макгіннесс (1969–70) · Басбі (1970–71) · О'Феррелл (1971–72) · Дохерті (1972–77) · Секстон (1977–81) · Аткінсон (1981–86) · Фергюсон (1986–2013) · Моєс (2013–14) · Гіггзг/в.о. (2014) · Ван Гал (2014–16) · Моурінью (2016–18) · Сульшер (2018–21) · Каррікв.о. (2021) · Рангнік (2021–)

с — секретар; г — граючий тренер; в.о. — виконувач обов'язків.
«Молде» – Тренери

Глеруп (1914) · Плеєл (1919) · Сіменсен (1929) · Гоберг (1930) · Фоссейде (1937) · Сміт (1938) · Міхельсен (1944–1945) · Томмербакк (1948–1949) · Сілсет (1950–1952) · Кваммен (1953) · Сілсет (1954) · Карлсберг (1955) · Лагернесс (1956–1957) · Поль (1958) · Талсетаген (1959–1961) · Мьоллер (1962) · Талсетаген (1963–1968) · Гестад і Т. Бракстад (1969) · Т. Бракстад (1970–1972) · Гестад і Т. Бракстад (1972) · Фуглсет (1973) · Гулі (1974) · Т. Бракстад, Фуглсет, Гестад (1974) · Йонсен (1975) · Т. Бракстад (1976) · Роалд (1977) · Ройгрок (1977) · Роалд (1978) · Ройгрок (1978) · Фуглсет (1979) · Ройгрок (1979) · Т. Бракстад (1980–1981) · Фуглсет (1982–1984) · Гулі (1984) · Бакке (1985) · Гестад і Гарейде (1987–1989) · Гарейде (1990–1991) · Мьоллер (1991) · Фуглсет і Мьоллер (1992–1993) · Гарейде (1994–1997) · Е. Бракстад (1998–2000) · Бенгтссон (2001–2002) · Берг (2003) · Вогнес (2004–2005) · Юганссон (2005) · Ставрум (2006) · Йоневрет (2007–2010) · Реслер (2010) · Сульшер (2011–2014) · Скуллеруд (2014–2015) · Мое (2015) · Сульшер (2015–2018) · Мое (2019–)

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Спорт
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Fandom (англ.)
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Уле_Гуннар_Сульшер&oldid=41828600