Російська абетка

Російська абетка — абетка російської мови, у теперішньому вигляді з 33 літерами, що існує фактично з 1918 року (офіційно тільки з 1942 року: раніше вважалося, що в російській абетці 32 літери, оскільки Е (укр. — є) та Ё (укр. — йо) розглядалися як варіанти однієї літери):

Аа	Бб	Вв	Гг	Дд	Ее	Ёё	Жж	Зз	Ии	Йй
Кк	Лл	Мм	Нн	Оо	Пп	Рр	Сс	Тт	Уу	Фф
Хх	Цц	Чч	Шш	Щщ	Ъъ	Ыы	Ьь	Ээ	Юю	Яя

Відмінності від української абетки

Деякі літери виконують не ті ж функції, що в українській абетці:

• г слід читати як українську ґ;
• е слід читати як українську є;
• ё позначає йотоване о, у більшості літератури замість неї використана е (окрім дитячої літератури та посібників для вивчання російської мови як іноземної);
• и слід читати як українську і;
• ч завжди позначає м’який приголосний;
• ъ є зазвичай аналогом апострофа, найчастіше відокремлює префікс від кореню (пор. подъезд з укр. під’їзд);
• ы слід читати як українську и;
• э слід читати як українську е.

Загалом в російській абетці відсутні українські літери Ґ, Є, І, Ї. Натомість присутні літери Ё, Ъ, Ы, Э.

Див. також

Українська абетка

Це незавершена стаття з мовознавства. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.