Російська абетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Російська абетка — абетка російської мови, у теперішньому вигляді з 33 літерами, що існує фактично з 1918 року (офіційно тільки з 1942 року: раніше вважалося, що в російській абетці 32 літери, оскільки Е (укр. — є) та Ё (укр. — йо) розглядалися як варіанти однієї літери):

Аа Бб Вв Гг Дд Ее Ёё Жж Зз Ии Йй
Кк Лл Мм Нн Оо Пп Рр Сс Тт Уу Фф
Хх Цц Чч Шш Щщ Ъъ Ыы Ьь Ээ Юю Яя

Відмінності від української абетки[ред.ред. код]

Деякі літери виконують не ті ж функції, що в українській абетці:

  • г слід читати як українську ґ;
  • е слід читати як українську є;
  • ё позначає йотоване о, у більшості літератури замість неї використана е (окрім дитячої літератури та посібників для вивчання російської мови як іноземної);
  • и слід читати як українську і;
  • ч завжди позначає м’який приголосний;
  • ъ є зазвичай аналогом апострофа, найчастіше відокремлює префікс від кореню (пор. подъезд з укр. під’їзд);
  • ы слід читати як українську и;
  • э слід читати як українську е.

Загалом в російській абетці відсутні українські літери Ґ, Є, І, Ї. Натомість присутні літери Ё, Ъ, Ы, Э.

Див. також[ред.ред. код]


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.