Стала Ейлера—Маскероні
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Число Ейлера—Маскероні або просто стала Ейлера — число
, що визначається формулою
Наближене значення
.
Його існування випливає із монотонності спадання і обмеженості знизу (нулем) послідовності 
Властивості [ред.]
- Стала Ейлера може бути виражена як інтеграл:
- Також вона виражається через похідну Гамма-функції
.
- Досі не виявлено, чи є це число раціональним. Проте теорія ланцюгових дробів показує, що якщо стала Ейлера — раціональний дріб, її знаменник перевищує
.
Історія [ред.]
Константа спочатку з'явилася в 1735 в роботі швейцарського математика Леонарда Ейлера під назвою De Progressionibus harmonicis observationes (Eneström Index 43). Ейлер використовував для константи позначення C і O. У 1790 італійський математик Лоренцо Маскероні (італ. Lorenzo Mascheroni) ввів знак A для константи, позначення знаком γ не з'являється ніде в роботах ані Ейлера, ані Маскероні, і було вибране пізніше через зв'язок сталої та гамма-функції.
![\gamma = \lim_{n \rightarrow \infty } \left[ \left( \sum_{k=1}^n \frac{1}{k} \right) - \ln(n) \right]](http://upload.wikimedia.org/math/9/d/a/9da6ccc07452d46e47c1614f77a5d833.png)

.
.